Спєх Степан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спєх Степан
Степан Спєха.jpg
Основна інформація
Дата народження 13 червня 1922(1922-06-13)
Місце народження Глідно, Гміна Нозджець, Березівський повіт, Львівське воєводство, Польська Республіка
Дата смерті 22 лютого 2009(2009-02-22) (86 років)
Поховання Мюнхен
Громадянство Україна
Професії композитор, співак, Музичний редактор, хормейстер
Освіта Український Музичний Інститут в Америці

Спєх Степан Гнатович (с. Глідно пол. Hłudno, 13 червня 1922 Перемишльський край — 22 лютого 2009, Мюнхен) — український вокаліст, композитор, нотний графік, громадський діяч, популяризатор української музики за межами України.

Ось як оповідає про себе автор у автобіографії:

"Я родився 13 червня1922 р. в селі Глідно (Hłudno) Березівського повіту Львівського воєводства (Надсяння). Син Ігнатія і Меланії з роду Черкес. Батько - римо-католик, поляк (син мішаного супружжя: мама українка з роду Скотніцка), моя мама греко-католичка, українка, дочка українських родичів. Про особи і імена, як рівнож про село Глідно описую докладніше тому, що найбільші переживання і знущання переносили мішані супружжа, а село Глідно попало під переселенчу акцію „Wisła“ і всі українці були переселені на Україну, а на Глідні залишилися жінки мішаного супружжя, які були певні себе, при обороні чоловіків, які мали також вплив на рішення, для їхнього забезпечення".

Життєпис[ред. | ред. код]

Дитинство[ред. | ред. код]

Cтепан Спєх народився в селі Глідно, яке розташоване в Березівському повіті на Ряшівщині (сьогодні Польща), на історичній території Лемківщини.[1]

У селі проживала велика кількість українців, які мали українську церкву і читальню. Під час святкувань проводили концерти і ставили вистави. Степан ще з дитинства мріяв бути музикантом, тому був активним в громаді та співав у церковному хорі.

Все життя він згадував про своє дитинство і про свого діда Юрія Черкеса, який багато років був війтом села.

Ансбахський період[ред. | ред. код]

У 1940 році під час Другої світової війни Степана Спєха разом із багатьма іншими примусово забирають у Німеччину як остарбайтера.

Степан Спєх пригадує той час в автобіографії:

відкритка від сім'ї Умрат

"З кінцем лютого, зібравши новий транспорт, ми рушили в дорогу під охороною поліції з собаками. При довших зупинках подавали нам дівчата горячий чай, бо ночі були ще холодні. 3-го березня 1940 року, під вечір, ми прибули до Ансбаху (Ansbach/Mittelfranken)".

У німецькому місті Ансбах він потрапляє до господаря пана Умрата (Umrath). Пізніше згадує цього господаря за велику доброту. Бо зустрічаючись з іншими земляками, що працювали в інших госпорадів, слухав їхні історії і розумів, як сильно йому пощастило. Не відміну від інших, пан Умрат запрошував його трапезувати разом за одним столом.

Після закінчення війни американські військові звільняли полонених і остарбайтерів, допомагали людям повернутися додому. Степана Спєха поселяють у Мюнхен в тимчасовий табір для примусового вивезених осіб.

Надія стати музикантом, яку він практично втратив під час війни, повернулася. У Мюнхені Степан Спєх починає навчатися музики у відомих музикантів-виконавців: піаністки Клер Фрюлінг-Ґерлях (Claire Frühling-Gerlach) і видатного тенора Ореста Руснака.

Нью-Йоркський період[ред. | ред. код]

корабель "Генерал Гарі Тейлор"

У післявоєнний час багато людей почали емігрувати в США. З надією про продовження музичної освіти, Степан Спєх, разом з американськими солдатами, відправляється на військовому корабліми на інший континент.

Спогади з корабля "Генерала Гарі Тейлор" («General Harry Taylor»):

"Коротко по обіді всідали на військовий корабель «Harry Taylor» і під вечір рушили в дорогу. Знаючи вже кілька слів по англійськи, був призначений для цілого покладу (відділу) українців на гаусмеістра. Виконавши рано, перед візитою порядку всі вказівки, вже після візити мав цілий день вільний від праці: бігав по кораблі і шукав можливостей для фото-знимок. Після додержання цінних вказівок від товаришів, які виїхали скоріше, подаючи мені листовно потрібні інформиції, від початку їзди, були мені корисні".

Степан Спєх на кораблі "Генерал Гарі Тейлор"

26 вересня 1951 року Степан Спєх поїхав до Америки, і там він перебуває у Нью-Йорку, намагаючися знайти засоби для життя й вдосконалення в улюбленому ділі. Він знаходить велику українську громаду, яка створювала безпечне місце для збереження власної культури і традицій, створивши цілу інфраструктуру для цього. Він навчається у Українському музичному інституті у класі сольного співу в Іванни Прийми, а з композиції – у Володимира Грудина Саме у цей час Степан створює свої перші композиції. Навчаючись в інституті нотної грамоти, Степан почав активно займатися переписуванням музичного тексту для українських музикантів за потреби й заробляти на цьому гроші, використовуючи свій каліграфічний талант. Він часто говорив: "В принципі я є оперний співак, композитор i нотний графік".

Нью-Йоркський період ознаменовується початком його активної кар'єри виконавця-вокаліста, багатьох музичних проектів та концертів. Американській публіці Степан Спєх став відомим через трансляції Нью-­Йоркського громадського радіо WNYC. Разом з Шандором Лакатошем і його циганським ансамблем співак записав на платівці APON низку українських народних пісень і танців під назвою “Перли України”.

Окрім запису платівки, Степан був членом театральної студії Олімпії Добровольської та Йосипа Гірняка, а також учасником хору «Думка» під керівництвом Леонтія Крушельницького.

Після завершення навчання в інституті Степан Спєх почав працювати в оперній студії «Ґунда Йордан», де виконував оперні арії під керівництвом Альберта ді Натале.

Мюнхенський період[ред. | ред. код]

18 вересня 1959 року Степан повертається у Німеччину, перше в Ансбах, а тоді в Мюнхен, і розпочинає співпрацю з піаністкою Аннемарією Ваґнер та її камерним хором. Вкінці 1960 року Степан разом із Аннемарією та її хором здійснили концертний тур Італією. Одним із творів у репертуарі хору була «Божественна Літургія» українською мовою, написана композитором. Цей хор виконував «Божественну Літургію» Степана Спєха дуже часто, подорожуючи багато років по багатьох містах Німеччнини, а у грудні 1979 року Владика Мюнхенської Апостольської Екзархії Платон Корниляк видав книжку з нотами літургії друком з нагоди 20-ліття існування Екзархії.

Із поверненням до Мюнхена та створенням сім'ї закінчується активний період концертного життя музиканта. Син Степан пригадує, що батько неодноразово йшов на роботу щонайшвидше, щоб повернутися швидше до дітей, приділяти сім'ї час. Проте хоч він і перестав активно концертувати, він музичної діяльності Степан не відмовився. Завжди був момент, як пригадує син Степан, коли батько говорив, що зараз вони, діти, продовжать гратися без нього. Композитор йшов за музичний інструмент і працював над власними творами, які пізніше увійдуть до його збірки "Композиції".

Мюнхенський період характеризується як плідний на композиторську діяльність. Також він розпочинає період у житті Степана Спєха, коли він починає працювати дяком у Мюнхенській Українській Католицькій Церкві. Співаючи сольо і в хорі, він взяв на себе не тільки завдання дяка, а також відповідальність хормейстера: він проводив репетиції, створював і переписував партії для голосів, продовжуючи діяльність музичного редактора.

Степан Спєх у Римі на запрошення до 90-их уродин Патріарха Йосифа Сліпого, представляючи свого сина.

Його широка церковно-музична діяльнісь приводила до постійних добрих контактів до церкових діячів, священників та владик. Одною з головних зустрічей була в лютому 1982 року імпреза з нагоди відсвядкувань 90-их уродин Патріарха Йосифа Сліпого у Римі, на яку Степан Спєх був особисто запрошений. Там він представляє Патріархові свого сина Степана, який в той час вже також почав розом зі своїм батьком в церкві співати.

Степан Спєх влаштовував зустрічі з керівниками німецьких профспілкових організацій, знайомлячи всіх з українською культурою, традиціями й мистецтвом.

26 лютого 2009 року в українській церкві в Мянхенів оселі Людвіґсфельд, де він довгі роки був дяком, Владика Петро відправив заупокійну літургію i Панахиду.

27 лютого 2009 року відбувся похорон, його було поховано у Мюнхені на цвинтарі Вальдфрідгоф. Похорон закінчився піснею «Чуєш, брате мій…», а почався його власною композицією «До Тебе, Боже», де на органах грав Тарас Ященко. Після цього відбулася тризна.

Сім'я[ред. | ред. код]

Батько Степан зустріч свою майбутню дружину, майже одразу після повернення зі США у Мюнхен. Ірина Качанюк-Спєх була родом зі Львова, навчаючись в Університеті Люгвіґа Максиміліана.

Степан й Ірина зустріли один одного вкінці 1959 року, і 16 травня 1964 року одружилися.

12 травня 1965 році у них народився перший син Осип, 20 квітня 1967 - другий син Степан, а 14 жовтня 1969 році - третій син Андрій.[2] У сина Степана народжується 04 липня 2006 року перший внук Степана Спєха: Нестор.

Сини Осип і Степан створили разом компанію ukimedia, метою якої був переклад комп'ютерного забезпечення українською мовою. Пізніше компанія розширила свою діяльність на програмні забезпечення для радія і телевізії, проте брати продовжили займатися культурною діяльністю у Мюнхені.

Молодший син Андрій є вчителем танців. Він вів український танцювальний гурток, а також видав українські співаники. Окрім цього, Андрій добре володіє мистецтвом гри на гітарі.

Сини до сьогодні організовують різні культурні події у Мюнхені ніби продовжуючи діло батька як спадок, пропагуючи та популяризуючи українську культуру у світі.

Хронологія відомих концертів[ред. | ред. код]

Концерт із Степаном Спєхою.jpg

У 1953 році відбувся один із концертів Степана “Третій Літературно­ "Мистецький Ярмарок”, де співак виконав твір С. Людкевича “Черемоше, брате мій”, організований Українським літературно­мистецьким клубом в Нью­-Йорку.

23 червня 1957 року у місті Глен Спей (США) відбулося відкриття пам’ятника поетові з нагоди цього ювілею, де Степан Спєх виконав солоспів “Як почуєш вночі” (слова І. Франка, муз. Д. Січинського) і “Навколо шум” (арія Раона з опери “Сафо” М. Лисенка).

31 травня 1963 року відбувся авторський концерт композитора у Мюнхені.[3]  

31 січня 1976 року відбулася велика авторська програма Степана Спєха, яка представила хорові і вокальні твори композитора у залі зустрічей Товариства українців Німеччини в Мюнхені.

10 липня 1977 року в церкві, в оселі Людвігсфельд вперше прозвучала Божественна Літургія св. Йоана Золотоустого для мішаного хору та солістів українською мовою, яку написав Степан Спєх.

9 червня 1982 року в Лембажґалєрі відбувся авторський концерт Степана Спєха, який організувало Центральне представництво української еміграції в Німеччині.

16 липня 1989 року Український Християнський робітничий рух організував святочну академію з нагоди 175-­ліття від дня народження Тараса Шевченка, де композитор виконав твір, до якого написав музику – “Мені тринадцятий минало”.

14 липня 1990 року відбувся Шевченківський концерт-­лекція, в якому з доповідями про творчість поета виступили доктор Роланд Пітч зі Штутгарда і магістр Мирослав Антохій із Мюнхена. Після лекцій відбувся концерт фолькгрупи “Бандура” зі Штутгарда, а солістами були відомі виконавці Світлана Микитчак­ Дубровська (сопрано), Степан Спєх (тенор) і Богдан Шарко (баритон, бандурист). Фортепіанний супровід забезпечила Ореста Цибрівська­Міллер, а декламувала поезію Мартіна Зауер.[3]

Список творів[ред. | ред. код]

- збірка "Композиції", яка була видана у 2005 році, де були зібрані 43 хорових творів Степана Спєхи.

  • 11 хорових композицій
  • 5 дуетів
  • 2 мелодекламації
  • 1 терцет
  • 2 твори зі супроводом фортепіано і віолончелі
  • декілька творів для фортепіано, флейти і скрипки

- "Літургія" для мішаного хору українською мовою

Посилання на записи концертів[ред. | ред. код]

Фотоархів[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Кавунник О. Закоханий в Україну // Українська музична газета. – 2009. – No 2 (72). – С. 9.
  2. Карась Г. Актуалізація музично-педагогічної хорової спадщини українського зарубіжжя в сучасному освітньому процесі України / Ганна Карась // Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника: Мистецтвознавство. – Вип. 22. – Івано-Франківськ, 2010. – С. 57 – 64.
  3. Мала українська музична енциклопедія / Упор. О. Залеський. – Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1971. – С. 104.
  4. Муха А. Композитори України та української діаспори: Довідник / Антон Муха. – К.: Музична Україна, 2004. – С. 279.
  5. Шарко Б. Німецький хор співав Святу Літургію українською мовою // Християнський голос. – 1977. – Ч. 33 (1490). – 14 серпня.
  6. Шарко Б. Помер співак і композитор Степан Спєх // Свобода. – 2009. – No 17. – 24 квітня. – С. 22.
  7. Sonevyts’kyi J., Palidvor-Sonevyts’ka N.
  8. Dictionary of Ukrainian composers. – Lviv, 1997. –P.267.
  9. Помер співак і композитор Степан Спєх / Свобода, 24 квітня 2009. — С. 22.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Хрипун, Роман (02.02.2012). Молодь і ринок. Молодь і ринок №4 (87), 2012 (українською). 
  2. Безмежнеє поле: Українська поезія у переспіві німецькою мовою Ірини Качанюк-Спєх / Упоряд. М. С. Смолій. — Укр. мовою з паралельним німецьким перекладом. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2010. — 160 с. — С. 6.
  3. а б Карась, Ганна (2012). Музична культура української діаспори у світовому часопросторі ХХ століття (українською). Івано-Франківськ.