Татаринов Михайло Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ice hockey pictogram.svg
Михайло Татаринов
Особові дані
Повне ім'я Михайло Володимирович
Татаринов
Народження 16 липня 1966(1966-07-16) (52 роки)
Ангарськ,
Іркутська область, СРСР
Зріст 178 см
Позиція захисник
Юнацькі клуби
«Єрмак» (Ангарськ)
Професіональні клуби*
Драфт НХЛ 225-й загальний, 1984
«Вашингтон Кепіталс»
Роки Клуб Ігри (голи)
1983–1986 СРСР «Сокіл» (Київ) 109 (17)
1986–1990 СРСР «Динамо» (Москва) 129 (29)
1990–1991 США «Вашингтон Кепіталс» 65 (8)
1991–1993 Канада «Квебек Нордікс» 94 (13)
1993–1994 США «Бостон Брюїнс» 2 (0)
1993–1994 США «Провіденс Брюїнс» 3 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1984–1991 СРСР СРСР 63 (11)
Спортивне звання
Заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Михайло Володимирович Татаринов (рос. Михаил Владимирович Татаринов; нар. 16 липня 1966, Ангарськ, Іркутська область, СРСР) — радянський і російський хокеїст, захисник. Чемпіон світу.

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець ангарського «Єрмака». Перший тренер — В'ячеслав Соколов. У сімнадцять років переїхав до Києва. Протягом трьох сезонів був основним гравцем «Сокола». Вніс вагомий внесок у здобуття бронзових медалей чемпіонату 1984/85. У вищій лізі за київський клуб провів 109 матчів, закинув 17 шайб, зробив 14 результативних передач.

В 1986 році перейшов до московського «Динамо». В складі столичної команди здобув три нагороди національного чемпіонату різного ґатунку: золото — 1990, срібло — 1987, бронза — 1988. За «Динамо» виступав чотири з половиною сезони. В лізі провів 129 матчів, закинув 29 шайб, зробив 24 результативні передачі. За підсумками сезону 1989/90 був обраний до символічної збірної.

Чемпіон Європи серед юніорів 1984 року (п'ять матчів, три голи). На молодіжних першостях світу здобув дві золоті (1984, 1986) і одну срібну нагороду (1985). На турнірі 1986 року в Канаді був названий найкращим захисником і обраний до символічної збірної. Всього на чемпіонатах світу серед молодіжних команд провів 19 матчів і закинув чотири шайби.

За національну команду дебютував у вісімнадцять років. 19 серпня 1984 року в Стокгольмі радянські хокеїсти перемогли господарів з рахунком 4:1. Першу шайбу за головну команду країни закинув у ворота збірної ФРН 30 березня 1986 року.

Досягнення[ред. | ред. код]

  • Чемпіон світу (1): 1990
  • Чемпіон СРСР (1): 1990
  • Срібний призер (1): 1987
  • Бронзовий призер (2): 1985, 1988

Статистика[ред. | ред. код]

Сезон Команда Ліга І Г П 0 Штр
1983/84 «Сокіл» (Київ) вища 38 7 3 10 48
1984/85 «Сокіл» (Київ) вища 34 3 6 9 54
1985/86 «Сокіл» (Київ) вища 37 7 5 12 41
1986/87 «Динамо» (Москва) вища 40 10 8 18 43
1987/88 «Динамо» (Москва) вища 30 2 2 4 8
1988/89 «Динамо» (Москва) вища 4 1 0 1 2
1989/90 «Динамо» (Москва) вища 44 11 10 21 34
1990/91 «Динамо» (Москва) вища 11 5 4 9 6
«Вашингтон Кепіталс» НХЛ 65 8 15 23 82
1991/92 «Квебек Нордікс» НХЛ 66 11 27 38 72
1992/93 «Квебек Нордікс» НХЛ 28 2 6 8 28
1993/94 «Бостон Брюїнс» НХЛ 2 0 0 0 2
«Провіденс Брюїнс» АХЛ 3 0 3 3 0
Усього за кар'єру 402 67 89 156 420

Джерела[ред. | ред. код]