Тибето-бірманські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тибето-бірманські мови
Поширені: Східна, Південно-Східна і Південна Азія
Класифікація: Сино-тибетські мови
 Тибето-бірманські мови
Групи:
Тибето-канаурські мови
Танійські (абор-мірі-дафла) мови
Салські (цзинпо-коньяк-бодо) мови
Лоло-бірманські мови
Туцзя мови
Каренські мови
Кількість носіїв: 50 млн. (2005 рік)
ISO 639-2 and 639-5: tbq
Lenguas tibeto-birmanas.png

Тибето-бірманські мови — мовна сім'я або підсім'я сино-тибетських мов, поширена в Східній, Південно-Східній і Південній Азії, у тому числі в М'янмі, Тибеті, північному Таїланді, В'єтнамі, Лаосі, на ділянках центрального китаю, півночі Непалу, сході Бангладеш, Бутані, півночі Пакистану, частинах Індії, хоча в більшості згаданих країн мови групи на є основними. Сім'я містить близько 350 мов, найбільшою з яких за числом носіїв є бірманська (32 млн.).

Час розходження: межа 5 і 4 тисячоліть до н. е. Частка збігів 20 %.


Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.