Страшний суд (Мемлінг)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Das Jüngste Gericht (Memling).jpg
Ганс Мемлінг
Страшний суд, 1466-1473
Дерево, олія.

«Страшний суд» - триптих Ганса Мемлінга, художника Північного Відродження. Роботу було створено в 1466-1473 роках.

Історія[ред.ред. код]

Флорентійці Анжело ді Джакопо Тані й Катарина Танальї у 1466 році замовили свої портрети для церкви тосканської столиці. Доставити картину було доручено Томмазо Портінарі, агенту будинку Медічі. Проте триптих так і не потрапив у Флоренцію. 27 квітня 1473 року човен захопив данцизький корсар Пауль Бенеке, що подарував картину місцевій церкві. Петро І бажав викупити її, у 1807 році Наполеон перевіз «Страшний суд» до Парижу. Із 1816 року знаходиться знову в Данцизі (зараз знаходиться у Поморському музеї).

Опис[ред.ред. код]

Зовнішні стулки[ред.ред. код]

Hans Memling 016.jpg
Hans Memling 020.jpg

За зовнішніх стулках зображено донаторів. Чорна діагональна смуга на червоному родинному гербі повторюється в одязі Катарини. У нішах зображено монохромно Богоматір із дитям і святого Михаїла, що вбиває списом біса.

Центральна композиція[ред.ред. код]

Центральну композицію виконано в золотистих, червоних і смарагдових тонах. На сцені Страшного суду зображено більше 50 фігур, проте головні діючи особи виділено розміром. На передньому плані в нижньому ярусі святий Михаїл зважує грішників і правидників (на лівій чаші зображено, ймовірно, Томмазо Портінарі).

Ангели сповіщають по праву руку безпристрасного Христа, на фоні зеленої галявини з-під землі виходять праведники, їх обличчя сповнені надію. Зліва тісняться грішники. Джорджіо Фаджін назвав фігуру Христа «даниною Рогіру ван дер Вейдену».

На лівій стулці зображено готичний портал, в мандорлі - Христос, в овалі - сцена народження Єви.

У цій композиції виявилися характерні риси північноєвропейського живопису XV століття: увага до деталей, світлові ефекти, які можна досягти тільки найтоншим мазком олійними фарбами, реалізм. Показуючи повалення грішників у Пекло Мемлінг уникає грубого натуралізму в зображенні їхніх мук. Як чудовий портретист, він зосереджений на відтворенні почуття приреченості, жаху, болю в рисах облич персонажів. Вершини майстерності Мемлінг досягає в сцені введення в Рай. З усіх художників, що торкалися теми Страшного суду, Мемлінг втілив «щонайпрекрасніший із образів Раю, які були будь-коли створені». Дослідники творчості художника відзначають подібність вівтаря з композиціями на ту ж тему ван дер Вейдена і Лохнер.

Джерело[ред.ред. код]

  • Герман М.Ю. Мемлинг. - Л.:Искусство, 1983 - 151 с., ил. (рос.).