Студенок (Шосткинський район)
| село Студенок | |
|---|---|
._%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8.jpg)
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Шосткинський район |
| Громада | Есманьська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA59100070200079325 |
| Облікова картка | Студенок |
| Основні дані | |
| Населення | 903 |
| Площа | 4 км² |
| Поштовий індекс | 41441 |
| Телефонний код | +380 5444 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°41′40″ пн. ш. 34°07′28″ сх. д. / 51.69444° пн. ш. 34.12444° сх. д.Координати: 51°41′40″ пн. ш. 34°07′28″ сх. д. / 51.69444° пн. ш. 34.12444° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
154 м |
| Водойми | річки Лиманка, Клевень |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41432, Сумська обл., Шосткинський р-н, смт Есмань, вул. Василенка, 19 |
| Карта | |
  Студенок | |
 Студенок | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Студено́к — село в Україні, в Есманьській селищній громаді Шосткинського району Сумської області. Населення станом на 2001 рік становило 903 особи. До 2020 орган місцевого самоврядування — Студеноцька сільська рада.
Після ліквідації Глухівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Шосткинського району[1].
Географія[ред. | ред. код]
У селі бере початок річка Лиманка, яка впадає у річку Клевень. Вище за течією на відстані 6 км розташоване село Харківка, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Білокопитове. До міста Глухова — 20 км.
На південний захід від села знаходиться ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Дівоча гора.
По річці Клевень проходить кордон з Росією.
Назва[ред. | ред. код]
Назва «Студенок» — від студених (холодних) ключів, яких безліч на сільському ставку. Головний «Синя криниця» витікає з-під крейдяної гори.
Історія[ред. | ред. код]
- Село відоме з XVII століття.
- Дем'ян Пилипович Уманець (? — 1687), протопіп соборної Троїцької церкви у Глухові (є відомості за 1680 р.), володів селом Студенком та слободою Сліпород[2].
- У селі у полкового осаула Олексія Федоровича Уманця були греблі «на одну млинову комору на два кола» і два партикулярні будинки — один старий на чотири покої та інший новий на шість покоїв, «писареві земському» Петру Васильовичу Уманцю належав партикулярний будинок на три покої, «сотнику янпольському» Василю Васильовичу Уманцю — будинок на чотири покої, у нього ж була пасіка «за півтретини версти» від села на правому березі Клевені в урочищі Старому. У Студенці також мав володіння і Семен Федорович Уманець[3].
- У 1859 році у казенному та власницькому селі налічувалось 108 дворів, мешкало 760 осіб (373 чоловічої статі та 387 — жіночої), була православна церква[4].
- Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Есманської волості Глухівського повіту Чернігівської губернії, мешкало 978 осіб, налічувалось 150 дворових господарств, існувала православна церква, постоялий будинок, водяний та 2 вітрові млини[5].
- За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1350 осіб (669 чоловічої статі та 681 — жіночої), з яких 1349 — православної віри[6].
- З 1917 — у складі УНР, з квітня 1918 — у складі Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського. З 1921 тут панує стабільний окупаційний режим комуністів, якому чинили опір місцеві мешканці.
- Під час Другої Світової Війни комуністи провокували спалення села, але неуспішно.
| 1859 | 1885 | 1897 | 1980[7] | 2001 |
|---|---|---|---|---|
| 760 | 978 | 1 350 | 1 283 | 903 |
| ▲ | ▲ | ▼ | ▼ |
Наприкінці березня 2024 року на рівні Уряду прийнято рішення про примусову евакуацію дітей з міста Середина-Буди, а також із сіл Студенка і Бачівська Есманьської громади в зв'язку з масованими російськими обстрілами.[8]
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
В Студенку є дев'ятирічна школа, будинок культури з залом на 300 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитсадок, 3 магазини, відділення зв'язку.
|
|
._%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0.jpg)
|
Будинок культури
|
Школа
|
Пам'ятки[ред. | ред. код]
В Студенку споруджені пам'ятник на братській могилі борців за Радянську окупацію та пам'ятник радянським воїнам, загиблим при звільненні села від гітлерівців, і меморіал на честь односельців, полеглих в боротьбі проти нацистів (299 чоловік віддали життя в боях за свободу і незалежність Батьківщини).
._%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%BC_%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BD%D0%B0%D0%BC.jpg)
|
._%D0%9C%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB_%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%86%D1%96%D0%B2.jpg)
|
._%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%96_%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%86%D1%96%D0%B2_%D0%B7%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%83_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83.jpg)
|
Пам'ятник радянським воїна
|
Меморіал на честь односельців
|
Пам'ятник на братській могилі
борців за Радянську владу |
Відомі люди[ред. | ред. код]
В селі народилися:
- учасник Другої Світової війни, Герой Радянського Союзу — Безуглов Григорій Вікторович.
- Гордєйчук Катерина Іллівна — доярка АТ «Широке» Сімферопольського району, Герой України (з врученням ордена Держави, 21 серпня 1999 року) «за досягнення найвищих у регіоні показників із надоїв молока, багаторічну сумлінну працю в сільському господарстві».
- Маслюк Григорій Андрійович (1944) — народний артист України.
Галерея[ред. | ред. код]
|
|
|
Початок села
|
Церква
|
Учні Студенецького НВК у 2016 році
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Купцов Олександр Уманцы в Ворголе[недоступне посилання] // Соборний майдан. 2021 — № 4 (106). — С. 4
- ↑ Купцов Олександр Уманцы в Ворголе[недоступне посилання] // Соборний майдан. 2021 — № 4 (106). — С. 4-5
- ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ «История городов и сел Украинской ССР», Том «Сумская область» (рос.)
- ↑ З 27 населених пунктів Сумщини практично виїхало все населення. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 3 квітня 2024.
Посилання[ред. | ред. код]
- История Городов и Сел, Студенок, Глуховский район[недоступне посилання з травня 2019] (рос.)
- Погода в селі Студенок [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| ||||||||