Тарасуль Геннадій Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Тарасуль Геннадій Львович — український кінорежисер, сценарист, літератор.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 20 січня 1935 р. в родині службовця. Закінчив Одеський політехнічний інститут (1959).

Працює на Одеській кіностудії. Автор сценаріїв фільмів: «Контрзахід» (1974), «Гені — зірка далека і близька» (1979), «Довга пам'ять» (1985, реж. Роман Віктюк), «Мить кохання» (1989, у співавт.) та ін.

Був другим режисером у стрічках: «Короткі зустрічі» (1967, реж. Кіра Муратова), «Випадок із слідчої практики» (1968, реж. Л. Агранович), «Валерка, Ремка + ...» (1970), «Довгі проводи» (1971, реж. К. Муратова), «Фантазії Веснухіна» (1977, реж. В. Харченко), «Особливо небезпечні...» (1979, реж. Суламбек Мамілов), «Тепло рідного дому» (1983, реж. Геннадій Карюк) та ін.

Зіграв ряд епізодів в картинах Кіри Муратової: «Настроювач» (2004), «Мелодія для шарманки» (2009).

Автор літературних творів: роману «Ризик» (1969), повістей «Стоянка не передбачена» (1967), «Крізь осінні хмари» (1973), «Мить життя» (1976), п'єси «Аварія» (1979), поставленої в Одеському театрі.

Член Національної Спілки кінематографістів України.

Сім'я[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]