Температурна шкала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Температурна шкала (рос. температурная шкала; англ. temperature scale; нім. Temperaturskala f) – шкала, в якій вимірюється температура. Історично склалися різні температурні шкали. В шкалі Цельсія за реперні точки взято точку танення льоду, якій присвоєно значення 0, і точку кипіння води, якій присвоєно значення 100 (запропонована шведським фізиком Цельсієм в 1742 році), в шкалі німецького вченого Фаренгейта реперними прийнято точку плавлення суміші снігу з сіллю з числом 32, точку кипіння води з числом 212 і температуру людського тіла з числом 92, а французький вчений Реомюр точку таннення льоду позначив числом 80, температуру кипіння води – 0 і розділив шкалу між цими точками на 80 рівних частин-градусів (1730 рік). Найпотужнішою шкалою для вимірювання температури є шкала Кельвіна.

Література[ред. | ред. код]