Тиран жовточеревий
| Тиран жовточеревий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Myiodynastes luteiventris (P.L. Sclater, 1859) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Міграція Зимування | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тиран жовточеревий[2] (Myiodynastes luteiventris) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)[3]. Мешкає в Америці.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 19-21 см. Голова велика, хвіст короткий, крила загострені. Забарвлення переважно смугасте, оливково-сіре, коричневе і біле. Над очима білі "брови", через очі ідуть чорні смуги, під дзьобом білі "вуса". Живіт жовтуватий, хвіст яскраво-рудий.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Жовточереві тирани гніздяться від південно-східної Аризони до Коста-Рики. Взимку вони мігрують на південь, до східних передгір'їв Анд в Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії і Бразилії. Жовточереві тирани живіть у сухих і вологих гірських тропічних лісах в каньйонах, зимують у вологих і заболочених рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 2000 м над рівнем моря. Живляться комахами, а також ягодами і насінням. Сезон розмноження триває з квітня по червень. Гніздо чашоподібне, розміщується в дуплах дерев. В кладці 2-4 яйця.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція жовточеревих тиранів становить приблизно 2 мільйони птахів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Myiodynastes luteiventris.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 травня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Skutch, Alexander F. (1960). Sulphur-bellied flycatcher (PDF). Life Histories of Central American Birds II. Pacific Coast Avifauna, Number 34. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 385—391.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |