Сєверобайкальськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Сєверобайкальськ
рос. Северобайкальск
бур. Хойто Байгалай хото
Герб Северобайкальска.gif
Герб міста
Центр Северобайкальска.jpg
Центр міста
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Бурятія
Міський округ Сєверобайкальський
Код ЗКАТУ: &&&&081720000001.&&&&&081 720 000 001
Код ЗКТМО: 81720000001
Основні дані
Час заснування: 1974
Статус міста 1980
Населення 0Помилка виразу: неочікуване число.Помилка виразу: неочікуване число24 101 особи (2015) [1]
Площа 103 км²
Поштові індекси 671700-671702
Телефонний код +7 30130
Географічні координати: 55°38′ пн. ш. 109°19′ сх. д. / 55.633° пн. ш. 109.317° сх. д. / 55.633; 109.317Координати: 55°38′ пн. ш. 109°19′ сх. д. / 55.633° пн. ш. 109.317° сх. д. / 55.633; 109.317
Часовий пояс UTC+8
Висота над рівнем моря 500 м
Влада
Міський голова Горюнов Костянтин Михайлович
Мапа
Сєверобайкальськ (Росія)
Сєверобайкальськ
Сєверобайкальськ

Сєверобайкальськ (Бурятія)
Сєверобайкальськ
Сєверобайкальськ


CMNS: Сєверобайкальськ на Вікісховищі

Сєверобайка́льськ (бур. Хойто Байгалай хото) — місто (з 1980 року) в Республіці Бурятія Росії. Утворює Міський округ місто Сєверобайкальськ.
Населення — 24 101 особа (2015).

Є найбільшим населеним пунктом, розташованим на березі озера Байкал.

Географія[ред. | ред. код]

Сєверобайкальськ розташований на північному березі озера Байкал, за 440 км від Улан-Уде, за 500 км від Іркутська. Неподалік від міста знаходиться гирло річки Тиї.

Історія[ред. | ред. код]

Історія Сєверобайкальська тісно пов'язана з Байкало-Амурською магістраллю — заснований як одна з основних точок залізничного проекту. Було прийнято рішення побудувати нове місто за 20 км на північний захід від Нижньоангарська, що дозволило розвивати його в майбутньому. Спочатку розраховували збільшити населення до 140 000 чоловік.

Перші поселенці прибули 23 липня 1974 року і заснували трудовий табір, який спочатку складався з наметів і залізничних вагонів. Табір швидко виріс з розвитком залізниці і 29 вересня 1975 року утворене робітниче селище Сєверобайкальськ.

У 1978 році в селищі був побудований перший капітальний будинок (нині — Ленінградський пр., 4), про що свідчить меморіальна дошка. Серія 122 була спроектована інститутом «ЛенЗНІІЕП» (зональний науково-дослідний інститут експериментального проектування) спеціально для Сєверобайкальська. У зв'язку з виключно складними умовами району будівництва (сейсмічність 9 балів і вічномерзлі ґрунти основи, які підтавали в процесі експлуатації) будівлі серії відрізняються ламаною формою фасаду, що забезпечує підвищену сейсмостійкість. Два будинки утворюють незамкнене кільце, всередині якого знаходиться двір, захищений від наскрізного продування вітрами. Незвичайним зовнішнім виглядом п'ятиповерхівки роблять певне враження на гостей міста.

5 листопада 1980 року робітниче селище Сєверобайкальськ перетворене в місто республіканського (АРСР) підпорядкування. До завершення будівництва залізниці залишався партнером Ленінграда (нині — Санкт-Петербург).

Після завершення будівництва Байкало-Амурської магістралі відбувся занепад міста. Населення на початку 1980-х років становило 35 тис. осіб, в 1989 році — 28,3 тис., У 2002 році — 25,8 тис..

У місті знаходиться 5-й окремий морський навчальний центр (в/ч 7628), який готує для морських частин ВВ МВС РФ водолазів та обслуговувачів двигунів.

У побуті містяни називають своє місто Північним, СБК.

Економіка[ред. | ред. код]

Залізнична станція Сєверобайкальськ Східно-Сибірської залізниці. У місті знаходиться управління Сєверобайкальським регіоном цієї дороги, підприємства залізничного транспорту. Також — рибозавод, заготівля та переробка лісу, будівництво.

Примітки[ред. | ред. код]