Нафтохімік (Калуш): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м шаблон
Мітка: Посилання на сторінки неоднозначності
Fris22 (обговорення | внесок)
Функція пропозицій посилань: додано 1 посилання.
Рядок 56: Рядок 56:
У [[2007]] році «Нафтохімік» (Калуш) вперше завоював '''золоті медалі''' [[Чемпіонат України з футболу серед жінок|чемпіонату України у Вищій лізі]], зазнавши у турнірі лише єдиної поразки і здобувши право представляти Україну в європейській жіночій Лізі чемпіонів (тодішня офіційна назва&nbsp;— [[Ліга чемпіонів УЄФА серед жінок|Кубок УЄФА серед жінок]]). Калушанки обірвали семирічну гегемонію на чемпіонство жіночих клубів [[Харків|Харкова]] та [[Чернігів|Чернігова]]. Колектив до тріумфального сезону готував [[Юрченко Ігор Миколайович|Ігор Юрченко]]<ref>{{Cite web|url=https://www.ua-football.com/ukrainian/news/1193218943-zavershivsya-chempionat-ukrayini-sered-zhinok.html|title=Звання найсильнішого виборов калуський "Нафтохімік"|last=Горощак Володимир|website=https://www.ua-football.com|accessdate=1 квітня 2023}}</ref>. У [[Кубок України з футболу серед жінок|Кубку України]] команда дійшла до півфіналу, де вкотре поступилась майбутньому володарю призу команді [[Житлобуд-1 (футбольний клуб)|«Житлобуд-1» (Харків)]].
У [[2007]] році «Нафтохімік» (Калуш) вперше завоював '''золоті медалі''' [[Чемпіонат України з футболу серед жінок|чемпіонату України у Вищій лізі]], зазнавши у турнірі лише єдиної поразки і здобувши право представляти Україну в європейській жіночій Лізі чемпіонів (тодішня офіційна назва&nbsp;— [[Ліга чемпіонів УЄФА серед жінок|Кубок УЄФА серед жінок]]). Калушанки обірвали семирічну гегемонію на чемпіонство жіночих клубів [[Харків|Харкова]] та [[Чернігів|Чернігова]]. Колектив до тріумфального сезону готував [[Юрченко Ігор Миколайович|Ігор Юрченко]]<ref>{{Cite web|url=https://www.ua-football.com/ukrainian/news/1193218943-zavershivsya-chempionat-ukrayini-sered-zhinok.html|title=Звання найсильнішого виборов калуський "Нафтохімік"|last=Горощак Володимир|website=https://www.ua-football.com|accessdate=1 квітня 2023}}</ref>. У [[Кубок України з футболу серед жінок|Кубку України]] команда дійшла до півфіналу, де вкотре поступилась майбутньому володарю призу команді [[Житлобуд-1 (футбольний клуб)|«Житлобуд-1» (Харків)]].


На початку вересня [[2008]] року «Нафтохімік» блискуче дебютував у [[Ліга чемпіонів УЄФА серед жінок|Кубку УЄФА серед жінок]]. У [[Вроцлав]]і ([[Польща]]) команда стала переможцем групи А8, де за єдину путівку до наступного етапу Кубка УЄФА також змагалися «Вроцлав» (Польща), ПАОК (Салоніки, Греція) і «Левадія» (Таллінн, Естонія). З 9 по 14 жовтня в містах [[Калуш]]і та [[Івано-Франківськ]]у відбулися матчі другого кваліфікаційного раунду [[Ліга чемпіонів УЄФА серед жінок|Кубка УЄФА серед жінок]], у якому українки виступили невдало, посівши останнє 4-е місце у групі. У підсумковій класифікації турніру «Нафтохімік» опинився на 14-ій сходинці<ref name=":1" />.
На початку вересня [[2008]] року «Нафтохімік» блискуче дебютував у [[Ліга чемпіонів УЄФА серед жінок|Кубку УЄФА серед жінок]]. У [[Вроцлав]]і ([[Польща]]) команда стала переможцем групи А8, де за єдину путівку до наступного етапу Кубка УЄФА також змагалися «Вроцлав» (Польща), ПАОК (Салоніки, Греція) і «Левадія» ([[Таллінн]], Естонія). З 9 по 14 жовтня в містах [[Калуш]]і та [[Івано-Франківськ]]у відбулися матчі другого кваліфікаційного раунду [[Ліга чемпіонів УЄФА серед жінок|Кубка УЄФА серед жінок]], у якому українки виступили невдало, посівши останнє 4-е місце у групі. У підсумковій класифікації турніру «Нафтохімік» опинився на 14-ій сходинці<ref name=":1" />.


За підсумками [[Чемпіонат України з футболу серед жінок 2008: вища ліга|чемпіонату України 2008-го]] команда втретє в своїй історії виборола бронзові нагороди. По завершенні сезону через фінансову неспроможність об’єднаного профкому «ЛУКОР—Карпатнафтохім» утримувати клуб він призупинив своє існування<ref>{{Стаття|прізвище= |ім'я= |посилання_на_автора= |співавтори= |рік=2009 |місяць=30 квітня |назва=Прощавай, «Нафтохімік»? |журнал=Газета «Кур'єр футболу» |том= |випуск=3 (18) |сторінки=1 |bibcode= |doi= |pmid= |url=}}</ref>.
За підсумками [[Чемпіонат України з футболу серед жінок 2008: вища ліга|чемпіонату України 2008-го]] команда втретє в своїй історії виборола бронзові нагороди. По завершенні сезону через фінансову неспроможність об’єднаного профкому «ЛУКОР—Карпатнафтохім» утримувати клуб він призупинив своє існування<ref>{{Стаття|прізвище= |ім'я= |посилання_на_автора= |співавтори= |рік=2009 |місяць=30 квітня |назва=Прощавай, «Нафтохімік»? |журнал=Газета «Кур'єр футболу» |том= |випуск=3 (18) |сторінки=1 |bibcode= |doi= |pmid= |url=}}</ref>.

Версія за 11:25, 24 лютого 2024

«Нафтохімік» Калуш
Повна назва Жіночий футбольний клуб
«Нафтохімік» Калуш
Засновано 2004
Розформовано вересень 2013
Населений пункт Калуш, Україна Україна
Стадіон «Хімік» (Калуш)
Вміщує 7 000
Президент Росія Сергій Чмихалов
Головний тренер Україна Роман Драган
Ліга Вища ліга
2013 4-е місце
Домашня
Виїзна

ЖФК «Нафтохімік» — жіночий футбольний клуб з міста Калуша Івано-Франківської області, створений у квітні 2004 року. Переможець та призер Чемпіонату України з футболу, володар Кубка України, учасник Ліги чемпіонів УЄФА. Припинив свою діяльність 2013 року.

Хронологія назв

  • 2004—2006 : «Спартак» (Івано–Франківськ)
  • 2006—2013 : «Нафтохімік» (Калуш)

Історія клубу

Ідея створення першої професійної жіночої команди з футболу на Прикарпатті визріла серед керівництва калуського ЗАТ "Лукор" восени 2003 року. У результаті підготовчої селекційної роботи з вихованок спортшкіл Києва, Львова, Костополя та місцевих ДЮСШ за кілька місяців було зібрано боєздатний футбольний колектив. У квітні 2004 року він оформився в окремий жіночий клуб, який увійшов до структури ФК "Спартак" (Івано-Франківськ), отримавши однойменну назву. Генеральним спонсором всієї клубної організації було ЗАТ "Лукор"[1].

2004 року «Спартак» дебютував у чемпіонаті України серед жіночих команд у вищій лізі. Перший офіційний матч дівчата зіграли 21 травня 2004 року проти ФК «Соцтех» (Київ) на калуському стадіоні «Хімік», де в подальшому команда й проводила свої домашні матчі. Чемпіонат 2004-го команда завершила на 6-у місці. У Кубку України футболістки дійшли до півфіналу, де поступилися майбутньому володарю трофею «Металісту» (Харків). Команду у дебютному для неї сезоні очолювали старший тренер Леонід Чернов та начальник команди Валерій Сушко.

Паралельно «Спартак» (Івано–Франківськ) також дебютував у Чемпіонаті України серед жінок з футзалу сезону 2004—2005, де одразу здобув з блискучим результатом золоті медалі Першої ліги: 13 перемог, 1 нічия, 0 поразок, різниця м'ячів 98-27. Найкращою бомбардиркою першості стала Христина Ботюк (47 голів). У футзальному Кубку України команда знову дійшла до півфіналу, де поступилась майбутньому володарю призу команді «Легенда» (Чернігів).

2005 року «Спартак» (Івано–Франківськ) підсилив склад команди і вперше здобув бронзові медалі чемпіонату України з футболу. Команду тренували Ігор Юрченко і Валерій Сушко. У Кубку України команда дійшла до чвертьфіналу. У Чемпіонаті України з футзалу в вищій лізі 2005—2006 команда посіла 5-е місце. Крім того, дівчата стали переможницями міжнародного турніру у Калуші, присвяченого 50-річчю Перемоги (з рахунком 2:0 перемогли у фіналі угорський «Дебрецен»).

Навесні 2006 року команда востаннє з'явилася під своєю первісною назвою «Спартак». З 8 по 10 березня 2006 року у міжнародному турнірі з футболу в Мінську, де взяли участь колективи з Польщі, Білорусі, України та Литви, «Спартак» (Івано–Франківськ) зайняв 2-е місце. Українки тільки через гірший показник забитих м'ячів пропустили поперед себе господарок змагань «Зорку» (Мінськ). Невдовзі відбулася реорганізація всієї клубної структури ФК «Спартак» (Івано–Франківськ). Через відхід з клубу генерального спонсора ЗАТ "Лукор" полишила спартаківську організацію і жіноча команда. Надалі вона остаточно прописалася в Калуші. Позаяк новим власником жіночої команди став ТОВ «Карпатнафтохім», жіночий футбольний колектив змінив свою назву на «Нафтохімік»[2].

У національному чемпіонаті сезону 2006, який проводився за новою формулою, «Нафтохімік» повторив досягнення попереднього сезону, здобувши бронзові нагороди. Христина Ботюк з 25 голами вдруге стала найкращою снайперкою першості. У Кубку України команда дійшла до півфіналу, де поступилась майбутньому володарю призу «Житлобуду-1» (Харків). 23 серпня 2006 року в Калуші «Нафтохімік» зіграв внічию (2:2) у товариському матчі проти національної збірної України.

У 2007 році «Нафтохімік» (Калуш) вперше завоював золоті медалі чемпіонату України у Вищій лізі, зазнавши у турнірі лише єдиної поразки і здобувши право представляти Україну в європейській жіночій Лізі чемпіонів (тодішня офіційна назва — Кубок УЄФА серед жінок). Калушанки обірвали семирічну гегемонію на чемпіонство жіночих клубів Харкова та Чернігова. Колектив до тріумфального сезону готував Ігор Юрченко[3]. У Кубку України команда дійшла до півфіналу, де вкотре поступилась майбутньому володарю призу команді «Житлобуд-1» (Харків).

На початку вересня 2008 року «Нафтохімік» блискуче дебютував у Кубку УЄФА серед жінок. У Вроцлаві (Польща) команда стала переможцем групи А8, де за єдину путівку до наступного етапу Кубка УЄФА також змагалися «Вроцлав» (Польща), ПАОК (Салоніки, Греція) і «Левадія» (Таллінн, Естонія). З 9 по 14 жовтня в містах Калуші та Івано-Франківську відбулися матчі другого кваліфікаційного раунду Кубка УЄФА серед жінок, у якому українки виступили невдало, посівши останнє 4-е місце у групі. У підсумковій класифікації турніру «Нафтохімік» опинився на 14-ій сходинці[2].

За підсумками чемпіонату України 2008-го команда втретє в своїй історії виборола бронзові нагороди. По завершенні сезону через фінансову неспроможність об’єднаного профкому «ЛУКОР—Карпатнафтохім» утримувати клуб він призупинив своє існування[4].

У наступні два роки калуський клуб зосередився виключно на підготовці власного резерву. 2011-го «Нафтохімік» відновив свої виступи в національній першості України. Оновлений колектив, основу якого тепер складали вихованки місцевих спортивних шкіл, одразу ж посів 3-є місце у вищолігових змаганнях.

2012-го команда вперше в своїй історії завоювала срібні нагороди чемпіонату та нарешті тріумфувала в розіграші Кубка України (у фінальному матчі калушанки впевнено перемогли донецьку «Дончанку» — 7:0)[1].

Сезон 2013-го року був останнім в короткій, але дуже насиченій подіями спортивній біографії ЖФК «Нафтохімік». Через чергову фінансову кризу, яка вразила спонсорів — калуські підприємства «Лукор» і «Карпатнафтохім», при повній байдужості до долі колективу інших потужних регіональних бізнес-структур, органів влади обласного та міського рівня ЖФК «Нафтохімік» припинив своє існування. 6 вересня 2013 року калуський клуб достроково завершив свої виступи в чемпіонаті України 2013 року маловтішною переможною крапкою в матчі першості проти «Іллічівки» з Маріуполя (2:0)[5].

Досягнення

Україна Чемпіонат України

  • 1 Чемпіон: 2007
  • 2 Віце-чемпіон : 2012
  • 3 Бронзовий призер (4) : 2005, 2006, 2008, 2011

Україна Кубок України

Відомі гравчині

Тренери

Примітки

  1. а б До 30-річчя ІФАФ: ЖФК "Нафтохімік" Калуш – найтитулованіший жіночий футбольний клуб на Івано-Франківщині. Івано-Франківська обласна асоціація футболу. Процитовано 1 квітня 2023.
  2. а б Історія команди. ЖФК «Нафтохімік» Калуш. Процитовано 1 квітня 2023.
  3. Горощак Володимир. Звання найсильнішого виборов калуський "Нафтохімік". https://www.ua-football.com. Процитовано 1 квітня 2023.
  4. Прощавай, «Нафтохімік»? // Газета «Кур'єр футболу». — 2009. — Вип. 3 (18) (30 квітня). — С. 1.
  5. Остання гра «Нафтохіміка». ЖФК «Нафтохімік». Процитовано 1 квітня 2023.

Посилання