Станіслав Лоренц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіслав Лоренц
пол. Stanisław Lorentz
ПсевдоBukowski
Народився28 квітня 1899(1899-04-28)[1][2]
Радом, Варшавське генерал-губернаторство, Російська імперія[1]
Помер15 березня 1991(1991-03-15)[1][2] (91 рік)
Варшава, Республіка Польща[1]
ПохованняЛютеранський цвинтар Варшавиd
Країна Республіка Польща
Національністьполяки
Діяльністьполітик, мистецтвознавець, історик, викладач університету
Галузьмистецтвознавство
Alma materВаршавський університет
Знання мовпольська[3]
ЗакладGimnazjum Wojciecha Górskiego w Warszawied, Варшавський університет, Вільнюський університет і Національний музей у Варшаві[4]
ЧленствоПольська академія знань, Польська академія наук[5] і Польське туристично-краєзнавче товариство
ПосадаMember of the Sejm of the Polish People's Republicd[2] і директор музеюd[4]
ПартіяДемократична партія[d] і Democratic Clubsd
ДітиAlina Kowalczykowad і Irena Nowakd
Нагороди

Стані́слав Лоренц (пол. Stanisław Lorentz; 28 квітня 1899, г. Радом, Польща — 15 березня 1991, Варшава) — польський мистецтвознавець. Професор Варшавського університету (1947), почесний член багатьох європейських академій, експерт ЮНЕСКО.

З юних років Станіслав Лоренц проявляв цікавість до історії, мистецтва та архітектури. Закінчив гімназію Войцеха Гурського у Варшаві, вивчився на філософському факультеті Варшавського університету. Вивчав історію мистецтва. У 1924 році захистив докторський ступінь по творчості Ефраїма Шрегера. У час і після навчання він проходив практику у Німеччині, Італії і Франції. Вивчав архітектурні плани Городні XVIII ст. у Державному архіві у Дрездені.

3 1935 року віце-директор, з 1936 директор Народного музею, у 1945—1951 очолював Дирекцію національних музеїв і архівів пам'яток у Варшаві. У 1947 р. отримав звання професора Варшавського університету, з 1949 р. член Польської академії видів, з 1952 р. член кореспондент, а з 1964 р. справжній член Польської академії наук. З'являвся експертом ЮНЕСКО з питань охорона пам'яток.

У 1965—1969 входив у сейм ПНР рік демократичної партії. Мав декілька державних нагород. Помер у Варшаві у 1991 р. Похований на лютеранських могилках.

Галерея

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Lorentz, S. Zapiski do autobigrafii Nowogrόdczyznie / S. Lorentz // «Kwartalnik Historii Nauki i Techniki», R. 24: 1979 z. 4. — S. 731—756.
  • Lorentz, S., Konserwacja ruin zamkόw w Wileńszczyznie i Nowogrόdczyznie / S. Lorentz // «Ochrona Zabytkόw Sztuki». — 1930/31. — Zesz. 1 — 4. — S. 161—180.
  • Lorentz, S. Album wileńskie / S. Lorentz. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1986.
  • Kowalczykowa, А. Konserwator Stanisław Lorentz na Wilenszczyznie — przyczynek / A. Kowalczykowa //«Acta Academiae artium Vilnensis», T. 29. Vilnius, 2003. S. 129—138.
  • Jarocki, R. Rozmowy z Lorentzem / R. Jarocki. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1981.
  • Strutyńsk, W. Bohater dla dziedzictwa. «Kurier Wilenski» z 8.06.2012 [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://kurierwilenski.lt/2012/06/08/bohater-dla-dziedzictwa/#comments — Дата доступа: 5.05.2017.

Примітки

[ред. | ред. код]