Тал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тал, дидрахма із Феста
Запит «Талос» перенаправляє сюди; див. також Талос (значення).

Тал, також Та́лос (грец. Τάλως) — персонаж давньогрецької міфології, мідний велетень на Криті.

Як сторож Міноса Тал щодня тричі обходив острів і, кидаючи каміння, відгонив чужинців. А коли вони висаджувалися на берег, Тал стрибав разом з ними у вогонь або пригортав їх до розпечених грудей і вони гинули (спогади про жертвоприношення людей). У велетня була лише одна кровоносна артерія, що з'єднувала голову з п'ятою. У п'яті був отвір, заткнутий цвяхом (єдине вразливе місце). Коли на Крит прибули аргонавти, Медея наслала на Тала божевілля, в нападі якого він зачепився п'ятою за гострий камінь: цвях випав, і велетень помер, бо з нього витекла вся кров. (варіант: Тал повірив облудній обіцянці Медеї зробити його безсмертним і дозволив витягти цвях із п'яти). За іншою міфічною версією, Тала вбив син Філоктета Пеант, улучивши в п'яту стрілою з Гераклового лука. На монетах і вазах Тала зображували крилатим юнаком, що кидає каміння.

Тал — одне з імен сина Дедалової сестри Пердіка, який перевершив свого дядька в майстерності.

Література[ред. | ред. код]