Становий хребет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

56°20′00″ пн. ш. 126°00′00″ сх. д. / 56.33333° пн. ш. 126.00000° сх. д. / 56.33333; 126.00000

Становий хребет - простягається від озера Байкал на заході до Охотського моря на сході.

Становий хребет(рос. Станово́й хребе́т, китайська: 外兴安岭) — система гірських хребтів в Східному Сибіру, від середнього перебігу р. Олекми до витоків р. Учур (сточище Алдану).

Довжина близько 700 км, ширина 100-180 км. Переважаючі висоти 1500-2000 м (найбільша - 2412 м). С. х. - вододіл сточищ річок Північного Льодовитого і Тихого океанів, що складається з паралельних хребтів майже широтного простягання, розділених подовжніми долинами.

Геологія[ред.ред. код]

Складний кристалічними сланцями і гнейсамі (архейсько-протерозойськимі), прорваними інтрузіямі гранітів. Родовища золота, рідкісних металів, залізняку. Типові куполоподібні і пласковершинні хребти і широкі долини; місцями в пасмовій зоні є кара, цирки, троги. Розвинені кріогенні форми рельєфу, пов'язані з повсюдним розповсюдженням багаторічної мерзлоти.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат суворий, континентальний. Літо відносне тепле, період з середніми добовими температурами повітря вище 10 °С триває близько двох місяців. Зима холодна, тривала (звичайні морози - 30-40 °С). Опадів близько 500 мм на рік (до 80% їх випадає в теплу пору року). Із С. х. беруть початок притоки Лени і Амуру; живлення річок головним чином дощове; характерні літньо-осінні паводки. На схилах - гірська модринова тайга; зустрічаються ліси з аянської ялини. Вище 1200 м тайга змінюється поясом кедрового стланика, верхні частини хребтів зайняті гірською тундрою. По долинах річок - марі, вейниково-осокові луки, торф'яні болота.

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]