Сімоне Герц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сімоне Герц
Народилася1 листопада 1990(1990-11-01)[1] (33 роки)
Стокгольм, Швеція
Країна Швеція
Місце проживанняСан-Франциско
Лос-Анджелес[2]
Діяльністьвідеоблогерка, роботехнік, телеведуча, телепродюсерка
Знання мовшведська і англійська
МатиCaroline Giertzd[3]
IMDbID 8059483
Сайтsimonegiertz.com

Сімоне Герц (при народженні — Сімоне Луна Луїза Седерлунд Герц, швед. Simone Luna Louise Söderlund Giertz [jæʈʂ]; нар. 1 листопада 1990 року, Стокгольм, Швеція) — шведська винахідниця (робототехніка), блогерка, телепродюсерка, телевізійна і YouTube постать[4]. Працювала раніше в спортивній журналістиці в сфері змішаних бойових мистецтв, а також редакторкою офіційного сайту Швеції Sweden.se.

Біографія

[ред. | ред. код]

Сімоне Герц народилася в Стокгольмі в Швеції. Дочка відомої телеведучої Кароліни Герц. Описує свою матір як «мисливицю за привидами» через її роботу над паранормальнмих реаліті-шоу «Невідоме»[5]. Герц також є нащадком засновника корпорації Ericsson Ларса Магнуса Ерікссона[6].

Штучним інтелектом вундеркіндка почала захоплюватися з 8 років[7]. У 2013 році Сімоне знайшла набір початківця-робототехніка і з тих пір з головою поринула в програмування і інженерну справу[7]. Мета Герц — розповісти і показати світу, що електронні пристрої можуть бути абсолютно не нудними, а навпаки — дуже навіть цікавими[7].

У віці 16 років Герц провела рік в Китаї студенткою по обміну. За цей час освоїла на базовому рівні китайську, взяла участь в китайському ситкомі під назвою Huan Xi Long Xia Dang (кит. 欢喜龙虾档 «Щасливий ресторан з омарами»), зігравши Кетрін, американську дівчину, яка пошлюбила китайця[8].

Герц вивчала фізику в Королівському технологічному інституті в Стокгольмі[9]. Вона завжди мріяла стати вченою, але на першому курсі зрозуміла, що це не її. Провчившись рік, кинула навчання, стала самоучкою і розібралася в електроніці самостійно. Вона стала створювати незвичайних роботів і знімати відео для свого блогу[9].

Згідно з інформацією на вересень 2017 року, Сімоне Герц живе і працює в Сан-Франциско в штаті Каліфорнія[10][11].

30 квітня 2018 року Герц повідомила на своєму ютуб-каналі, що у неї діагностували доброякісну пухлину мозку[12].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Герц згадує, що була натхненна в дитинстві мультиплікаційним персонажем «Гвинт Розбовтайло», який в подальшому став стимулом для її винаходів і досліджень в області інженерно-технічної діяльності та комп'ютерного програмування[13]. У 2013 році вона запустила канал в YouTube, де з гумором продемонструвала, як знайти рішення для автоматизації повсякденних завдань[4].

З ростом міжнародної популярності Герц отримала прізвисько «Королева безглуздих роботів» і стала брати участь в різних телевізійних програмах, а також давати інтерв'ю в медіа по всьому світу[14]. У квітні 2018 року її канал на YouTube налічував 963,200 підписників[4]. Серед найвідоміших творінь Герц — «машина для сніданку», «машина оплесків» і «машина пробудження», яка завдяки серії ляпасів допомагає не проспати вранці[14][9].

У 2016 році Герц розпочала роботу з проєктом Адама Севіджа Tested.com в Сан-Франциско[10]. У 2017 році стала ведучою телепрограми «Manick» на TV6 разом з коміком Ніссе Галлбергом[15]. Основна ідея шоу полягає в тому, що ведучі придумують цікаві творчі вирішення повсякденних проблем[15][16].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.birthday.se/person/39eff3bb-1763-bef0-8b78-61ac0b465bf4
  2. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=tXDtJFFNXUg#t=549
  3. ↑ Goode L. Why the ‘Queen of Shitty Robots’ Renounced Her Crown // Wired / M. Streshinsky — San Francisco: Condé Nast, 2019. — ISSN 1059-1028; 1078-3148
  4. ↑ а б в Канал Simone Giertz на YouTube
  5. ↑ Det okända на сайті IMDb (англ.)
  6. ↑ Simone Giertz: "The Making of Sh*tty Robots". Talks at Google (англ.). YouTube. 19 квітня 2017. Архів оригіналу за 23 серпня 2019. Процитовано 3 квітня 2018.
  7. ↑ а б в 10 шведских суперженщин. Sweden.se. 5 вересня 2016. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 3 квітня 2018.
  8. ↑ Giertz, Simone (24 червня 2016). The worst day of my life: When I was on a Chinese sitcom (англ.). YouTube. Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
  9. ↑ а б в Роботы-помощники от шведского блогера. GoRabbit.ru. 16 лютого 2016. Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
  10. ↑ а б Tested hälsar Simone Giertz välkommen (швед.). Feber / Pryl. 21 juni 2016. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 3 квітня 2018.
  11. ↑ Simone Giertz in 23 questions. Scandinavian Traveler (англ.). 21 вересня 2017. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 3 квітня 2018.
  12. ↑ Giertz, Simone (30 квітня 2018). I have a brain tumor (англ.). YouTube. Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 28 грудня 2018.
  13. ↑ Miljoner har sett svenska Simone Giertz uppfinningar. SVT Nyheter (швед.). 30 mars 2016. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 3 квітня 2018.
  14. ↑ а б Amber Jamieson (17 березня 2016). Meet the queen of useless robots: 'The internet is a weird place' (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 3 квітня 2018.
  15. ↑ а б "Robotdrottningen" har lekstuga i TV6 (швед.). Svenska Dagbladet. 16 juni 2017. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 3 квітня 2018.
  16. ↑ Kan man gelea det? | Manick med Simone Giertz och Nisse Hallberg. Viafree Sverige (швед.). YouTube. 11 вересня 2017. Процитовано 3 квітня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сімоне_Герц&oldid=42168103