Тетерів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тетерів
Panorama-2008-05-20-teteriv.jpg

Тетерів біля Житомира
300px
51°02′27″ пн. ш. 30°18′06″ сх. д. / 51.0411111100000028° пн. ш. 30.301666669999999471° сх. д. / 51.0411111100000028; 30.301666669999999471
Витік на південь від села Носівки
Гирло Дніпро (Київське водосховище)
Країни басейну Україна Україна
Житомирська область
Київська область
Площа басейну, км² 15 300 км
Довжина, км 365 км
Висота витоку, м 299 м
Середньорічний стік 15,3 тис. км³
Притоки Ірша (річка)
ідентифікатори та зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
CMNS: Тетерів на Вікісховищі
Тетерів в околиці Коростишева, сутінки на початку весни, 4 квітня 2009 року
Тетерів навесні. Гребля в Житомирі, біля «Голови Чацького»
Тетерів у районі Коростишева
Тетерів (Teretenia), поряд з містом Житомиром (Shytomirs) на карті Себастьяна Мюнстера, 1554 рік

Те́терів — річка в Україні, на Придніпровській височині і Поліссі. Права притока Дніпра (впадає у Київське водосховище).

Загальні дані[ред.ред. код]

Санітарна гребля й Тетерівське водосховище

Довжина 385 км, площа басейну 15300 км². Тече в межах Чуднівського, Романівського, Житомирського, Коростишівського і Радомишльського районів Житомирської області та Іванківського району Київської області.

Витоки розташовані неподалік від межі Житомирської і Вінницької областей, на південь від села Носівки, на висоті 299 м. У деяких місцях Тетерів має характер гірської річки, адже верхів'я Тетерева розташовані в межах Подільської височини.

Геологічна будова[ред.ред. код]

Геологічна будова берегів Тетерева досить різноманітна. Вже на початку свого витоку (20 км), починаються гранітні утворення, прикриті пісками і лесом. Скелі різних змінюваних кристалічних порід супроводжуються з обох боків, і в деяких місцях сягають значної висоти (Житомир), утворюючи мальовничі ущелини зі стрімкими стінами, — до міста Радомишля і трохи нижче. Місцями трапляються в досить значній кількості звичайний граніт (гирло Кам'янки), а біля села Козіївки серед гранітів розташоване єдине в краї родовище кристалічного вапняка (справжній мармур), скелі якого утворюють дно та правий берег річки. У районі Радомишля береги містять корисні копалини у вигляді залізної руди. У стародавні часи в Радомишлі виникла рудня для переплавляння руди. Місцевість ця і до сьогодні носить офіційну назву «Рудня».

У районі Житомира та Коростишева річка має скелясті береги. У Житомирі завдяки скелястим берегам побудовано водосховище та електростанцію. Від Козіївки Коростишівського району до Радомишля річка протікає вузькою долиною з крутими схилами та в'юнким руслом у межах Українського кристалічного масиву. Річище порожисте. За переказами старожилів Радомишля та дослідників міста Тетерів багато разів змінював своє річище. Доказом того існують старі канали, які свідчать про те, що в різні історічні періоди вони були руслом Тетерева. На ділянці нижньої течії, після смт. Пісківка Тетерів набуває ознак типової рівнинної річки із численними меандрами, старицями і затоками. У пониззі, в межах Полісся, долина Тетерева розширюється до 4 км, ширина річища 40—90 м.

Основне живлення — снігове і дощове. Тетерів творить багато протоків і рукавів; декотрі глухі рукави влітку пересихають, а головне русло часто змінює своє розташування. Замерзає річка приблизно 20 листопада і звільняється від криги в середині березня. Весняна повінь підвищує рівень річки на 2-5 метри, в ширину розливається місцями на декілька кілометрів, затоплюючи низинні береги. Період повновіддя досить довгий — до 1 червня. У цей час річка стає сплавною від села Вишевичі до гирла протягом 150 км. За архівними свідченнями, по ній сплавляли до 800 плотів за сезон.

Притоки[ред.ред. код]

Басейн річки Тетерів на гідрографічній мапі України

Праві: Кобилиха, Тетерівка, Глибочок, Коща , Гнилоп'ять, Гуйва, Ів'янка, Кричанка, Дубовець, або Вилія, Білка, Кодра, Пісківка, Таль, Здвиж.

Ліві: Ібр, Будичина, Олешка, Лісова, Перебегла, Годинка, Шийка,Бобрівка, Лісова Кам'янка, Калинівка, Березина, Руда, Левча, Мика, Глухівка, Межирічка, Мироч, Вирва, Ірша, Равка, Гуче, Замочек, Парня, Кропивня, Жерева, Любша, Болотна, Тернява, Хочева.

Окрім приток, підживлюють Тетерів водою рівчаки та джерела, які у великій кількості витікають із розколин скель і вносять у річку мінеральну цілющу воду, яка містить у собі мінерали заліза. На протязі течії русла Тетерева трапляються озера. Зокрема, біля Радомишля розташовується комплекс з п'яти озер, який називається Кам'яне озеро.

Відстані (вздовж річки)[ред.ред. код]

Житомир — Коростишів — 48 км
Коростишів — Радомишль — 32 км
Радомишль — станція Тетерів — 45 км

Населені пункти[ред.ред. код]

Важливі міста та села на шляху Тетерева: Житомир, Коростишів, Радомишль, Чуднів, Іванків та Левків.

Господарське використання[ред.ред. код]

Рибальство на Тетереві не має великого поширення, місцеве населення ловить рибу лише для особистого вжитку. Окрім звичайних видів риб у річці водяться: сом, йорж-носар, марена, синець, підуст. Постійного судноплавства та пристаней на Тетереві немає. Економічне значення річки Тетерів досить велике. Вироблення електроенергії, водний туризм, будинки відпочинків, засоби питної і поливної води, риболовля, заготівля сіна, пасіння худоби та домашньої птиці. Раніше на річці були водяні млини, які мали велике значення для розвитку регіону. Північна частина басейну Тетерева частково забруднена радіонуклідами після Чорнобильської катастрофи на Чорнобильській АЕС 1986. Для захисту малих річок споруджено фільтрувальні греблі.

Гідрохімічний стан[ред.ред. код]

Мінералізація води р. Тетерів (м. Житомир) в середньому за багаторіччя становить: весняна повінь — 316 мг/дм³; літньо-осіння межень — 459 мг/дм³; зимова межень — 522 мг/дм³.[1]

Гідрохімічний стан річки Тетерів від витоку до створу на межі з Київською областю дещо погіршується за всіма показниками. Різко зріс вміст біогенних елементів:

  • сольового амонію 0,68 мг/дм³ (у створі вище смт Чуднова) до 1,94 мг/дм³,
  • фосфатів з 0,11 мг/дм³ до 0,34 мг/дм³.

До межі з Київською областю (створ с. Вишевичі) вода Тетерева не в змозі очиститись до фонових значень показників (створ вище смт Чуднова, с.Волосівка).[2]

Хімічний склад води [8]

Мінералізація води у річці Тетерів (м. Житомир) за період 1938-2005 років змінювалась в межах від 108,1 (27.03.1947 р.) до 901,0 мг/дм3 (10.01.1993 р.). Розподілялась вона наступним чином: з мінералізацією 70-144 мг/дм3 – 1 значення, 144-218 – 10, 218-292 – 30, 292-366 – 39, 366-440 – 77, 440-514 – 64, 514-588 – 27, 588-662 – 16, 662-736 – 7, 736-810 – 7, 810-884 – 1, 884-958 мг/дм3 – 1 значення.

Розподіл переважаючого аніону гідрокарбонату у емпіричному ряду вибірки змінювався від 61,0 мг/дм3 (4.03.1947 р.) до 463,7 (1.01.1940 р.) і є таким: з умістом 40-80 мг/дм3 – 4 значення, 80-120 – 15, 120-160 – 33, 160-200 – 54, 200-240 – 75, 240-280 – 38, 280-320 – 27, 320-360 – 15, 360-400 – 12, 400-440 – 6, 440-480 мг/дм3 – 2 значення.

Розподіл переважаючого катіону кальцію у емпіричному ряду вибірки змінювався від 18,2 мг/дм3 (25.03.1947 р.) до 115,2 (1.01.1940 р) і є таким: з мінералізацією 10-20 мг/дм3 – 2 значення, 20-30 – 2, 30-40 – 23, 40-50 – 43, 50-60 – 53, 60-70 – 81, 70-80 – 32, 80-90 – 13, 90-100 – 15, 100-110 – 13, 110-120 мг/дм3 – 4 значення.

Аналогічним чином розподілені й інші іони, відмітимо лише їх крайні значення – мінімальні та максимальні. Уміст сульфатів змінювався від 7,5 (22.08.1968) до 171 мг/дм3 (20.11.1986 р.), хлоридів від 3,5 (14.11.1966 р.) до 158 (2.04.1987 р), магнію від 0,05 (13.03.1967 р.) до 86 (20.11.1986 р.), калію від 2,7 (20.02.86 р.) до 19,9  мг/дм3 (1.04.1985 р.). За період 1938-1940 років середньоарифметична мінералізація води у річці Тетерів (м. Житомир) становила 384,1 мг/дм3 (табл. 1).

За період 1941-1955 р. середньоарифметична мінералізація води у річці Тетерів складала 343,49 мг/дм3, 1961-1970 – 404,36, 1971-1980– 430,55, 1981-1990– 457,02, 1991-2000 – 456,60, 2001-2005 роки - 436,30 мг/дм3 (табл. 1).

Встановлено постійне незначне збільшення загальної мінералізації води у річці Тетерів з 1938 року до 1990 за рахунок зростання, в першу чергу, таких іонів як сульфати, хлориди, натрій. А з 1991 і до 2005 року зафіксовано поступове зниження загальної мінералізації води, за рахунок зменшення антропогенного навантаження.

Таблиця 1. Зміна хімічного складу води річки Тетерів (м. Житомир) у часі

Інгредієнти Уміст мг/дм3 за роки досліджень
1938-1940 1941-1955 1961-1970 1971-1980 1981-1990 1991-2000 2001-2005 ГДК для

водопостачан

HCO3 258,25 223,56 216,59 219,02 230,29 236,56 245,00 -
SO4 12,33 18,98 37,42 49,48 51,77 51,27 44,21 350
Cl 19,38 16,2 42,43 47,9 52,25 47,27 43,1 < 350
Ca 65,43 61,46 61,83 62,22 62,23 66,35 65,57 180
Mg 14,6 11,78 14,01 18,55 19,31 17,71 17,26 40
 Na+K 14,1 11,91 32,08 33,38 41,17 37,43 35,59 120
K  - 8,34 6,27 5,29 50
Мінералізація 384,09 343,89 404,36 430,55 457,02 456,6 450,73 < 1000
pH 7,2 7,13 7,67 7,89 7,74 7,59 7,95 6.5-8.5
Жорсткість 4,47 4,04 4,24 4,64 4,70 4,78 4,70 < 7

Дослідженнями підтверджено, що в умовах надлишкового зволоження зони змішаних лісів формуються прісні води гідрокарбонатного кальцієвого складу [5, 1].

Серед катіонів у воді річки Тетерів переважав кальцій за винятком періоду 1981-1990 рр., уміст якого зменшувався до 1990 р., пізніше знову став повільно підвищуватись. Відсотковий уміст магнію у воді Тетерева в Житомирі більш менш стабільний і змінювався від 20,9 до 25,6 %. Відсотковий уміст натрію у воді Тетерева до 1990 р постійно зростав, пізніше дещо знижувався, що пояснюється зниженням антропогенного навантаження на екосистему басейну річки. Відсотковий уміст переважаючих гідрокарбонатів у Житомирі знижувався з 84 % у 1938-1940 рр. до 57,9 % за період 1981-1990 рр., пізніше знову підвищувався.

Отже, за весь період досліджень вода річки Тетерів за ступенем мінералізації відносилася до прісної α-гіпогалинної ІІ категорії.

За іонним складом вода відносилася до гідрокарбонатного класу, кальцієвої групи, другого типу, другої категорії якості [1].

Жорсткість води річки Тетерів за період спостережень змінювалась від 1,3 мг-екв/дм3 (25.03.1947 р.) до 11,60 мг-екв/дм3 (20.11.1986 р.). Уміст суми кальцію та магнію, що перевищує граничні норми для водопостачання (7 мг-екв/дм3) становить лише 4,3 % проб, а середньоарифметичні значення в останні 35 років близькі до 4,7.

За досліджуваний період величина рН води річки Тетерів змінювалася від 6,0 до 8,8. Серед усіх аналізів проби води з кислотним середовищем (рН<6,5) становили 0,15 %, нейтральні (рН=6,5-7,5) – 13,4 %, слабо лужні (рН=7,5-8,0) – 62,4 %, середньо лужні (рН=8,0-9,0) – 24,%. За середньоарифметичними показниками води річки з 1961 р. слабо лужні і відносяться до другої категорії якості.

За умістом зважених часток (0,3-22,2 мг/дм3) вода Тетерева у Житомирі відноситься до ІІ категорії якості, тобто чистої [7].

До біогенних речовин належать мінеральні речовини, які найбільш активно беруть участь у життєдіяльності водних організмів: це сполуки азоту (NH4+, NO2-, NO3-).

Концентрація нітрат-іону (NO3-)в період від 1938 до 2005 року для річки Тетерів змінювалась від 0 (біля 5 % про) до 8,4 мг/дм3 (5.03.1973 р.). За середньоарифметичним умістом нітратного азоту вода відноситься до І категорії якості (табл. 2).

З 1961 до 2005 року концентрація NH4 у воді річки Тетерів змінювалися від 0 (до 3% проб) до 10,15 мг/дм3 (23.01.1979). За середньоарифметичним умістом азоту аміаку вода Тетерева відноситься до V категорії якості.

Таблиця 2. Зміна трофо-сапробіологічних показників якості води річки Тетерів (м. Житомир) у часі.

Інгредієнти Уміст мг/дм3 за роки досліджень ГДК для водопос-тачання
1938-1940 1941-1955 1961-1970 1971-1980 1981-1990 1991-2000 2001-2005
NO2 - 0,0037 0,1378 0,107 0,0171 0,0236 0,0074 < 0,02
NO3 0,4 0,05 0,43 0,3416 0,132 0,1706 0,1708 < 50
NH4 - - 0,9264 1,5442 0,6229 0,399 0,5 0,39
O2, мг/дм3 - - 9,67 9,25 9,66 11,86 10,69 > 8,0
O2, % насичення - - 80,6 76 83,4 98,5 89,3  
CO2 24,2 10,5 20,96 12,7 9,46 6,05 5,6  
Прозорість - - 16,2 20 19,4 23,1 24,9 > 1.5
Кольоровість - 28 38 27,4 19,7 26,1 29,8 < 35
Зважені речовини - - 6,6 14,8 13,2 18,6 16,1 < 5
ПО 14,15 7,76 11,63 7,92 7,65 7,26 6,46 <7
БО - - 23,85 27,84 32,06 37,11 36,4 < 12
БСК5 - - 4,59 3,64 3,91 3,56 3,68 3,0
Р, мінеральний - - 0,13266 0,03968 0,1012 0,1516 0,13849 0,015
Р, загальний - - - 0,06325 0,14338 0,685 0,3204  
Si - 3,43 5,03 2,1 2,79 3,54 3,15  

За весь період досліджень концентрації NO2 у водах річки змінювалась від 0 (близько 10 % проб) до 2,0 мг/дм3 (20.11.1969 р.). За середньорифметичними концентраціями вода річки відноситься до ІV категорії якості [7].

Води Тетерева за рахунок інтенсивного дренування болотних вод багатих органікою мають підвищений уміст СО2. В період з 1938 до 2005 року уміст СО2 у воді змінювався від 0 мг/дм3 до 101,2 мг/дм3 (6.03.1969 р.) [2].

За середньоарифметичними показниками вмісту кисню вода річки Тетерів відноситься до І категорії якості.

Перманганатна окислюваність води Тетерева змінювалась від 4,4 (10.01.1993 р.) до 44,0 мг/дм3 (31.07.1973 р.). Середньоарифметичні значення за різні періоди досліджень приведені у табл. 2 і свідчать, що води досліджуваної річки за перманганатною окислюваністю відносяться до ІV категорії якості. Біхроматна окислюваність води також мала значні коливання від 4,9 (20.02.1979 р.) до 229,0 мг/дм3 (6.07.1993 р.). За біхроматною окислюваністю води відносятьсь –  до V категорії якості [5,7].

Біологічне споживання кисню протягом п’яти діб (БСК5) для окислення органічних речовин, які містяться у воді в аеробних умовах змінювалося від 0,04 мг/дм3 (30.06.1986 р.) до 11,36 мг/дм3 (20.09.1969 р.). За приведеними середньоарифметичними рівнями споживання кисню воду річки в усі періоди досліджень можна оцінити як помірно забруднену (V категорія якості) [7].

Важкі метали відносяться до групи мікроелементів, що зустрічаються у природних водах в малих концентраціях.

У водах річки Тетерів уміст свинцю змінювався від 0 (близько 90 % проб) до 0,025 мг/дм3 (10.09.1986 р.). Але середньоарифметичні значення за різні періоди досліджень не перевищували 0,00193 мг/дм3 (табл. 3), що відповідає І-ІІ категорії якості.

Основним джерелом надходження цинку в природні води є мінерал сфалерит (ZnS). Цей мінерал розчиняється у воді краще, ніж інші сульфіди [6]. Цинк виявлено у водах Тетерева в межах від 0 (16,8 % проб) до 0,12 мг/дм3 (10.05.1993 р.). За його середньорічним умістом води річки відносяться до IV категорії якості [7].

Таблиця 3. Зміна специфічних показників токсичної дії води річки Тетерів (м. Житомир) у часі.

Інгредієнти Уміст мг/дм3 за роки досліджень ГДК для

водопостачання

1971-1980 1981-1990 1991-2000 2001-2005
Fe 0,162 0,169 0,303 0,209 0,3
Cu 0,00322 0,00488 0,00975 0,00719 0,01
Zn 0,01083 0,00979 0,0932 0,0466 0,01
Pb 0,001834 0,001927 0,001657 0,001462 0,03
Cr 0,001273 0,00524 0,009329 0,00791 0,05
Mn 0,03477 0,05977 0,10167 0,08302 0,01
Ni 0,00978 0,01197 0,01278 0,01055 0,01
Hg 0,000234 0,000186 0,000153 0,000132 0,0005
Co 0,00456 0,00506 0,00524 0,00502 0,01
F 0,4 0,42 0,45 0,43 0,75

Мідь у водах річки Тетерів змінювалась від 0 (16,3 % проб) до 0,065 мг/дм3 (9.01.1993 р.) і за середньоарифметичним умістом відносяться до IV категорії якості (табл. 3) [7].

Уміст марганцю у воді Тетерева становив від 0 (19,7 % проб) до 0,46 мг/дм3 (26.03.1987 р). За середньоарифметичним вмістом води річки відносяться до  IV категорії якості [7].

Нікель у водах річки Тетерів  виявлено у 55,6 % проб у концентраціях від 0 (44,4 % проб) до 0,105 мг/дм3 (25.07.1967 р.).

Завдяки меншій міграційній здатності і низькому вмісту у породах, кобальт у природних водах виявляється рідше, ніж нікель і у водах річки Тетерів коливається від 0 (63,4 % проб) до 0,025 мг/дм3 (10.09.1986 р.).

Уміст ртуті у воді річки Тетерів змінювався від 0 (48,8 % проб) до 0,0015 мг/дм3 (3.03.86 р.). За середньоарифметичними показниками вмісту ртуті (табл. 3) води річки відносять до ІІІ категорії якості.

Уміст загального хрому, який визначали до 1983 р. змінювався від 0 (14,3 % проб) до 0,08 мг/дм3 (5.03.1973 р.), а шестивалентного, який почали визначати з 1984 р. з 0 до 0,0212 (10.02.1982 р.). За середньоарифметичними значеннями вмісту хрому (табл. 3) води річки відносять до ІІІ категорії якості.

Уміст заліза у водах річки Тетерів змінювався від 0 (3,8 % проб) до 5,5 (30.01.1974 р.), 6,6 (23.08.1985), 8,0 (19.02.2002 р.) мг/дм3. Це пов'язано з тим, що на перезволожених територіях Полісся в результаті надходження з водозборів гумусових речовин формуються поверхневі води з підвищеним умістом заліза (особливо у весняний період). За середньоарифметичним умістом заліза вода річки відноситься до IV категорії якості [7].  

В окремих пробах води річки Тетерів відмічено уміст інших важких металів: олово – 0,3 мг/дм3 (19.09.1985 р.), алюміній 0,007-0,011 (11.02-30.03.1981 р. у всіх пробах води), молібден – 0,0024 (25.07.1968 р.).

Уміст синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАР) у воді річки Тетерів змінювався від 0 (21,5 % проб) до 4,4 (13.06.1974 р.). За середньо-арифметичними показниками умісту СПАР води річки у 1971-1980 рр. відносяться до VII категорії  якості,  у 1981-1990 – до четвертої, у 1991-2005 – до п’ятої, помірно забрудненої (табл. 4) [5, 7].

Уміст фенолів у воді річки Тетерів змінювався від 0 (31,8 % проб) до 0,093 мг/дм3 (19.11.1969 р.). За середньоарифметичним умістом фенолів (табл. 4) вода річки відноситься до V категорії якості  [7].

Уміст нафтопродуктів у воді річки Тетерів змінювався від 0 (29,3 % проб) до 1,37 мг/дм3 (4.04.1984). Середньоарифметичний уміст нафтопродуктів у воді річки з роками зменшується.

Таблиця 4. Зміна середньоарифметичних значень умісту пестицидів і інших речовин у воді річки Тетерів (м. Житомир) у часі.

Інгредієнти Уміст мг/дм3 за роки досліджень ГДК для

водопостачання

1971-1980 1981-1990 1991-2000 2001-2005
Феноли 0,0033 0,0052 0,0032 0,0025 0,001
Смоли 0,062 0,053 0,022 0,008 0,05
НП 0,246 0,093 0,067 0,051 0.1
СПАР 0,345 0,032 0,072 0,085 0
α-ГХЦГ 0,0000429 0,0000162 0,000001 0,000000153 Відсут.
γ-ГХЦГ 0,0000501 0,000015 0,000001 0,000000772 Відсут.
ДДТ 0,00003 0,0000461 0,0000012 0,000000374 Відсут.
ДДЕ 0,00001 0,0000559 0,000008 0,000000574  
Хлорофос 0,0052 0,0045 0,0025 -  
Метафос 0,001558 0,01366 0,00123 -  
ІЗВ 3,33 2,01 1,50 1,26 < 0.3

У воді річки Тетерів були виявлені хлор - і фосфорорганічні пестициди: α-ГХЦГ (0-0,000631 мг/дм3), γ-ГХЦГ (0-0,000545), ДДЕ (0-0,000835), ДДТ (0-0,000495), хлорофос (0-0,009), метафос (0-0,0248 мг/дм3).

У 1981-1990 рр. у воді Тетерева виявляли також уміст органічних кислот (найчастіше оцтову – 77,5 % проб, найрідше капронову – 17,4 % проб) у таких межах: оцтова (0-49,0 мг/дм3), пропіонова (0-11,5), масляна (0-7,761), мурашина (0-18,1), капронова (0-1,65), валеріанова (0-1,63 мг/дм3). Середньо-арифметичні значення цих кислот відповідно становили: 4,328, 0,62, 0,552, 1,156, 0,223, 0,081 мг/дм3.

Розрахунок ІЗВ [7], за обмеженим числом інгредієнтів дав наступні результати: 1971-1980 – 3,33 (вода забруднена), 1981-1990 – 2,01 (вода помірно забруднена), 1991-2000 – 1,5, 2001-2005 рр.  – 1,26 (вода помірно забруднена).

ВИСНОВКИ. Варіанти варіаційних рядів хімічного складу й мінералізації води річки Тетерів за період 1938-2005 років мають близький до нормального або логнормальний розподіл ймовірностей з позитивною помірною асиметрію.

Середньоарифметична мінералізація води у річці Тетерів за період 1938-1940 рр. становила 384,1 мг/дм3, 1941-1955 р. - 343,49, 1961-1970 – 404,36, 1971-1980– 430,55, 1981-1990– 457,02, 1991-2000 – 456,60, 2001-2005 роки - 436,30 мг/дм3. Встановлено постійне незначне збільшення загальної мінералізації води з 1938 року до 1990 за рахунок зростання сульфатів, хлоридів, натрію. З 1991 і до 2005 року зафіксовано поступове зниження загальної мінералізації води, за рахунок зменшення антропогенного навантаження.

За іонним складом вода Тетерева відносилася до гідрокарбонатного класу, кальцієвої групи, другого типу, другої категорії якості.

За середньоарифметичними показниками води річки з 1961 р. слабо лужні і відносяться до другої категорії якості за рН.

За умістом зважених часток (0,3-22,2 мг/дм3) вода Тетерева у Житомирі відноситься до ІІ категорії якості, тобто чистої [7].

За середньоарифметичним умістом нітратного азоту вода річки Тетерів відноситься до І категорії якості, азоту аміаку - до V категорії якості, за концент рацією NO2 - до ІV категорії якості.

За більшістю виявлених важких металів вода річки Тетерів відноситься до ІІІ-ІV категорії якості – слабо та помірно забруднена.

Розрахунок ІЗВ за обмеженим числом інгредієнтів свідчить що вода Тетерева в 1971-1980 – була забруднена, 1981-2005 - помірно забруднена.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1.       Алёкин О.А. К вопросу о химической классификации природных вод. // Вопросы гидротехники. Ленинград,: Гидрометиздат, 1946, 240 с.

2.       Гидрологический ежегодник. 1938-1990 гг. т. 2. вып. 5.

3.       Костриця М.Ю. Географія Житомирської області: Посібник для вчителів та учнів. – Ж.: Житомирський вісник, 1993. – 198 с.

4.       Костриця М.Ю. Рідний край: Навчальний посібник для вчителів і учнів Житомирщини. Житомир: СМП «Житомир-РІКО-ПРЕС-РЕКЛАМА», 1996. – 192 с.

5.       Лозовіцький П.С., Лозовицький А.П. Хімічний склад води річок Українського Полісся і екологічна оцінка їх якості / Водне господарство України. 2007. №5 с. 45-54. 9

6.       Рибачок І.М. Житомирська область: Географічний нарис. – К.: Рад. школа, 1959. – 118 с.

7.       Сніжко С.І. Оцінка та прогнозування якості природних вод: Підручник. – К.: Ніка-Центр, 2001. – 264 с.; іл. 14

8.   Лозовіцький П.С. Оцінювання якості води річки Тетерів у м. Житомир [Текст] / П.С. Лозовіцький, А.М. Молочко, М.А. Молочко, А.П. Лозовицький // Картографія та вища школа. - Вінниця ПП «Едельвейс і К», 2009. Вип. 15. - С. 92-99.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]