Немиричі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Немиричі
(пол. Niemirycz)
POL COA Klamry.svg
Герб Клямри (пол. Klamry)
Опис герба: В червоному полі дві срібні клямри (скоби) у вигляді діагонального (Андріївського) хреста, які в нижній половині сходяться на зразок щипців. В нашоломнику три страусових пера. Намет щита червоний, підбитий сріблом.

Родоначальник: Івашко Немирич (1510 рік)
Гілки роду: Олевська, Черняхівська (Малопольська, Українська)
Місце походження: Велике князівство Литовське

Немиричі (пол. Niemirycz, також писались як Niemierycz, Niemierzyc) — український шляхетський рід гербу Клямри[1] з Київщини; один з найдавніших і найвизначніших українських родів. Також використовували власний герб — відміну герба Клямри[2].

Історія[ред.ред. код]

Найдавніші збережені відомості стосуються 1510 року. За легендою, предки Немиричів — новгородські бояри — переселилися XV століття з Новгорода до Великого князівства Литовського, де одержали великі українські маєтності.

Наприкінці XVI століття рід поділився на дві гілки — Черняхівську й Олевську. На початку XVII століття Немиричі навернулася до протестантизму. В умовах постійної боротьби з католиками за сфери впливу заможні протестантські родини прагнули дати своїм дітям найкращу на той час освіту.

Відомі представники[ред.ред. код]

  • Cофія — дружина Станіслава Тишкевича (†1650), київського чесника[9]
  • Генріх Немирич (XVIII століття1805) — народився в селищі Черняхів Волинської губернії. В молодому віці їде на навчання в Париж, де захопився вченням французького просвітителя, письменника, громадського діяча Вольтера. Закінчивши навчання в Парижі, Генріх Немирич повернувся на батьківщину натхненним послідовником цього передового енциклопедиста. Він відкрито проповідував атеїстично-матеріалістичні погляди передових філософів Франції у нас на Волині, за що вирок польського суду був дуже суворий: «Відтяти безбожнику язика, здерти зі спини три паси шкіри і почетвертувавши їх на куски розкинути по полях». Був змушений виїхати за кордон, 1805 року помер в Голландії.
  • Олександр Немирич — суддя земський київський, дружина — Софія Виговська[10] можливо, це він — вбитий селянами під час повстання 1648 року Олександр Немирич[11]

Київська губернія, Російська імперія[ред.ред. код]

Рід Немиричів внесений до I частини (роди дворянства жалуваного або дійсного) списку дворян Київської губернії на 1906 рік[13]:

1. Костянтин Фаддєєв (указ Урядуючого Сенату Російської імперії № 6472 від 23 листопада 1844 року);
1.1. Максиміліан-Іван-Олександр (указ № 6472 від 23 листопада 1844 року);
1.1.1. Мечислав (ухвала Київського Дворянського Депутатського Зібрання від 14 березня 1873 року);
2. Фелікс Фаддєєв (указ № 6472 від 23 листопада 1844 року);
2.1. Стратон-Фаддєй-Станіслав (указ № 6472 від 23 листопада 1844 року);
2.2. Артюр-Яків-Бенігн (указ № 6472 від 23 листопада 1844 року);
2.2.1. Маріан-Станіслав (указ № 492 від 10 лютого 1872 року);
2.2.1.1. Броніслава (указ № 1211 від 31 березня 1904 року);
2.2.1.2. Ядвіга (указ № 1211 від 31 березня 1904 року);
2.2.1.3. Феліціан (указ № 1211 від 31 березня 1904 року);
2.3. Карл (указ № 2308 від 19 березня 1853 року);
2.3.1. Тадеуш-Іван (указ № 992 від 13 березня 1869 року);

Примітки[ред.ред. код]

  1. Герб Клямри та його носії // Gajl T., Milewski L. «Herbarz Polski» (пол.)
  2. Герб Немирич та його носії // Gajl T., Milewski L. «Herbarz Polski» (пол.)
    Ostrowski J. Księga herbowa rodów polskich. — Warszawa, 1897. — Cz. 1. — S. 388—389. (пол.)
  3. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 766. (пол.)
  4. Tazbir J. Niemirycz (Niemierzyc) Teodor, h. Klamry (ur. 1648) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXIІ/4, zeszyt 95. — S. 824. (пол.)
  5. Tazbir J. Niemirycz (Niemierzyc) Jerzy h. Klamry (1612—1659)… — S. 814.
  6. Tazbir J. Niemirycz (Niemierzyc) Krzysztof, h. Klamry (ok. 1650—1710) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXIІ/4, zeszyt 95. — S. 817—819. (пол.)
  7. Rabowicz E. Niemiryczowa (Niemierzycowa) z Jełowickich Antonina // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXIІI/1, zeszyt 96. — S. 1—3. (пол.)
  8. Tazbir J. Niemirycz (Niemierzyc) Władysław h. Klamry (1619—1653) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXIІI/1, zeszyt 96. — S. 1. (пол.)
  9. Tyszkiewiczowie (03) (пол.)
  10. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 614. (пол.)
  11. Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький (видання друге, виправлене і доповнене). — Львів : Світ, 1990. — С. 116.
  12. ПСБ. — Т. 26. — С. 332—333.
  13. Список дворян Киевской губернии. — К. : Типография 1-й Киевской Артели печатного Дела, 1906. — С. 179. (рос.)

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]