Стефан Немирич (старший)
| Стефан Немирич | |
|---|---|
| Народження | невідомо |
| Смерть | 1630[1] |
| Країна |
 Річ Посполита |
| Рід | Немиричі |
| Діти | Юрій Немирич, Немирич Степан, Q121131824? і Немирич Владислав |
Стефан Немирич (? — до 21 травня 1630) — військовик, урядник Речі Посполитої руського (українського) походження з роду Немиричів гербу Клямри, з черняхівської гілки роду.
З життєпису[ред. | ред. код]
Був сином Андрія Немирича[2], дідича Черняхова поблизу Житомира, судді Київської землі[3], та Маруші Хребтовичівни-Богуринської[2].
Навчався в академії в Альтдорфі (записався у січні 1604 року разом з Романом Гостським і Базельському університеті. Ймовірно, під час перебування за кордоном перейшов з православ'я на аріанство[3]. 1626 року в Черняхові відкрив соцініанську школу середнього освітнього рівня. Уряд (посада) — київський підкоморій у 1619—1630 роках; перебуваючи на ній, був призначений королем одним з комісарів для укладення Куруківського договору 1625 року[4]. серед яких був обраним для перевірки прав та складання реєстру козацького війська[5].
Сім'я[ред. | ред. код]
Дружина — Марія (за іншими даними Марта[6] з Войнаровських[2] (пом. 1632[6]), антитринітарка[2] (або ревна аріянка[6]). Діти:
- Юрій — київський підкоморій, співавтор Гадяцької угоди[7];
- Владислав[6];
- Стефан[8];
- Катерина — дружина Павла Христофора Сенюти, поета Анджея Лещинського[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/stefan-niemirycz-niemierzyc-h-klamry
- ↑ а б в г Шляхетський рід Немиричів у справах церковних: волинські акценти (кінець XVI — третя чверть XVII ст.)
- ↑ а б Tazbir J. Niemirycz (Niemierzyc) Stefan, h. Klamry (zm. 1630)… — S. 819.
- ↑ Щоденник походу проти запорізьких козаків // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 398—399. — ISBN 5-319-01072-9.
- ↑ Там само. — С. 403.
- ↑ а б в г Tazbir J. Niemirycz (Niemierzyc) Stefan, h. Klamry (zm. 1630)… — S. 820.
- ↑ Tazbir J. Niemirycz (Niemierzyc) Jerzy h. Klamry (1612—1659) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXII/4, zeszyt 95. — S. 811—816. (пол.)
- ↑ Tazbir J. Niemirycz (Niemierzyc) Stefan, h. Klamry (przed 1630—1684) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXII/4, zeszyt 95. — S. 820. (пол.)
- ↑ Tazbir J. Sieniuta Paweł Krzysztof h. własnego (1589—1640) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Instytut historii im. Tadeusza Manteuffla, 1996. — T. XXXVII/2. — Zeszyt 153. — S. 197. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Шляхетський рід Немиричів у справах церковних: волинські акценти (кінець XVI — третя чверть XVII ст.) // Медієвіст. — 11 квітня 2013.
- Tazbir J. Niemirycz (Niemierzyc) Stefan, h. Klamry (zm. 1630) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXII/4, zeszyt 95. — S. 819—820. (пол.)
|
