Стрижівка (Коростишівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Стрижівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Коростишівський
Рада/громада Стрижівська сільська рада
Код КОАТУУ 1822587001
Основні дані
Засноване 1783
Населення 1310
Площа 2,434 км²
Густота населення 538,21 осіб/км²
Поштовий індекс 12525
Телефонний код +380 4130
Географічні дані
Географічні координати 50°18′07″ пн. ш. 28°59′09″ сх. д. / 50.30194° пн. ш. 28.98583° сх. д. / 50.30194; 28.98583Координати: 50°18′07″ пн. ш. 28°59′09″ сх. д. / 50.30194° пн. ш. 28.98583° сх. д. / 50.30194; 28.98583
Середня висота
над рівнем моря
185 м[1]
Водойми річка Тетерів
Найближча залізнична станція Стрижівка
Місцева влада
Адреса ради с. Стрижівка
Карта
Стрижівка. Карта розташування: Україна
Стрижівка
Стрижівка
Стрижівка. Карта розташування: Житомирська область
Стрижівка
Стрижівка
Мапа

Стри́жівка [2]село в Україні, в Коростишівському районі Житомирської області, центр сільської ради, якій підпорядкований населений пункт Колодязьки. Розташоване на лівому березі річки Тетерева за 5 км на захід від районного центру, біля автошляху [[Київ]—Львів. Дворів — 420. Населення — 1310 осіб (за переписом 2001 року).

Біля села проходить залізниця, зупинка Стрижівка. У тепле півріччя через день ходить дизель-поїзд Житомир-Коростишів.

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка про село датується 1783 роком. Назва села пішла від ремесла, яким тут займалися здавна. У кожному дворі були вівці, але не кожен міг дати їм раду, коли приходила пора стригти вовну. Збудували в селі стригарню, куди люди приводили овець. Вели також із інших сіл та хуторів. Звідси і пішло Стригарня, Стрижівка.

У роки першої російської революції в Стрижівці відбувся селянський виступ проти поміщика. Радянську владу встановлено в січні 1918 року. Під час Німецько-радянської війни проти нацистських загарбників билося 218 жителів села, з них 131 нагороджено орденами й медалями. 87 чоловік загинуло смертю хоробрих, (загинули також від куль заслонзагонів НКВС). За виявлений героїзм під час форсування Дніпра в районі Сошинівки Дніпропетровської області уродженцю Великих Кошарищ І. Й. Луфиренку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

На території Стрижівки розміщувалася бригада колгоспу «Заповіт Ілліча» (центральна садиба в селі Кмитів), який мав у користуванні 2198 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1786 га орної землі. За досягнуті успіхи в розвитку сільського господарства 89 колгоспників було нагороджено орденами й медалями. З 1959 року в селі розміщується Коростишівське шахтоуправління, а з 1963 року працювала брикетна фабрика. В селі є школа, клуб, бібліотека з книжковим фондом 11000 томів, фельдшерсько-акушерський пункт, пошта.

Школа[ред. | ред. код]

Стрижівська ЗОШ І—ІІІ ступенів бере свій початок з 70-х років XIX ст.. Була збудована як церковно-парафіяльна школа. Тут було два класи, дітей навчав місцевий піп.

Близько 1924 року було збудовано семирічну школу в центрі села, а в 1938 році добудовано ще дві класні кімнати. Після війни школу відремонтували і вона відновила свою роботу.

Протягом останніх років педагогічний колектив основну увагу звертав на виявлення та розвиток здібностей і обдарованості, творчого мислення, потреби і вміння самовдосконалюватися і формування національного інтелекту. Багато випускників школи стали науковими працівниками, військовими, інженерами, лікарями, педагогами, хліборобами. Серед них: В. Бондаренко — професор-хірург, Г. А. Бондаренко — полковник, А. Шуринок — лікар-професор, В. А. Головін — викладач КПУ, Г. С. Гурман — викладач Київського інституту харчової промисловості, А. А. Грабар — підполковник, В. Г. Горбатенко — лікар-професор.

Майстрами педагогічної справи були: С. А. Бондаренко, О. А. Макаревич, Г. Г. Степурко, Є. Ю. Гаврилюк.

На сьогоднішній день школу очолює Г. С. Пригон. У школі навчається 186 учнів, працює 24 педагоги. 19 із них мають вищу освіту, 5 — середню спеціальну. За результатами атестації, 3 вчителям встановлено кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» та присвоєно звання старший учитель, 8 — «спеціаліст І категорії», 3 — "спеціаліст ІІ категорії.


Примітки[ред. | ред. код]