Таптунов Юрій Іванович

Таптунов Юрій Іванович
Народження	4 жовтня 1940(1940-10-04) Кременчук, Полтавська область
Смерть	29 грудня 1978(1978-12-29) (38 років)
Поховання	Колпіне
Країна	СРСР
Рід військ	ВМФ СРСР
Освіта	Вище воєнно-морське інженерне училище імені Ф. Е. Дзержинського
Роки служби	1959-1978
Партія	КПРС
Звання	Капітан 2-го рангу
Командування	командир електромеханічної бойової частини (БЧ-5) ракетного підводного крейсера стратегічного призначення (РПК СН) «К -171» Червонопрапорного Тихоокеанського флоту
Нагороди	Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)

Таптуно́в Ю́рій Іва́нович (нар. 4 жовтня 1940, Кременчук — пом. 29 грудня 1978) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу. За період служби нагороджений орденом Леніна, медалями. командир електромеханічної бойової частини (БЧ-5) ракетного підводного крейсера стратегічного призначення (РПК СН) «К -171» Червонопрапорного Тихоокеанського флоту, капітан 2-го рангу.

Біографія

Народився 4 жовтня 1940 року в місті Кременчук Полтавської області, Україна в сім'ї службовця. Українець. Член КПРС з 1965 року. Закінчив 10 класів.

З 1948 по 1958  рр. навчався у середній школі № 4. Восени 1959 р. був направлений на навчання до Ленінградського вищого військово-морського інженерного училища ім. Дзержинського. Після закінчення училища проходив службу на Північному флоті, потім був переведений на Тихоокеанський флот. Підводний флот був для Юрія Таптунова не лише місцем служби, а й справою всього життя.

У Військово-Морському Флоті з 1959 року. У 1965 році закінчив Вище військово-морське інженерне училище імені Ф. Е. Дзержинського. Служив на Червонопрапорний Північному і Тихоокеанському флотах.

Командир БЧ-5 РПК СН «К -171» капітан 3-го рангу Юрій Таптунов у складі екіпажу цього атомного підводного човна (командир капітан 1-го рангу Ломов Е. Д.) брав участь в першому переході РПК СН проекту 667-б з Північного на Тихоокеанський флот: через Атлантичний океан, протоку Дрейка, в Тихий океан. У тому, що в період 80-добового походу жоден механізм атомохода не вийшов з ладу, і в тому, що відповідальне урядове завдання екіпаж «К-171» виконав на оцінку «відмінно», велика заслуга командира БЧ-5 Ю. І. Таптунова.

За успішне виконання завдань командування і проявлені при цьому мужність і відвагу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 травня 1976 капітан 3-го рангу Таптунову Юрію Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 11421).

Продовжуючи службу командиром електромеханічної бойової частини РПК СН «К-171», капітан 2-го рангу Таптунов Ю. І. 29 грудня 1978 на кришку непрацюючого реактора підводного крейсера потрапила вода. Командир БЧ-5 Таптунов вирішив випарувати воду. Коли піднялася температура і різко підвищився тиск, трапилося несподіване: не відкрився штатний люк. Юрій Таптунов та ще двоє підводників загинули при виконанні службових обов'язків.

Похований у місті Колпіно Ленінградської області.

Нагороди, пам'ять

За період служби нагороджений орденом Леніна і медалями.

У місті Кременчуці на Алеї Героїв, .

На Алеї Героїв у сквері ім. О.Бабаєва на граніті висічене фото та ім'я Юрія Таптунова.

У 2007 р. на карті Кременчука з’явився провулок Ю.Таптунова (мікрорайон Ревівка, на перетині з вул. Луговою).

У 2003 році на будинку школи № 4 (нині ліцей № 4)  встановлена меморіальна дошка  (30*48*2 см) з пам’ятним написом у 4 рядки: «Тут навчався Герой Радянського Союзу капітан ІІ рангу Таптунов Ю.І.».

         

Посилання

• Таптунов Юрій Іванович на сайті Герої країни (рос.)

Джерела та література

1. Іванченко О., Осташко О. Герої Кременчуччини: документальні нариси про Героїв Радянського Союзу Кременчука і Кременчуцького району/ Ольга Іванченко ; Олександр Осташко . ─ Видання друге, перероблене і доповнене. - Кременчук: Видавництво «Кременчук», 2001 . ─ 81с ..

1. Рішення виконкому Кременчуцької міської ради від 13.06.2003 № 760-Р «Про святкування Дня міста та 60-ї річниці визволення його від німецько-фашистських загарбників».
2. Архів Кременчуцького краєзнавчого музею. Ф.1, оп.1, справа 304.
3. Технічний паспорт споруд і будівель ліцею № 4. 1972.
4. Генеральний та ситуаційний плани.