Тетраетилсвинець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тетраетилсвинець
Skeletal formula
Ball-and-stick model
Назва за IUPAC Tetraethylplumbane
Інші назви Lead tetraethyl

Tetraethyl lead
Tetra-ethyl lead

Ідентифікатори
Абревіатури TEL
Номер CAS 78-00-2
PubChem 6511
Номер EINECS 201-075-4
Назва MeSH Tetraethyl+lead
ChEBI 30182
RTECS TP4550000
SMILES CC[Pb](CC)(CC)CC
InChI InChI=1S/4C2H5.Pb/c4*1-2;/h4*1H2,2H3;
Номер Бельштейна 3903146
Номер Гмеліна 68951
Властивості
Молекулярна формула C8H20Pb
Молярна маса 323,44 г/моль
Молекулярна маса 324.133136490 g mol-1
Зовнішній вигляд Colorless liquid
Густина 1.653 g cm-3
Тпл −136
Показник заломлення (nD) 1.5198
Структура
Геометрія Tetrahedral
Дипольний момент 0 D
Небезпеки
Класифікація ЄС Дуже токсично T+ Небезпечно для навколишнього середовища N
R-фрази Шаблон:R61, Шаблон:R26/27/28, R33, R50/53, Шаблон:R62
S-фрази S53, S45, S60, S61
NFPA 704
2
3
3
Температура спалаху 73 °C
Пов'язані речовини
Пов'язані речовини Tetraethylgermanium

Tetraethyltin

Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Те́траети́лсвине́ць Pb(CH3CH2)4 — отруйна металорганічна сполука. Застосовувався в основному як антидетонувальна присадка до моторного палива, для підвищення його октанового числа.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше антидетонувальний ефект тетраетилсвинцю був відкритий у 1921 році в США на фірмі «General Motors». А вже у 1923 році три найбільші американські корпорації — «General Motors», «DuPont» та «Standard Oil» створили спільне підприємство, що отримало назву «Ethyl Gasoline Corporation». Слово «етил» в назві підприємства було обрано спеціально, щоб не лякати людей словом «свинець».

Автор цього винаходу Томас Міджлі чудово знав про небезпеку отруєння свинцем. Майже відразу у робітників на виробництві стала з'являтися нестійка хода і порушення психіки. В 1924 році на одній з погано вентильованих установці за кілька днів загинули п'ять робочих і ще тридцять п'ять стали інвалідами. Проте компанія «Ethyl Corporation» завжди слідувала практиці твердого заперечення отруйності своєї продукції і у наступні кілька десятиліть, основна маса бензину у Сполучених Штатах містила тетраетилсвинець.

У 1972 році американське Агентство по запобіганню забруднення навколишнього середовища (EPA) ввело заборону на використання тетраетилсвинцю і виробництво двигунів, розрахованих на етилований бензин. У відповідь виробники палива подали позов проти цієї заборони. EPA виграв процес, і з 1976 року почалося поступове витіснення палива що містить тетраетилсвинець, яке було завершене до 1986 року. За результатами досліджень, до 1994 року вміст свинцю в крові американців знизився в порівнянні з 1978 роком на 78%.

У Євросоюзі етилований бензин був заборонений з 1 січня 2000 року, хоча більшість країн-членів ввело таку заборону значно раніше. У Великій Британії продовжують виробляти невеликі кількості етилованого бензину, оподатковуваного підвищеним податком. Китай відмовився від використання тетраетилсвинцю у 2001 році. В Україні етилований бензин був заборонений з 1 січня 2003 року.

Станом на 2021 рік не залишилось жодної країни, яка б використовувала етилований бензин[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Трахтенберг І. М. Книга про отрути та отруєння: Нариси токсикології: пер. з рос. — Тернопіль, ТДМУ, 2008. — 364 с., с. 95 — 96 ISBN 978-966-673-108-4 (укр.), ISBN 966-00-0617-9 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]