Сілін Олександр Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сілін Олксандр Дмитрович
Силин Александр Дмитриевич
При народженні Силин Александр Дмитриевич
Народження 1883(1883)
Москва, Росія Росія
Смерть 1942(1942)
  Ростов-на-Дону
Національність росіянин
Громадянство Росія РосіяСРСР СРСР
Жанр екслібрис, друкована графіка, ілюстрації для журналів, сценографія
Навчання Московський університет (філологічний факультет), Строгановське художнє училище
Діяльність мистецтвознавець
Напрямок реалізм
Роки творчості 1900—1941
Твори малюнки, екслібриси, друкована графіка, журнальні ілюстрації, сценографія

Сілін Олександр Дмитрович (1883, Москва — 1942, Ростов-на-Дону) — російський художник, графік, сценограф, викладач, філолог, мистецтвознавець.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Москві. По закінченні гімназії влаштувався у Імператорський Московський університет[1]. Закінчив філологічний факультет. Філології молодому Сіліну було замало і він, прихильник малювання, відвідував недільні класи малювання, котрі утримувало Строгановське художнє училище[1].

Художня освіта[ред. | ред. код]

Художньою освітою художника-початківця керували спочатку художники Машков В. Н., потім Юон К. Ф.[1] Власні твори Сілін почав виставляти з 1907 року, тобто готував їх раніше[2].

Перше визнання[ред. | ред. код]

Молодого художника помітили і його твори давали на сторінках тогочасних журналів «Орфей», «Весы», «Золотое Руно» тощо. Журнал «Весы» навіть ризикнув і одне число журналу повністю присвятив творам Олександра Сіліна[3].

Вимушений переїзд до Ростова-на-Дону[ред. | ред. код]

Два державні перевороти 1917 року зламали долі мільйонам людей. Громадянська війна супроводжувалась грабежами, розстрілами мирних людей, розвалом на промисловості і транспорту, епідеміями і голодом. Аби врятувати власне життя, розпочалась мільйонна еміграція з країни. Столичні міста вимушено покидали фахівці культурних закладів, переселяючись або у села, або на південь колишньої Російської імперії.

Серед тих, хто оселився на півдні країни, був і художник Олександр Сілін, який 1918 року прибув у Ростов-на-Дону. Він стане викладачем у ростовських навчальних закладах, водночас працюватиме художником у театрі.

Майстер екслібрисів[ред. | ред. код]

У 1920-ті роки він знову звернувся до створення екслібрисів. Створенням маленьких гравюр (книжкових знаків) Сілін займався і раніше. У відносно спокійну пору життя у Ростові він відновив практику створення книжкових знаків. Ерудит і знавець мистецтва минулого, він працював у стилістиці історизму. Його книжкові знаки мають аалюзії то на твори Пітера Брейгеля старшого («Сліпі», музей Каподімонте), то на легенди про алхіміка (прихильника інтелектуальних пошуків та вправ), що виростив у колбі гомункулюса тощо.

Ще 1918 року Сілін встиг приготувати до друку разом з іншими невеличкий альбом під назвою «Книжные знаки». У передмові до альбому Сілін подав історію розвитку екслібриса, розповів про уславлені приватні бібліотеки другої половини 19 ст. та початку 20-го, про декотрих митців, що створювали екслібриси тощо. Цікавою особливістю альбому були екслібриси різних майстрів, що були вклеєні на його сторінки.

Праця сценографом у ростовському театрі навернула художника до стилістики модернізму та конструктивізму. Це відбилось також на сюжетах декотрих екслібрисів майстра. Книжковий знак Н. Огонь-Догановської 1923 року несе в собі надзвичайні впливи театральної естетики тої пори і конструктивізму.

Екслібриси О. Д. Сіліна експонувалися 1928 року на Міжнародній виставці у місті Лос-Анжелес та 1937 року в столиці Росії[3].

Зниклий та віднайдений екслібрис[ред. | ред. код]

Сергій Олександрович Сільванський

Про бурхливі події тогочасної пори з її метушнею і божевіллям замін старого на нове і небачене розповів ще один екслібрис. Він створений для С. Сільванського у 1928 році. Художник подав якусь бібліотечну залу, де читачі заглиблені у книжкові пошуки. Однак спокій читальної зали потривожений натовпом за відкритим вікном, де з галасом здирають з величної споруди герб Російської імперії. Про важливі висновки самого хдожника свідчив незвично довгий напис на екслібрисі (російською) —

Революции сметают царей, но книга была и будет вечным властителем человечества.

Екслібрис С. Сільванського роботи О. Д. Сіліна був відомий завдяки передруку в альбомі. Але оригінал екслібриса не могли знайти ні в приватних колекціях, ні в державних бібліотеках. Адже передрук — це лише зображення з сюжетом, помітно більше дає зустріч з оригіналом, що вже має власну «біографію».

Один оригінал екслібриса С. Сільванського був знайдений вісім десятиліть потому на пошкодженому екземплярі альбому в Білоруській національній бібліотеці. Відомо, що бібліотека отримала альбом лише 1975 року шляхом чергового придбання в букіністичній крамниці. Сергій Сільванський був свого часу відомим бібліофілом у Москві та колекціонером книжкових знаків. Його приватна бібліотека зникла і її розшуки тривають до початку 21 ст.

Екслібриси роботи Сіліна (галерея)[ред. | ред. код]

Сілін О. Д. «Екслібрис Н. Огонь-Догановської», 1923 р.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Автор-составитель Минаев Е. Н. Альбом «Экслибрисы художников Росийской Федерации». — М.: «Сов. Россия», 1971
  2. http://lj.rossia.org/users/burgher/87315.html
  3. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 3 лютий 2017. Процитовано 25 січень 2017. 


Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • журнал «Весы», 1907, моногафический номер о художнике Силине А. Д.
  • Альбом «Книжне знаки» с предисловием А. Силина, «Петрополис», 1918, наклад двісті (200) зразків
  • «А. Д. Силин. Книжные знаки», типография Крайполиграфшколы, Ростов на Дону, 1926
  • Автор-составитель Минаев Е. Н. Альбом «Экслибрисы художников Росийской Федерации». — М.: «Сов. Россия», 1971