Нижньоангарськ
| місто Нижньоангарськ | |
|---|---|
| рос. Нижнеангарск бур. Доодо Ангар | |
| |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Бурятія |
| Муніципальний район | Північно-Байкальський район |
| Код ЗКАТУ: | 8,1245555×1010 |
| Код ЗКТМО: | 81645155051 |
| Основні дані | |
| Час заснування | 1643 |
| Перша згадка: | 1643 |
| Населення | 4 781 особа (2015) [1] |
| Поштові індекси | 671710 |
| Телефонний код | +7 30130 |
| Географічні координати: | 55°47′09″ пн. ш. 109°34′20″ сх. д. / 55.785833333360777431° пн. ш. 109.57222222224778818° сх. д.Координати: 55°47′09″ пн. ш. 109°34′20″ сх. д. / 55.785833333360777431° пн. ш. 109.57222222224778818° сх. д. |
| Часовий пояс | UTC+8 |
| Влада | |
| Вебсторінка | нижнеангарск.рф |
| Міський голова | Горюнов Костянтин Михайлович |
| Мапа | |
  Нижньоангарськ  Нижньоангарськ | |
|
| |
|
| |
Нижньоанга́рськ (бур. Доодо Ангар) — селище міського типу, адміністративний центр Північно-Байкальського району Республіки Бурятія та міського поселення «Селище Нижньонгарськ».
Населення — 4781 особи (2015).
Географія[ред. | ред. код]
Розташоване на північному березі озера Байкал за 23 км на північний схід від міста Сєверобайкальська. Уріз води берега Байкалу в районі Нижньоангарська — 456 м над рівнем моря. Селище знаходиться біля західного кута Ангарського сора, поблизу гирла річки Кичери. На південному заході селища, на в'їзді з боку Сєверобайкальська, у Байкал впадає струмок Сирий Молокон.
Історія[ред. | ред. код]
Засноване як російське поселення на землях евенків. В 1643 році землепрохідник Семен Скороход поставив тут зимовище, а в 1646 році Василь Колесник, у місцевості під назвою Дагари, на лівому березі Верхньої Ангари, побудував Верхньоангарський острог.
Поблизу острогу в селищі Чичевки в гирлі Кичери тривалий час проводилися соболині ярмарки — зараз місце колишнього селища, в 1930-х роках носив назву Козлове, знаходиться на території Нижньоангарська.
У 1930 році організовано перше державне підприємство — Гослов (нині існуючий рибзавод).
9 листопада 1938 присвоєно статус робітниче селище[2].
У 1940 році засновано райпо, в 1952 — пушно-мисливське господарство, що спеціалізувалося на заготівлі хутра ондатри.
У 1947 році в селищі був утворений Ангарський лісгосп (пізніше його розділили на Північно-Байкальський, Ангоянський та Уоянський).
Пік розвитку Нижньоангарська припадає на час будівництва Байкало-Амурської магістралі та перші роки її експлуатації. Будівництво залізниці в районі Нижньоангарська почалося в 1978 році. Були відкриті аеропорт, залізничний вокзал, побудований невеликий порт. Поруч з'явилося селище будівельників залізниці Половинка, що належить організаціям МК-142 і МК-160 тресту «Захбамстроймеханізація», і після завершення будівництва БАМу приєднаний до Нижньоангарську.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Бурятія. Населення на 1 січня 2011-2014 років [Архівовано 2 липня 2015 у Wayback Machine.] Процитовано: 2014-12-10 (рос.)
- ↑ Чисельність населення Республіки Бурятія в розрізі районів (похибка 50 осіб). Архів оригіналу за 25 лютого 2015. Процитовано 25 лютого 2015.
| |||||
|
Це незавершена стаття з географії Бурятії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |