Спірогіра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Спірогіра
Spyrogyra-bgiu.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eucaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Харофіти (Charophyta)
Клас: Zygnemophyceae
Порядок: Zygnematales
Родина: Zygnemataceae
Рід: Спірогіра (Spirogyra)
Link in C. G. Nees
Види
Див. текст
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Spirogyra
EOL: 11681
ITIS logo.jpg ITIS: 6996
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3179
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Spirogyra

Спірогіра (Spirogyra) — рід ниткуватих макроскопічних зелених водоростей, що деякі дослідники відносять до відділу Streptophyta. Нитки нерозгалужені, поодинокі або у скупченнях, від кількох міліметрів до 10 м. Клітини короткі або видовжені, циліндричні, з лінзовидними поперечними перегородками. Клітинна оболонка целюлозна, вкрита ззовні шаром слизу. Кожна клітина містить від одного до декількох пристінних стрічковидних спіральних хлоропластів з численними піреноїдами. Піреноїди мають крохмальну обгортку, добре помітні при забарвленні розчином Люголя. У центрі розташована велика вакуоля. Ядро одне, велике, з добре помітним ядерцем, знаходиться у центрі вакуолі у цитоплазматичному мішечку, від якого до периферії променями відходять цитоплазматичні тяжі. Запасною речовиною є крохмаль. Рід нараховує понад 300 видів.

Види[ред.ред. код]

Неописані види[ред.ред. код]

Розмноження[ред.ред. код]

Розмножується вегетативним та статевим шляхом. Вегетативне розмноження відбувається в разі фрагментації нитки (випадкового розриву ниток або розпадання її на окремі клітини за несприятливих умов, наприклад). З кожної частини нитки або окремої клітини утворюються нові нитки шляхом поділу.

Статеве розмноження здійснюється кон'югацією. Розрізняють бічну та драбинчасту кон'югацію. За бічної кон'югації утворюються спеціальні вирости — копуляційні відростки між сусідніми клітинами однієї нитки, які з'єднуються, після чого зникає перегородка, зливаються протопласти та ядра, утворюється зигота. За умов драбинчастої кон'югації, яка є поширенішою, копуляційні відростки утворюються між клітинами двох ниток. Так яе поведінка клітин при цьому процесі відрізняється, то сприймаючу клітину називають жіночою, а передаючу протопласт — чоловічою.

В результаті кон'югації, як зазначалось, утворюється зигота, яка вкривається товстою тришаровою оболонкою і після періоду спокою проростає. При цьому вона редукційно ділиться, утворюючи чотири гаплоїдні ядра. Три (дрібні) з них — відмирають, а одне (велике) — разом із вмістом зиготи утворює проросток нової особини, який дає початок новій нитці.

Поширення в природі[ред.ред. код]

Види роду поширені у прісноводних та солонуватоводних басейнах, зокрема у стоячих водоймах чи із повільною течією. Можуть вільно плавати, утворюючи яскраво-зелене, смарагдових відтінків жабуриння, слизьке на дотик, або прикріплюватись ризоїдами до субстрату.

Застосування людиною[ред.ред. код]

Завдяки специфічності будови та розповсюдження, Спірогіра стала зручним модельним об'єктом для різних досліджень. Саме на цій водорості були проведені одні з перших досліджень особливостей життєвого циклу, поділу хлоропластів та ядра у водоростей.

Джерела інформації[ред.ред. код]