Сплюшка мантананійська
| Сплюшка мантананійська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Otus mantananensis (Sharpe, 1892) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Scops mantananensis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сплюшка мантананійська[2] (Otus mantananensis) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae). Мешкає в Малайзії і на Філіппінах.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 18-20 см, вага 106-110 г. У представників сірувато-коричневої морфи верхня частина тіла поцяткована чорними плямками, на плечах у них білувата смуга. Нижня частина тіла світлаша поцяткована чорними плямками. Представники рудої морфи мають переважно рудувато-коричневе забарвлення. На голові помітні пір'яні "вуха". Очі жовті, дзьоб світло-роговий, лапи оперені, пальці сірувато-коричневі, кігті темно-рогові. Голос — серія коротких, низьких криків «куїк», які повторюються з інтервалом у 5-6 секунд.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють чотири підвиди:[3]
- O. m. mantananensis (Sharpe, 1892) — острови Мантанані[en], Раса[de] і Урсула[de] (на південь від Палавана);
- O. m. cuyensis McGregor, 1904 — острови Куйо[en] і Каламіан[en] (західні Філіппіни);
- O. m. romblonis McGregor, 1905 — острови Бантон[en], Ромблон[de], Таблас, Сібуян, Тес-Реєс і Семірара[en] (центральні Філіппіни);
- O. m. sibutuensis (Sharpe, 1893) — острови Туміндао і Сібуту[en] (південний захід архіпелага Сулу).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Мантананійські сплюшки живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на узліссях і галявинах, в кокосових гаях і на казуаринових плантаціях. Живляться переважно комахами. Гніздування відбувається в березні-травні, гніздяться в дуплах дерев.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція мантананійських сплюшок становить від 10 до 20 тисяч птахів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Otus mantananensis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 06 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 жовтня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
- Smythies, B.E.; Davison, G.W.H. (1999). The Birds of Borneo. Kota Kinabalu: Natural History Publications. ISBN 983-812-028-6.
- Allen, Desmond (2020). Birds of the Philippines. Barcelona: Lynx and Birdlife International Guides. с. 182—183.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |