Дімітр Яранов
![]() | Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробила користувачка Ата (внесок, журнали) о 07:30 UTC (4299104 хвилини тому). |
Дімітр Яранов | |
---|---|
болг. Димитър Яранов | |
Ім'я при народженні | болг. Димитър Атанасов Яранов |
Народився |
21 жовтня 1909 Салоніки, Османська імперія |
Помер |
14 серпня 1962 (52 роки) Софія, Народна Республіка Болгарія |
Поховання | Центральний цвинтар Софіїd |
Країна |
![]() |
Діяльність | географ, геолог, дипломат |
Alma mater |
Софійський університет Святого Климента Охридського (1933) HU Berlin (1935) |
Галузь | географія |
Заклад | Софійський університет Святого Климента Охридського |
Науковий ступінь | професор |
Вчителі | Анастас Іширков |
Членство | Bulgarian geographical societyd |
Батько | Atanas Yaranovd |
Діти | Atanas Yaranovd |
Дімітр Атанасов Яранов (болг. Димитър Атанасов Яранов; 21 жовтня 1909, Салоніки — 14 серпня 1962, Софія) — болгарський географ і геолог.
Біографія
Народився 21 жовтня 1909 року у місті Салоніки (тоді Османська імперія, тепер Греція). Син Атанаса Яранова-старшого, економіста. Закінчив Софійський університет за спеціальністю «географія», проходив стажування в Берлінському університеті імени Гумбольдта, де захистив докторську дисертацію; викладав фізичну географію в Софійському університеті й отримав звання професора. Також читав лекції в паризькому університеті Сорбонна, в Скоп'є і Берлінському університеті Гумбольдта. Учасник серії експедицій в Західну Африку, Сахару, Середземномор'я, Малу Азію та інші землі.
Яранов займався вивченням болгарських водосховищ Іскир, Кирджалі, Пасарел, Белмекен-Сестримо та інших. Працював у системах геологічного дослідження, керував відділом тектоніки в Науково-дослідному геологічному інституті Болгарії при Головному управлінні з геологічних та гірських досліджень. Публікувався неодноразово в журналі «Македонски преглед», з 1938 року був секретарем Македонського наукового інституту. В 1940 році після створення Болгарських акційних комітетів у Вардарській Македонії геолог Дімітр Яранов та економіст Нікола Стоянов зустрілися з головою Ради міністрів Богданом Філовим, з яким обговорювали розвиток подій в разі участі Югославії у Другій світовій війні і подальшої поразки.
У 1942 році Яранова знову обрано секретарем Македонського наукового інституту, а також призначено керівником болгарського представництва в грецьких Салоніках для збору й узагальнення етнодемографічних статистичних даних по регіону. З 1942 по 1944 роки він також був культурним атташе в Берліні. Після перевороту 9 вересня 1944 року звільнений з Софійского університету за звинуваченням у співпраці з німецькими та болгарськими фашистами[1]. В 1946 році Македонський науковий інститут опублікував масштабне дослідження «Македонія як природне й економічне ціле» (болг. Македония като природно и стопанско цяло), автором якого з високою ймовірністю був Яранов (на думку Георгія Даскалова й Александра Гребенарова, Яранов не представився з політичних міркувань). У дослідженні не згадано нічого про болгарське населення чи македонських болгарах (подібні згадки могли погано вплинути на відносини Болгарії та Югославії)[2].
Дімітр Яранов помер 14 серпня 1962 року в Софії.
Його син, Атанас Яранов-молодший, став художником[3][4].
Бібліографія
- "Aperçu de Geographie Physique; La Bulgarie", София, 1936 година
- Страници из историята на сръбско-бѣлгарските взаимни отношения. – Макед. прегледъ, год. VIII, кн. 2, 1932, с.71-112 ; кн. 3, с. 75-128; кн. 4, с. 85-130.
- Разлогъ. Областно географско изучване I. – Макед. прегледъ, год. VIII, кн. 2, 1932, с.71-112
- Разлогъ. Областно географско изучване II. – Макед. прегледъ, год. VIII, кн. 3, 1932, с. 75-128
- Разлогъ. Областно географско изучване III. – Макед. прегледъ, год. VIII, кн. 4, 1933, с. 85-130.
- Антропологични изучвания на населението въ Разлогъ. – Макед. прегледъ, год. VII, кн. 4, 1932, с. 25-46
- Преселническо движение на българи отъ Македония и Албания къмъ източнитъ български земи презъ XV до XIX вѣкъ - Мак. Пр., год. VII (1932), кн. 2—3, с. 63—118.
- Въпросътъ за етническото потекло (етногенезиса) на българитѣ от Западна България и Македония презъ послѣднитѣ 10 години. – Макед. прегледъ, год. ІХ, кн. 1, 1934, 31-52
- Името на градъ Ямболъ. – Макед. прегледъ, год. ІХ, кн. 2, 1934, 17-24
- Градъ Пиротъ - Макед. прегледъ, год. Х, кн. 1 и 2, 1936, 16-25
- Инверсниятъ спрямо тектониката релефъ — сравнителни геоморфоложки проучвания, Печатница Художникъ, 1934 г.
- Бѣломорска Тракия и Приморска Македония. Географски очеркъ. IІ. Обща част. – Год. СУ, Историко-филолог. фак., кн. ХХХІIV, 1938, с. 1-139.
- Средиземноморските земи — втора частъ, Год. СУ, Историко-филолог. фак., кн. ХХХVІ, год. 1939-1940, с. 1 — 164
- Островъ Самотраки: Географска скица. – Изв. БГД, 6, 1939, с. 61-84.
- Македония или „Южна Сърбия”? – Макед. прегледъ, год. ХII, кн. 1, 1940, с. 43-62.
- Мѣстото на Македония. – Макед. прегледъ, год. ХII, кн. 4, 1941, с. 22-33.
- Минералнитѣ богатства на Македония. – Макед. прегледъ, год. ХIII, кн. 1, 1942, с. 21-41.
Примітки
- ↑ Съдът над историците. Българската историческа наука. Документи и дискусии 1944-1950. София, 1995, с. 51, 56, 61-62, 84-91.
- ↑ Гребенаров, Александър. Легални и тайни организации на македонските бежанци в България (1918-1947), МНИ, София, 2006, стр. 261, 281, 291 - 294, 368, 381
- ↑ Енциклопедия България. Том 7, Академично издателство "Проф. Марин Дринов", София, 1996.
- ↑ Професор Димитър Яранов. Фрагменти от една удивителна биография