Тератин
Село
Координати 50°54′ пн. ш. 23°46′ сх. д. / 50.900° пн. ш. 23.767° сх. д.Координати: 50°54′ пн. ш. 23°46′ сх. д. / 50.900° пн. ш. 23.767° сх. д.
|
Тератин[2], або Терятин[3] (пол. Teratyn) — село в Польщі, у гміні Ухані Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 391 особа (2011[1]).
Назва[ред. | ред. код]
На думку мовознавиці Галини Вишневської, назва села Терятин може походити від дохристиянського імені Терята[4].
Історія[ред. | ред. код]
1564 року вперше згадується православна церква в селі[3].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[5].
У 1921 році село входило до складу гміни Ярославець Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[6].
У 1944—1946 роках у селі діяла українська школа[7].
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 111 будинків та 630 мешканців, з них[6]:
- 285 чоловіків та 345 жінок;
- 547 православних, 28 римо-католиків, 55 юдеїв;
- 427 українців, 167 поляків, 36 євреїв.
У 1943 році в селі проживало 512 українців і 23 поляків; на сусідній однойменній колонії — 219 українців і 11 поляків[2].
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 191 | 28 | 137 | 26 |
| Жінки | 200 | 39 | 103 | 58 |
| Разом | 391 | 67 | 240 | 84 |
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Василь Мартиш (1874—1945) — отець протопросвітер і священномученик Української православної церкви.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б Богдан Гук. Teratyn. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. (пол.)
- ↑ а б Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 150.
- ↑ Вишневська Г. Назви поселень Холмщини і Підляшшя, які утворилися від дохристиянських чоловічих особових імен // Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Філологія. — Івано-Франківськ, 2007. — Вип. XV-XVIII. — С. 418. Архівовано з джерела 21 вересня 2017. Процитовано 2023-04-23.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
- ↑ а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 31. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
- ↑ Wysocki J. Szkolnictwo ukraińskie w województwie lubelskim w okresie PRL (1944- 1965) // Państwo i Społeczeństwo. — 2009. — № 1. — С. 130. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
|
| ||||||||||||||
