Східноморський шлях

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Східноморський шлях
Зображення
Держава Flag of Japan.svg Японія
Мережа автошляхів П'ять шляхів Едо
Розташування кінцевого пункту Ніхонбаші і Sanjō Ōhashi Bridged
Довжина або відстань 514 км
Дорожня карта
CMNS: Східноморський шлях у Вікісховищі

Координати: 35°41′21″ пн. ш. 139°41′30″ сх. д. / 35.68940000002777424° пн. ш. 139.6917000000277653° сх. д. / 35.68940000002777424; 139.6917000000277653

Східномо́рський шля́х (яп. 東海道, とうかいどう, МФА[toːkai̯ doː], тōкай-дō) — дорога в досучасній Японії, один з п'яти головних шляхів XVII — XIX століття.

Названий за іменем Східноморського краю. Пролягав Тихоокеанським узбережжям. Сполучав політично-адміністративний центр країни — місто Едо провінції Мусасі, майбутній Токіо, — із столицею Японії Кіото.

На шляху розташовувалося 53 містечка-станції. Вони зображені в серії картин Утаґави Хіросіґе «53 станції Східноморського шляху», що вважається шедевром японського мистецтва укійо-е.

Охоронявся двома аванпостами — в Хаконе і Араї. Земля, по яким проходив, спочатку належали імператорському двору, його родичам. Згодом контроль над ними взяли сьогуни, особливо це проявилося в період Едо. Було заборонено будувати мости на річках, що перетинали цей шлях. Для цього використовували брід або пароми. Навколо 53 станцій будували житлові квартали, торгівельні будинки, що посилювало економічну значущість Східноморського шляху.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Східноморський шлях // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Східноморський шлях