Машкевич Стефан Володимирович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
доповнення, та видалення того, що в самій статті має джерела на іншу інформацію
Мітка: Скасовано
доповнення, та видалення того, що в самій статті має джерела на іншу інформацію
Мітки: Ручний відкіт Скасовано
Рядок 32: Рядок 32:
|галузь =
|галузь =
}}
}}
'''Машке́вич Сте́фан Володи́мирович''' ({{н.}} {{ДН|15|8|1971}} року, [[Київ]]) — [[Україна|український]] та [[Сполучені Штати Америки|американський]] [[фізика|фізик]], історик та [[письменник]]<ref name="obozrevatel" />, доктор фізико-математичних наук (2005), доктор історичних наук (2021).
'''Машке́вич Сте́фан Володи́мирович''' ({{н.}} {{ДН|15|8|1971}} року, [[Київ]]) — [[Україна|український]] та [[Сполучені Штати Америки|американський]] [[фізика|фізик]] та [[письменник]]<ref name="obozrevatel" />, доктор фізико-математичних наук (2005), доктор історичних наук (2021).


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Народився [[15 серпня]] [[1971]] року в місті [[Київ|Києві]] у сім'ї вчених Володимира Стефановича Машкевича (1930—2016) та Людмили Петрівни Годенко (нар. 1947)<ref name="obozrevatel">{{cite web |url=http://obozrevatel.com/culture/istoriya-pisatelya-stefana-mashkevicha.htm |title=История писателя Стефана Машкевича |author=''Миносян Ксения'' |publisher=// obozrevatel.com. — 2011. — 21 февраля |accessdate=<!--8 травня 2015--> |archive-date=18 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150518112610/http://obozrevatel.com/culture/istoriya-pisatelya-stefana-mashkevicha.htm }}{{ref-ru}}</ref>. Вчився у загальноосвітній середній школі № 21, а потім перейшов до [[Київський природничо-науковий ліцей № 145|фізико-математичної школи № 145]]<ref name="obozrevatel" />. По завершенні школи поступив на фізичний факультет [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]], аспірантура — в [[Інститут теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України|Інституті теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України]]<ref name="obozrevatel" />.
Народився [[15 серпня]] [[1971]] року в місті [[Київ|Києві]]. Батько — киянин, матір — із Полтави<ref name="obozrevatel">{{cite web |url=http://obozrevatel.com/culture/istoriya-pisatelya-stefana-mashkevicha.htm |title=История писателя Стефана Машкевича |author=''Миносян Ксения'' |publisher=// obozrevatel.com. — 2011. — 21 февраля |accessdate=<!--8 травня 2015--> |archive-date=18 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150518112610/http://obozrevatel.com/culture/istoriya-pisatelya-stefana-mashkevicha.htm }}{{ref-ru}}</ref>. Вчився у загальноосвітній середній школі № 21, а потім перейшов до [[Київський природничо-науковий ліцей № 145|фізико-математичної школи № 145]]<ref name="obozrevatel" />. По завершенні школи поступив на фізичний факультет [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]], аспірантура — в [[Інститут теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України|Інституті теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України]]<ref name="obozrevatel" />. 1993 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Питання квантової та статистичної механіки [[еніон]]ів»<ref name="obozrevatel" />. Вже за два роки працював у Франції, а протягом 1995–1996 років працював науковим співробітником Центру передових досліджень в [[Осло]] (Норвегія)<ref name="obozrevatel" />. Після того повернувся до Києва працювати в [[Інститут теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України|Інституті теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України]], а 1998 року з батьками переїхав до міста [[Нью-Йорк]]<ref name="obozrevatel" />.

1993 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Питання квантової та статистичної механіки [[еніон]]ів»<ref name="obozrevatel" />. Вже за два роки працював у Франції, а протягом 1995–1996 років працював науковим співробітником Центру передових досліджень в [[Осло]] (Норвегія)<ref name="obozrevatel" />. Після того повернувся до Києва працювати в [[Інститут теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України|Інституті теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України]], а 1998 року з батьками переїхав до міста [[Нью-Йорк]]<ref name="obozrevatel" />.


З 2001 року почав досліджувати історію транспорту Києва, написав історичний нарис «Памяти киевских трамваев»<ref>{{cite web |url=http://www.mashke.org/kievtram/texts/kievtram.html |title=Памяти киевских трамваев |author=''Машкевич Стефан'' |publisher=// Всеукраинские ведомости. — 2001. |accessdate=<!--8 травня 2015--> |archive-date=24 травня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110524070221/http://www.mashke.org/kievtram/texts/kievtram.html }}{{ref-ru}}</ref>. 2004 року вийшла його книга «Трамвайные копейки»<ref>{{книга |посилання=http://books.google.com.ua/books/about/Трамвайные_копейки.html?id=UOi3AAAAIAAJ&redir_esc=y |заголовок=Трамвайные копейки: историческое исследование |автор=Машкевич Стефан.|місце={{К.}}|видавництво=Курчъ|рік=2004|сторінок=80|isbn=966-96120-6-3}}{{ref-ru}}</ref>, потім були публікації у збірниках, газетах «[[Зеркало недели]]»<ref>{{cite web |url=http://gazeta.zn.ua/SOCIETY/semdesyat_let_kievskomu_trolleybusu.html |title=Семьдесят лет киевскому троллейбусу |author=''Машкевич Стефан'' |publisher=// Зеркало недели. — 2005. — 9 декабря. |accessdate=<!--8 травня 2015--> |archive-date=10 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150410140949/http://gazeta.zn.ua/SOCIETY/semdesyat_let_kievskomu_trolleybusu.html }} {{ref-ru}}</ref>, «[[Киевский телеграф (газета)|Киевский телеграф]]» тощо.
З 2001 року почав досліджувати історію транспорту Києва, написав історичний нарис «Памяти киевских трамваев»<ref>{{cite web |url=http://www.mashke.org/kievtram/texts/kievtram.html |title=Памяти киевских трамваев |author=''Машкевич Стефан'' |publisher=// Всеукраинские ведомости. — 2001. |accessdate=<!--8 травня 2015--> |archive-date=24 травня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110524070221/http://www.mashke.org/kievtram/texts/kievtram.html }}{{ref-ru}}</ref>. 2004 року вийшла його книга «Трамвайные копейки»<ref>{{книга |посилання=http://books.google.com.ua/books/about/Трамвайные_копейки.html?id=UOi3AAAAIAAJ&redir_esc=y |заголовок=Трамвайные копейки: историческое исследование |автор=Машкевич Стефан.|місце={{К.}}|видавництво=Курчъ|рік=2004|сторінок=80|isbn=966-96120-6-3}}{{ref-ru}}</ref>, потім були публікації у збірниках, газетах «[[Зеркало недели]]»<ref>{{cite web |url=http://gazeta.zn.ua/SOCIETY/semdesyat_let_kievskomu_trolleybusu.html |title=Семьдесят лет киевскому троллейбусу |author=''Машкевич Стефан'' |publisher=// Зеркало недели. — 2005. — 9 декабря. |accessdate=<!--8 травня 2015--> |archive-date=10 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150410140949/http://gazeta.zn.ua/SOCIETY/semdesyat_let_kievskomu_trolleybusu.html }} {{ref-ru}}</ref>, «[[Киевский телеграф (газета)|Киевский телеграф]]» тощо.
Рядок 43: Рядок 41:
2005 року Стефан Машкевич захистив [[дисертація|дисертацію]] доктора фізико-математичних наук на тему «Квантова та статистична механіка систем із дробовою статистикою»<ref>{{cite web |url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=Машкевич%20С.В.$ |title=Квантова та статистична механіка систем із дробовою статистикою: Автореф. дис. д-ра фіз.-мат. наук. 01.04.2002 |author=''Машкевич С. В'' |accessdate=<!--8 травня 2015--> |archive-date=15 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220215104415/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=Машкевич%20С.В.$ }}</ref>.
2005 року Стефан Машкевич захистив [[дисертація|дисертацію]] доктора фізико-математичних наук на тему «Квантова та статистична механіка систем із дробовою статистикою»<ref>{{cite web |url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=Машкевич%20С.В.$ |title=Квантова та статистична механіка систем із дробовою статистикою: Автореф. дис. д-ра фіз.-мат. наук. 01.04.2002 |author=''Машкевич С. В'' |accessdate=<!--8 травня 2015--> |archive-date=15 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220215104415/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=Машкевич%20С.В.$ }}</ref>.


⚫
Працює старшим науковим співробітником фірми «Schrödinger» ([[Нью-Йорк]]), за сумісництвом на громадських засадах — провідним науковим співробітником [[Інститут теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України|Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України]] (Київ)<ref name="calendar">{{cite web |url=http://calendar.interesniy.kiev.ua/Event.aspx?id=1240 |title=Машкевич Стефан Владимирович |publisher=// calendar.interesniy.kiev.ua |accessdate=<!--8 травня 2015--> |archive-date=18 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150518213736/http://calendar.interesniy.kiev.ua/Event.aspx?id=1240 }}{{ref-ru}}</ref>. Володіє українською, російською, англійською, італійською та французькою мовами<ref name="obozrevatel"/>.
2021 року Стефан Машкевич захистив другу докторську дисертацію, цього разу доктора історичних наук.


Напередодні [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|широкомасштабного російського вторгнення в Україну]], у лютому 2022 року виїхав з України до [[Європейський Союз|ЄС]].<ref>https://www.facebook.com/stefan.mashkevich/posts/pfbid0tazoku6D79MXfXVXfPFKmgiV5m5NfhEmMjpXbeLBHP34vNyE68PKgJ7ez863LcxJl</ref>
⚫
Працює старшим науковим співробітником фірми «Schrödinger» ([[Нью-Йорк]]), за сумісництвом на громадських засадах — провідним науковим співробітником [[Інститут теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України|Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України]] (Київ)<ref name="calendar">{{cite web |url=http://calendar.interesniy.kiev.ua/Event.aspx?id=1240 |title=Машкевич Стефан Владимирович |publisher=// calendar.interesniy.kiev.ua |accessdate=<!--8 травня 2015--> |archive-date=18 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150518213736/http://calendar.interesniy.kiev.ua/Event.aspx?id=1240 }}{{ref-ru}}</ref>. Володіє українською, російською, англійською, італійською та французькою мовами<ref name="obozrevatel"/>.


== Творчий доробок ==
== Творчий доробок ==
Рядок 57: Рядок 55:


== Погляди ==
== Погляди ==
Цікавиться становищем [[Російська мова в Україні|російської мови в Україні]]<ref>{{Cite web|title=Stefan Mashkevich|url=https://m.facebook.com/stefan.mashkevich/posts/pfbid02Yt2Wmqbp8RccvXijCt6WeGQvXhrmfYJpVw9AKH1UM75RZ6GWpjzHnrdaDR7qF9vgl |website=www.facebook.com|accessdate=2023-07-08|language=ru}}</ref>. У 2022 році на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук неодноразово висловлювався проти вилучення з топоніміки Києва згадок про [[Булгаков Михайло Опанасович|Михайла Булгакова]], зокрема демонтажу меморіальної дошки російському письменнику з фасаду [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|КНУ імені Тараса Шевченка]] та ініціативи [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]] закрити [[Дім Листовничого|музей]] на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]]<ref>{{Cite web|title=Stefan Mashkevich|url=https://www.facebook.com/stefan.mashkevich/posts/pfbid058WQBaacZA24Pg7UX3TB3DhJE1juLx793RNiGhMmG39wd1VTNA5hvACXgV4gUwdal|website=www.facebook.com|accessdate=2022-09-05|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Stefan Mashkevich|url=https://www.facebook.com/stefan.mashkevich/posts/pfbid02DbBqewhrHaGhqFDZNt8Aabw9HzoMrvRkLgv2A1MtMvM784m2Kn3PTKc1u89xebq2l|website=www.facebook.com|accessdate=2022-09-05|language=uk}}</ref>.
Цікавиться становищем [[Російська мова в Україні|російської мови в Україні]]<ref>{{Cite web|title=Stefan Mashkevich|url=https://m.facebook.com/stefan.mashkevich/posts/pfbid02Yt2Wmqbp8RccvXijCt6WeGQvXhrmfYJpVw9AKH1UM75RZ6GWpjzHnrdaDR7qF9vgl |website=www.facebook.com|accessdate=2023-07-08|language=ru}}</ref>. У 2022 році на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук неодноразово висловлювався проти вилучення з топоніміки Києва згадок про [[Булгаков Михайло Опанасович|Михайла Булгакова]], зокрема демонтажу меморіальної дошки російському письменнику з фасаду [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|КНУ імені Тараса Шевченка]] та ініціативи [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]] закрити [[Дім Листовничого|музей]] на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]]<ref>{{Cite web|title=Stefan Mashkevich|url=https://www.facebook.com/stefan.mashkevich/posts/pfbid058WQBaacZA24Pg7UX3TB3DhJE1juLx793RNiGhMmG39wd1VTNA5hvACXgV4gUwdal|website=www.facebook.com|accessdate=2022-09-05|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Stefan Mashkevich|url=https://www.facebook.com/stefan.mashkevich/posts/pfbid02DbBqewhrHaGhqFDZNt8Aabw9HzoMrvRkLgv2A1MtMvM784m2Kn3PTKc1u89xebq2l|website=www.facebook.com|accessdate=2022-09-05|language=uk}}</ref>. Виступав проти [[Дерусифікація в Україні|дерусифікації]] та [[Деколонізація в Україні|деколонізації]] в Україні після початку [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення в Україну]]<ref>{{Cite web|url=https://facebook.com/stefan.mashkevich/posts/pfbid02baB3GNQWvoWC7dQs5yMpod3Wnt8Z2q7iZDHrqbNyL6ieNZ53cwD47hRgqvJwdo2Vl|назва=Процесс переименования улиц на моей родине, то есть в Киеве, окончательно (и ожидаемо) превратился в театр абсурда, комментировать происходящее в котором бессмысленно.|видавець=Stefan Mashkevich|дата=13 липня 2023|вебсайт=Facebook|мертвий-url=no|дата-доступу=30 жовтня 2023}} {{ref-ru}}</ref>.


Критикував рішення [[Київська міська рада|Київради]] накласти мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території міста Києва від 13 липня 2023 року: ''«В цивілізованій країні, якби депутати міського законодавчого зібрання так цинічно надругалися над Конституцією своєї країни, то день ухвалення цих рішень став би останнім днем роботи цього зібрання. Але…»''<ref>{{Cite web|url=https://facebook.com/stefan.mashkevich/posts/pfbid02zVhQ6Quj4JZ1zMtWrdpHVub7CSHQuLUq1Mp4gjj6DLjPV1FYxJdqfkvjPjM3EN1el|назва=Как знают уже приблизительно все, позавчера, 13 июля, Киевсовет наложил мораторий на публичное использование русскоязычного культурного продукта на территории города Киева.|видавець=Stefan Mashkevich|дата=15 липня 2023|вебсайт=Facebook|мертвий-url=no|дата-доступу=30 жовтня 2023}} {{ref-ru}}</ref>.
Критикував рішення [[Київська міська рада|Київради]] накласти мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території міста Києва від 13 липня 2023 року: ''«В цивілізованій країні, якби депутати міського законодавчого зібрання так цинічно надругалися над Конституцією своєї країни, то день ухвалення цих рішень став би останнім днем роботи цього зібрання. Але…»''<ref>{{Cite web|url=https://facebook.com/stefan.mashkevich/posts/pfbid02zVhQ6Quj4JZ1zMtWrdpHVub7CSHQuLUq1Mp4gjj6DLjPV1FYxJdqfkvjPjM3EN1el|назва=Как знают уже приблизительно все, позавчера, 13 июля, Киевсовет наложил мораторий на публичное использование русскоязычного культурного продукта на территории города Киева.|видавець=Stefan Mashkevich|дата=15 липня 2023|вебсайт=Facebook|мертвий-url=no|дата-доступу=30 жовтня 2023}} {{ref-ru}}</ref>.
Рядок 72: Рядок 70:
* Історія приміських трамвайних ліній Києва: наукова монографія. — {{К.}} : Варто, 2018. — 224 с.  : іл. — {{s|ISBN 978-966-2321-44-9.}}
* Історія приміських трамвайних ліній Києва: наукова монографія. — {{К.}} : Варто, 2018. — 224 с.  : іл. — {{s|ISBN 978-966-2321-44-9.}}
* Киев 1917–1920. Т. 1. Прощание с империей (март 1917 — январь 1918). — {{comment|Х|Харьков}}. : Фолио, 2019. — 461 с.  : іл. — {{s|ISBN 978-966-03-8750-8.}} {{ref-ru}}
* Киев 1917–1920. Т. 1. Прощание с империей (март 1917 — январь 1918). — {{comment|Х|Харьков}}. : Фолио, 2019. — 461 с.  : іл. — {{s|ISBN 978-966-03-8750-8.}} {{ref-ru}}
* '' Машкевич С. В.'' Історія Київського міського транспорту. Кінець XIX — початок XXI ст. — Київ : Варто, 2019. — 640 с. — ISBN 978-966-2321-49-4;
* '' Машкевич С. В.'' Язык из Киева уведет. Киев : Скай Хорс, 2020. 272 с. ISBN 978-966-2536-63-8.
; Публікації з теоретичної фізики
* ''Машкевич В. С., Машкевич С. В.'' Основания статистической термодинамики: индетерминистско-динамический подход (1989);
* ''Машкевич В. С., Машкевич С. В.'' Демон Максвелла, диспетчер и тепловые машины (1990);
* ''Машкевич С. В.'' Точные решения задачи многих энионов (1992);
* ''Машкевич С. В.'' Вопросы квантовой и статистической механики энионов: диссертация кандидата физ.-мат. наук: 01.04.02 (Дубна, ОИЯИ, 1993);
* ''Машкевич С. В.'' Квантовая и статистическая механика систем с дробной статистикой: диссертация доктора физ.-мат. наук: 01.04.02 (Киев, Киевский национальный ун-т им. Тараса Шевченко, 2005)


=== Статті ===
=== Статті ===

Версія за 13:32, 11 травня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Машкевич.

Машкевич Стефан Володимирович
Народився 15 серпня 1971(1971-08-15) (52 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність краєзнавець, фізик-теоретик, письменник, фізик, журналіст, культуролог
Alma mater фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Київський природничо-науковий ліцей № 145
Галузь фізика[1], краєзнавча літератураd[1], журналістика[1] і культурологія[1]
Заклад Інститут теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук (2005) і доктор історичних наук[2] (2021)

Машке́вич Сте́фан Володи́мирович (нар. 15 серпня 1971(19710815) року, Київ) — український та американський фізик та письменник[3], доктор фізико-математичних наук (2005), доктор історичних наук (2021).

Життєпис

Народився 15 серпня 1971 року в місті Києві. Батько — киянин, матір — із Полтави[3]. Вчився у загальноосвітній середній школі № 21, а потім перейшов до фізико-математичної школи № 145[3]. По завершенні школи поступив на фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, аспірантура — в Інституті теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України[3]. 1993 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Питання квантової та статистичної механіки еніонів»[3]. Вже за два роки працював у Франції, а протягом 1995–1996 років працював науковим співробітником Центру передових досліджень в Осло (Норвегія)[3]. Після того повернувся до Києва працювати в Інституті теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України, а 1998 року з батьками переїхав до міста Нью-Йорк[3].

З 2001 року почав досліджувати історію транспорту Києва, написав історичний нарис «Памяти киевских трамваев»[4]. 2004 року вийшла його книга «Трамвайные копейки»[5], потім були публікації у збірниках, газетах «Зеркало недели»[6], «Киевский телеграф» тощо.

2005 року Стефан Машкевич захистив дисертацію доктора фізико-математичних наук на тему «Квантова та статистична механіка систем із дробовою статистикою»[7].

Працює старшим науковим співробітником фірми «Schrödinger» (Нью-Йорк), за сумісництвом на громадських засадах — провідним науковим співробітником Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України (Київ)[8]. Володіє українською, російською, англійською, італійською та французькою мовами[3].

Напередодні широкомасштабного російського вторгнення в Україну, у лютому 2022 року виїхав з України до ЄС.[9]

Творчий доробок

Стефан Машкевич написав декілька десятків наукових робіт з фізики та фізичної хімії[8]. Серед них: «Основания статистической термодинамики: индетерминистско-динамический подход»[10], «Демон Максвелла, диспетчер и тепловые машины»[11], «Точные решения задачи многих энионов»[12] тощо.

Також написав низку книг як дослідник історії Києва: «Трамвайные копейки» (2004), «Київський тролейбус — Kiev Trolleybus» (2009, співавтор — Кость Козлов), «Два дня из истории Киева» (2010)[13], «Улицы Киева. Ретропутешествие» (2015, 2018, 2-ге вид.)[14], наукову монографію «Історія приміських трамвайних ліній Києва» (2018), історичне дослідження «Киев 1917–1920. Т. 1. Прощание с империей (март 1917 — январь 1918)», статті з історії київського транспорту, тощо.

Брав участь у циклі передач «Історії міста» на телеканалі «Київ»[15][16][17].

Пише вірші англійською та російською[18][19].

Погляди

Цікавиться становищем російської мови в Україні[20]. У 2022 році на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук неодноразово висловлювався проти вилучення з топоніміки Києва згадок про Михайла Булгакова, зокрема демонтажу меморіальної дошки російському письменнику з фасаду КНУ імені Тараса Шевченка та ініціативи Національної спілки письменників України закрити музей на Андріївському узвозі[21][22]. Виступав проти дерусифікації та деколонізації в Україні після початку російського вторгнення в Україну[23].

Критикував рішення Київради накласти мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території міста Києва від 13 липня 2023 року: «В цивілізованій країні, якби депутати міського законодавчого зібрання так цинічно надругалися над Конституцією своєї країни, то день ухвалення цих рішень став би останнім днем роботи цього зібрання. Але…»[24].

Публікації

Книги

  • Два дня из истории Киева, 30–31 августа 1919 г. — К. : Варто, 2010. — 159 с., фот. — ISBN 978-966-2321-10-4.
  • Київський тролейбус / К. П. Козлов, С. В. Машкевич. — К. : Кий, 2009. — 608 с., фотогр., рис., табл. — Альтернативна назва: Kiev trolleybus / Kozlov, K., Mashkevich, S. — ISBN 978-966-8825-58-3. (укр.)(англ.)
  • Трамвайные копейки: историческое исследование. — К. : Курчъ, 2004. — 80 с., ил. — ISBN 966-96120-6-3.
  • Улицы Киева. Ретропутешествие. — Х. : Фолио, 2015. — 316 с., ил. — ISBN 978-966-03-7184-2.
  • Улицы Киева. Ретропутешествие. 2-е издание, перер и доп. — Х. : Фолио, 2018. — 396 с., ил. — ISBN 978-966-03-7437-9.
  • Історія приміських трамвайних ліній Києва: наукова монографія. — К. : Варто, 2018. — 224 с.  : іл. — ISBN 978-966-2321-44-9.
  • Киев 1917–1920. Т. 1. Прощание с империей (март 1917 — январь 1918). — Х. : Фолио, 2019. — 461 с.  : іл. — ISBN 978-966-03-8750-8. (рос.)

Статті

Примітки

  1. ↑ а б в г Czech National Authority Database
  2. ↑ Українська Вікіпедія — 2004.
  3. ↑ а б в г д е ж и Миносян Ксения. История писателя Стефана Машкевича. // obozrevatel.com. — 2011. — 21 февраля. Архів оригіналу за 18 травня 2015.(рос.)
  4. ↑ Машкевич Стефан. Памяти киевских трамваев. // Всеукраинские ведомости. — 2001. Архів оригіналу за 24 травня 2011.(рос.)
  5. ↑ Машкевич Стефан. Трамвайные копейки: историческое исследование. — К. : Курчъ, 2004. — 80 с. — ISBN 966-96120-6-3.(рос.)
  6. ↑ Машкевич Стефан. Семьдесят лет киевскому троллейбусу. // Зеркало недели. — 2005. — 9 декабря. Архів оригіналу за 10 квітня 2015. (рос.)
  7. ↑ Машкевич С. В. Квантова та статистична механіка систем із дробовою статистикою: Автореф. дис. д-ра фіз.-мат. наук. 01.04.2002. Архів оригіналу за 15 лютого 2022.
  8. ↑ а б Машкевич Стефан Владимирович. // calendar.interesniy.kiev.ua. Архів оригіналу за 18 травня 2015.(рос.)
  9. ↑ https://www.facebook.com/stefan.mashkevich/posts/pfbid0tazoku6D79MXfXVXfPFKmgiV5m5NfhEmMjpXbeLBHP34vNyE68PKgJ7ez863LcxJl
  10. ↑ Машкевич В. С., Машкевич С. В. Основания статистической термодинамики: индетерминистско-динамический подход. — Киев: Институт физики, 1989. Архів оригіналу за 18 травня 2015.
  11. ↑ Машкевич В. С., Машкевич С. В. Демон Максвелла, диспетчер и тепловые машины. — Киев: Институт физики, 1989. Архів оригіналу за 18 травня 2015.(рос.)
  12. ↑ Машкевич С. В. Точные решения задачи многих энионов. — Киев: Институт теоретической физики, 1992. Архів оригіналу за 18 травня 2015.
  13. ↑ Презентовали новую книгу Стефана Машкевича «Два дня из истории Киева». // photohistory.kiev.ua. — 2010. — 17 декабря. Архів оригіналу за 18 травня 2015.(рос.)
  14. ↑ Машкевич Стефан. Улицы Киева. Ретропутешествие. — Киев: Фолио, 2015. Архів оригіналу за 18 травня 2015.(рос.)
  15. ↑ Цикл телепередач «Історії міста». // Телеканал «Київ». Архів оригіналу за 18 травня 2015.
  16. ↑ Історії міста. Київські острови. Частина перша / Автор сценарію Віталій Загоруйко. Учасники: Іван Парнікоза, Стефан Машкевич, Володимир Борейко. // Телеканал СІТІ. 30 жовтня 2011. Архів оригіналу за 28 березня 2016.
  17. ↑ Історії міста. Київ на зв'язку. // Телеканал «Київ». — 2010. Процитовано 8 травня 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
  18. ↑ Стефан Машкевич. // www.pereplet.ru. Архів оригіналу за 18 травня 2015.(рос.)
  19. ↑ Стефан Машкевич. // www.stihi.ru. Архів оригіналу за 18 травня 2015.(англ.)(рос.)
  20. ↑ Stefan Mashkevich. www.facebook.com (рос.). Процитовано 8 липня 2023.
  21. ↑ Stefan Mashkevich. www.facebook.com (укр.). Процитовано 5 вересня 2022.
  22. ↑ Stefan Mashkevich. www.facebook.com (укр.). Процитовано 5 вересня 2022.
  23. ↑ Процесс переименования улиц на моей родине, то есть в Киеве, окончательно (и ожидаемо) превратился в театр абсурда, комментировать происходящее в котором бессмысленно. Facebook. Stefan Mashkevich. 13 липня 2023. Процитовано 30 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (рос.)
  24. ↑ Как знают уже приблизительно все, позавчера, 13 июля, Киевсовет наложил мораторий на публичное использование русскоязычного культурного продукта на территории города Киева. Facebook. Stefan Mashkevich. 15 липня 2023. Процитовано 30 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (рос.)

Посилання

Наука
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Машкевич_Стефан_Володимирович&oldid=42518581