Сучевени
| село Сучевени | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернівецька область |
| Район | Чернівецький район |
| Громада | Сучевенська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA73060510010083621 |
| Основні дані | |
| Населення | 1661 |
| Поштовий індекс | 60422 |
| Телефонний код | +380 3734 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°03′24″ пн. ш. 25°50′09″ сх. д. / 48.05667° пн. ш. 25.83583° сх. д.Координати: 48°03′24″ пн. ш. 25°50′09″ сх. д. / 48.05667° пн. ш. 25.83583° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Сучевени | |
 Сучевени | |
| Мапа | |
| |
Сучевени — село в Україні, в Чернівецькому районі Чернівецької області. Центр Сучевенської сільської громади.
Історія[ред. | ред. код]
Перше засвідчення про село в документах від 1431 року, виданих під час правління Олександра Доброго, правителя Молдавського князівства.
Село згадується 15 червня 1431 року як Томінці («Томинци») у складі маєткового комплексу дворника (рум. ворника) Івана Купчича, резиденцією якого було сусіднє село Купка[1]. У грамоті від 1490 року уточнюється, що село Томінці розміщувалося на Сірецелі – Малому Сереті[2].
Після анексії Буковини Імперією Габсбургів у 1775 році, Сучевени увійшли до складу Сторожинецького округу, Буковинського герцогства.
За переписом близько 1800 року в селі було 70-80 будинків, а до 1840 їх кількість збільшилася до 100-110 будинків.
В австрійський період вживалося три офіційні назви села – укр. Сучавани, рум. Suceavenii, нім. Suczaweny. За місцевим переказом, назва походить від прізвища вихідця із Сучави землевласника Сучевана[3].
Після приєднання 1918 року Буковини до Румунії, Сучевени стала частиною Королівства Румунії.
28 червня 1940 року Північну Буковину було окуповано радянськими військами.
У 1946 році радянська влада змінила назву села Сучевени на Широка Поляна.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
2 березня 1995 року Верховна Рада України змінила назву села з Широкої Поляни на історичну назву Сучевени.
Населення[ред. | ред. код]
Під час перепису 1989 року більшість мешканців оголосили себе румунами за національністю.
Населення за переписом 2001 року становило 1661 особу.
Світлини[ред. | ред. код]
-
Знак с. Сучевени -
Нова мурована церква с. Сучевени -
Стара хата с. Сучевени
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Documentele moldoveneşti înainte de Ştefan cel Mare / Publ. de M. Costăchescu. Vol. 1 — S. 317-322
- ↑ Старий Берладський шлях, 2023, с. 74.
- ↑ Die Bukowina. Eine allgemeine Heimatkunde = Буковина. Загальне краєзнавство. — C. 280
Джерела[ред. | ред. код]
- Die Bukowina. Eine allgemeine Heimatkunde = Буковина. Загальне краєзнавство. / Переклад з нім. Ф.С. Андрійця, А.Т. Квасецького; наук. редактори В. М. Ботушанський, О.М. Масан, В.Ю. Іванюк]. — Чернівці: Зелена Буковина, 2004. — 488 с.
- Documentele moldoveneşti înainte de Ştefan cel Mare / Publ. de M. Costăchescu. — Iaşi: Viaţa Românească, 1931. Vol. 1.
- Квасецький А. Старий Берладський шлях: Краєзнавчі нариси з історії Буковини. — Чернівці : Місто, 2023. — 252 с.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
