Стевен Бергвейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Стівен Бергвейн)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Стевен Бергвейн
Стевен Бергвейн
Стевен Бергвейн
Особисті дані
Народження 8 жовтня 1997(1997-10-08) (26 років)
  Амстердам, Нідерланди
Зріст 178 см
Вага 74 кг
Громадянство  Нідерланди[1]
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Нідерланди «Аякс»
Номер 7
Юнацькі клуби
Нідерланди ПСВ
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2014–2015 Нідерланди «Йонг ПСВ» 31 (14)
2015–2020 Нідерланди ПСВ 112 (29)
2020–2022 Англія Тоттенгем 60 (7)
2022– Нідерланди «Аякс» 27 (11)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2013–2014 Нідерланди Нідерланди U-17 17 (8)
2015 Нідерланди Нідерланди U-18 1 (0)
2014–2016 Нідерланди Нідерланди U-19 16 (8)
2016 Нідерланди Нідерланди U-20 4 (2)
2016–2018 Нідерланди Нідерланди U-21 10 (3)
2018– Нідерланди Нідерланди 26 (7)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 20 квітня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 27 листопада 2022.

Сте́вен Бергве́йн (нід. Steven Bergwijn, нар. 8 жовтня 1997, Амстердам) — нідерландський футболіст, нападник клубу «Аякс» та національної збірної Нідерландів.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 8 жовтня 1997 року в місті Амстердам. Бергвейн почав професійно займатися футболом в академії амстердамського «Аякса», куди у 2009 році потрапив з клубу регіонального дивізіону «Ватервейк». У 2011 році перейшов у юнацьку команду ПСВ. 29 жовтня 2014 року в матчі Кубка Нідерландів проти «Алмере Сіті» Стівен дебютував за основну команду, замінивши у другому таймі Флоріана Йозефсона[2]. 10 травня 2015 року в поєдинку проти «Гераклеса» Бергвейн дебютував у Ередівізі, замінивши у другому таймі Юргена Локадію[3]. У 2015 році Стівен став чемпіоном і володарем Суперкубка Нідерландів.

8 грудня 2015 року в матчі проти московського ЦСКА він дебютував у Лізи чемпіонів, замінивши в кінці другого тайму Гастона Перейро[4]. 20 серпня 2016 року в матчі проти «Зволле» Бергвейн забив свій перший гол за ПСВ[5]. У 2018 році він втретє поспіль став чемпіоном Нідерландів. Станом на 5 червня 2019 року відіграв за команду з Ейндговена 96 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

2013 року дебютував у складі юнацької збірної Нідерландів, взяв участь у 32 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 16 забитими голами. У 2014 році в складі команди до 17 років Бергвейн став срібним призером юнацького чемпіонату Європи на Мальті. На турнірі Бергвейн зіграв у чотирьох матчах і в поєдинках проти мальтійців і шотландців Стівен забив три голи та був визнаний найкращим гравцем турніру[6]. А 2016 року з командою до 19 років взяв участь у юнацькому чемпіонаті Європи в Німеччині. На турнірі він зіграв у чотирьох матчах, а в грі проти Хорватії відзначився голом[7].

З 2016 року залучався до складу молодіжної збірної Нідерландів. На молодіжному рівні зіграв у 4 офіційних матчах, забив 3 голи.

13 жовтня 2018 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Нідерландів в матчі Ліги націй проти збірної Німеччини[8]. На тому турнірі Бергвейн зіграв у двох матчах та допоміг своїй команді виграти групу та вийти до фіналу чотирьох у Португалії, куди також поїхав у складі збірної[9].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2014–15 Нідерланди ПСВ E 1 0 КН 1 0 - - - - - 2 0
2015–16 E 5 0 КН 2 0 ЛЧ 1 0 - - - 8 0
2016–17 E 25 2 КН 2 0 ЛЧ 6 0 - - - 33 2
2017–18 E 32 8 КН 2 0 ЛЄ 2 0 - - - 36 8
2018–19 E 17 9 КН 0 0 ЛЧ 7 1 СН 1 0 25 10
Усього за PSV 80 19 7 0 16 1 - - 104 20
Усього за кар'єру 80 19 7 0 16 1 - - 104 20

Статистика виступів за збірну

[ред. | ред. код]
 Статистика матчів і голів за збірну — Нідерланди Нідерланди
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
13-10-2018 Амстердам Нідерланди Нідерланди 3 – 0 Німеччина Німеччина Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап - Замінений на 68-ій хвилині 68'
16-10-2018 Брюссель Бельгія Бельгія 1 – 1 Нідерланди Нідерланди товариський матч - Вийшов на заміну на 73-ій хвилині 73'
16-11-2018 Роттердам Нідерланди Нідерланди 2 – 0 Франція Франція Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап - Замінений на 86-ій хвилині 86'
21-3-2019 Роттердам Нідерланди Нідерланди 4 – 0 Білорусь Білорусь Відбір до ЧЄ 2020 -
24-3-2019 Амстердам Нідерланди Нідерланди 2 – 3 Німеччина Німеччина Відбір до ЧЄ 2020 - Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46'
Усього Матчів 5 Голів 0

Титули та досягнення

[ред. | ред. код]
ПСВ: 2014–15, 2015–16, 2017–18
ПСВ: 2015, 2016
Особисті досягнення

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. FIFA World Cup 2022 Sticker Album — 80 с. — ISBN 978-65-5516-143-4
  2. Алмере Сіті VS. ПСВ 1:5 (рос.). soccerway.com. 29 жовтня 2014. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 5 червня 2019.
  3. ПСВ VS. Гераклес 1:0 (рос.). soccerway.com. 10 травня 2015. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 5 червня 2019.
  4. ПСВ VS. ЦСКА Москва 2:1 (рос.). soccerway.com. 8 грудня 2015. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 5 червня 2019.
  5. Зволле VS. ПСВ 0:4 (рос.). soccerway.com. 20 серпня 2016. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 5 червня 2019.
  6. UEFA Golden Player 2014: Steven Bergwijn. UEFA.com. Архів оригіналу за 18 грудня 2017. Процитовано 5 червня 2019.
  7. Хорватія (до 19) VS. Нідерланди (до 19) 1:3 (англ.). soccerway.com. 12 липня 2016. Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 5 червня 2019.
  8. Нідерланди VS. Німеччина 3:0 (англ.). soccerway.com. 13 жовтня 2018. Архів оригіналу за 14 жовтня 2018. Процитовано 5 червня 2019.
  9. Kenneth Vermeer met Oranje naar Nations League-finales [Kenneth Vermeer with the Dutch team to Nations League Finals]. OnsOranje.nl (Dutch) . Футбольна федерація Нідерландів. 27 травня 2019. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019.
  10. FEYENOORD HOFLEVERANCIER VAN HET EREDIVISIE ELFTAL VAN DE MAAND MEI (нід.). Офіційний сайт Ередивізі. 24 травня 2024. Процитовано 29 червня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]