Харофіти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Харофіти
CharaFragilis.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Надцарство: Archaeplastida
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Підцарство: Streptophyta
Відділ: Харофіти (Charophyta)
Вхідні групи
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Charophyta
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Charophyta
EOL logo.svg EOL: 2491401
Fossilworks: 55110

Харофіти (Charophyta, стрептофітові водорості) — відділ евкаріотних водоростей[1], які поєднують ознаки водоростей і вищих рослин.
Назва походить від дав.-гр. χᾰρά — радість, краса.
На початку 2000-х до харофітної (або стрептофітної) лінії включали близько 65 родів (кілька тисяч видів)[2].

Характеристика[ред. | ред. код]

До стрептофітів належать водорості, у яких цитокінез здійснюється за участю примітивного або розвиненого фрагмопласту, мітоз відкритий або напіввідкритий; у представників, які мають джутикові стадії, цитоскелет клітин асиметричний[3].

На початку 2000-х років до харофітної (стрептофітної) лінії крім власне харофіцієвих [=Charophyceae] включали класс зигнематофіцієвих [=Zygnematophyceae] та деякі зелені нитчасті водорості (зокрема, клас мезостигматофіцієвих [=Mesostigmatophyceae]), однак систематика відділу інтенсивно розроблялася та не була усталена[2][1][4].

Філогенія[ред. | ред. код]

Chara sp reproductive structure.JPG

Тривалий час місце Charales у системах рослинного царства було невизначеним. Одні дослідники, враховуючи наявність хлорофілів a і b, а також крохмалю як запасної речовини, відносили харальних до відділу Chlorophyta. Інші — виділяли в самостійний відділ Charophyta, визнаючи його раннє відділення від зелених водоростей. Наступні ж — розглядали їх як проміжну ланку між зеленими водоростями і мохоподібними[5].

За даними на початок 2000-х харофітні водорості разом з ембріофітами являли собою монофілетичну лінію еволюції[6]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Г.М. Паламарь-Мордвинцева, П.М. Царенко (2009). Место и значение Charales в системе органического мира. Альгология 19 (№ 2): 117—134. ISSN 0868-8540. «Хотя большинство альгологов поддерживает мнение о принадлежности всех харовых водорослей к одному естественному подразделению, представления об их положении и ранге в общей классификации водорослей расходятся до сих пор. Одни альгологии рассматривали эту группу как монотипный порядок или класс в отделе Chlorophyta, другие – как особую ветвь растительного мира, выделяя в отдел Charophyta 
  • P. Kenrick and P.R. Crane. 1997. The Origin and Early Diversification of Land Plants: a Cladistic Study
  • Бойко М.Ф. Ботаніка : Систематика несудинних рослин : Навч. посібник. — Ліра-К. — Київ, 2013. — 276 с. — ISBN 978-966-2609-39-4.
  • Калинець-Мамчур З. (2011). Словник-довідник з альґології та мікології (для студ. вищ. навч. закл.). Серія «Біологічні Студії». Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка. с. 399. ISBN 978-966-613-821-0. 
  • Костіков І. Ю. Альгологія : рукопис підручника для студентів 3-4 курсу спеціальності «ботаніка» / Костіков І. Ю., Царенко П. М.. — Київ, 2013.