Суб'єкт (філософія)

Суб'є́кт (лат. subjectum те, що лежить внизу, перебуває в основі) з точки зору філософії — поняття, яке означає носій діяльності, що пізнає світ навколо себе та впливає на нього; людина або група осіб, культура, суспільство або людство в цілому на відміну від того, що вивчається або змінюється внаслідок дій.

Суб'єкт — це особа, або організована група осіб, соціальна, етнічна та політична спільнота, суспільство загалом, що здійснюють властиву їм діяльність, спрямовану на практичне перетворення предметної дійсності, теоретичне й духовно-практичне освоєння об'єктивної реальності; носій означених якостей, що уможливлюють виконання ним суспільно значущих функцій. Суб'єкт це той, хто здійснює якусь дію, або від кого направлена певна діяльність. І відповідно направлена ця діяльність на об'єкт.

Об'єкт — це лише та частина об'єктивної реальності, яку суб'єкт уже залучив у рамки своєї діяльності.

Різні філософські течії по-різному дивляться на суб'єкт і відводять йому різне місце. Так ідеалізм зводить суб'єкт до свідомості й заперечує його предметність. Споглядальний матеріалізм не бере до уваги активність суб'єкта.

Суб'єкт є однією з основних категорій гносеології. В її рамках суб'єкт вступає у взаємодію з об'єктом, намагаючись його пізнати, і перетворює його, створюючи корпус знань про об'єкт.

Суб'єктивізм не визнає того факту, що об'єкт існує незалежно від суб'єкту. Крайнім його проявом є соліпсизм, який стверджує, що не існує нічого поза межами власного Я тут і зараз.

Досліджуючи навколишній об'єктивний світ, суб'єкт змінюється і сам під його впливом у межах культури, яку він сформував, а отже має виразну суспільно історичну природу. Гносеологічний антропологізм заперечує таку його природу.

Див. також

• Суб'єктивний ідеалізм
• Суб'єктивізм

Література

• Суб’єкт; підмет; сюжет // Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей / наук. кер. проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. — Київ : Дух і літера, 2009. — Т. 1. — С. 148-173.