Сусайков Іван Захарович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сусайков Іван Захарович
Susaikov 1928.jpg
Народився 30 серпня (12 вересня) 1903
село Давидково Гжатського повіту Смоленської губернії, тепер Гагарінського району Смоленської області, Російська Федерація
Помер 12 липня 1962(1962-07-12)[1] (58 років)
Москва, СРСР[1]
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність росіянин
Діяльність Комісар, політик
Знання мов російська
Учасник радянсько-фінська війна, німецько-радянська війна, Вторгнення СРСР до Польщі (1939), Окупація балтійських країн і Борисовський бій
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання генерал-полковник
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Суворова 1 ступеня орден Суворова 1 ступеня орден Кутузова I ступеня орден Кутузова I ступеня орден Суворова 2 ступеня медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» орден Михая Хороброго

Іван Захарович Сусайков (12 вересня 1903(19030912), село Давидково Гжатського повіту Смоленської губернії, тепер Гагарінського району Смоленської області, Російська Федерація — 12 липня 1962, місто Москва, Російська Федерація) — радянський військовий політпрацівник, генерал-полковник танкових військ (13.09.1944). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го і 4-го скликань.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині.

З липня 1924 року служив у Червоній армії червоноармійцем господарської команди артилерійського газового полігону. У 1925 році закінчив військово-політичну школу.

Член ВКП(б) з 1925 року.

З грудня 1925 року — політичний керівник (політрук) караульного взводу Науково-випробувального хімічного полігону. У травні 1927 року призначений тимчасово виконуючим обов'язки начальника господарської команди, а з листопада 1927 року служив політичним керівником 30-ї окремої авіаційної ескадрильї. З січня 1928 року — помічник командира роти із політичної частини 3-го окремого танкового полку.

У 1929 році закінчив військову школу та курси політруків при Київській вищій об'єднаній школі командирів РСЧА імені С. Каменєва.

У листопаді 1929 року призначений політичним керівником роти 3-го окремого танкового полку. З березня 1930 року — помічник командира роти із політичної частини, у вересні 1930 року — тво командира роти, а в жовтні 1930 стає одночасно командиром і політичним керівником роти. З грудня 1930 року — командир і політичний керівник роти Окремого навчального танкового полку.

У 1932 році призначений начальником штабу окремого танкового батальйону Московської пролетарської дивізії.

7 червня 1937 року достроково (без захисту диплома) закінчив Військову академію механізації та моторизації Червоної армії та був направлений на військово-політичну роботу.

З червня до серпня 1937 року — військовий комісар 11-ї окремої механізованої бригади. З серпня 1937 до травня 1938 року — військовий комісар 6-ї механізованої бригади. У травні — серпні 1938 року — військовий комісар 7-го механізованого корпусу РСЧА.

У серпні 1938 — березні 1939 року — член Військової ради Орловського військового округу.

У березні — листопаді 1939 року — член Військової ради Білоруського особливого військового округу. У вересні 1939 року брав участь в окупації радянськими військами Західної Білорусі.

Брав участь у радянсько-фінській війні 1939-1940 років на посаді комісара 28-го Особливого стрілецького корпусу РСЧА. У червні 1940 року — член Військової ради Калінінського військового округу.

З 13 липня до 25 грудня 1940 року — член Військової ради Прибалтійського військового округу.

У грудні 1940 — березні 1941 року — заступник начальника Головного автобронетанкового управління РСЧА із політичної частини.

З березня 1941 року — начальник Борисовського автотракторного (танкового) училища. З початку німецько-радянської війни, в червні 1941 року брав участь у боях в районі Борисов-Орша, був командиром оперативної групи РСЧА. Під час оборони міста Борисова Сусайков був важко поранений і повернувся до лав РСЧА лише навесні 1942 року.

11 квітня — 1 липня 1942 року — член Військової ради Брянського фронту. 1 липня — 1 жовтня 1942 року — член Військової ради Воронезького фронту. 1 жовтня 1942 — 12 березня 1943 року — член Військової ради Брянського фронту.

З 6 до 9 липня 1943 року — член Військової ради Степового військового округу. З 9 липня до жовтня 1943 року — член Військової ради Степового фронту.

У жовтні 1943 — березні 1945 року — член Військової ради 2-го Українського фронту.

З 10 квітня 1944 року, відповідно рішення Державний комітет оборони СРСР, виконував обов'язки контролю за взаємовідносинами радянської адміністрації та військових частин із населенням і органами влади Румунії. 31 серпня 1944 року Сусайков разом із генерал-лейтенантом Тевченковым брали участь в арешті румунського маршала Антонеску.

13 грудня 1944 року Державний комітет оборони СРСР зобов'язав Сусайкова організувати скликання Тимчасових Національних зборів та формування Тимчасового Національного уряду Угорщини.

У 1945 — січні 1946 року — член Військової ради Південної групи військ. З січня 1946 до 1948 року — заступник із політичної частини головнокомандувача Південної групи військ та заступник голови Союзної Контрольної комісії в Румунії.

У 1948—1949 роках — заступник начальника тилу Збройних сил СРСР.

У жовтні 1949 — січні 1951 року — начальник Головного автотракторного управління Збройних сил СРСР.

У січні 1951 — січні 1957 року — член Військової ради Туркестанського військового округу.

З 1958 року року — військовий консультант Групи генеральних інспекторів.

З жовтня 1960 року — в запасі, проживав у Москві.

Помер 12 липня 1962, похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Військові звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Сусайков Иван Захарович / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Джерела[ред. | ред. код]