Перейти до вмісту

Тирниауз

Координати: 43°24′00″ пн. ш. 42°55′00″ сх. д. / 43.4° пн. ш. 42.916666666667° сх. д. / 43.4; 42.916666666667
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
місто Тирниауз
Герб Прапор
КраїнаРосія Росія
Суб'єкт Російської ФедераціїКабардино-Балкарія
Муніципальний районЕльбруський район
Код ЗКАТУ83 248 501 000 Редагувати інформацію у Вікіданих
Код ЗКТМО83 648 101 001 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Час заснування1934 Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення20,1 тис. жителів (2010)
Площа61,8 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Поштовий індекс361621–361624 Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код+7 86638 Редагувати інформацію у Вікіданих
Географічні координати:43°24′00″ пн. ш. 42°55′00″ сх. д. / 43.4° пн. ш. 42.916666666667° сх. д. / 43.4; 42.916666666667
Часовий поясUTC+3, влітку UTC+4
Схема міста
Вебсторінкаadmtyrnyauz.ru Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
Тирниауз. Карта розташування: Росія
Тирниауз
Тирниауз

Тирниауз. Карта розташування: Кабардино-Балкарія
Тирниауз
Тирниауз
Мапа

CMNS: Тирниауз у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Тирниау́з (карач.-балк. Тырныаўуз, кабард. Тырныауз ) — місто1955 року) в Росії адміністративний центр Ельбруського району Кабардино-Балкарії.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення міста — 20,1 тис. жителів (2010).

Національний склад (2002 р.)[1]: балкарці — 9984 чол. (47,3 %), росіяни — 5343 чол. (25,3 %), кабардинці — 3402 чол. (16,1 %), інші національності — 2363 чол. (11,3 %).

Місто розташоване за 89 км на північний захід від Нальчика, на висоті понад 1100 метрів над рівнем моря. Через Тирниауз, долиною річки Баксан проходить автомобільна дорога до підніжжя гори Ельбрус.

Тирниауз з'явився на місці балкарського селища Кірхожан у 1934 р., в зв'язку з розробкою Тирниаузького родовища вольфрамово-молібденових руд, пізніше перейменований в Нижній Баксан, а в 1955 р. з отриманням статусу міста — в Тирниауз (що на балкарській означає «вузька ущелина»).

Містоутворююче підприємство — вольфрамо-молібденовий комбінат (нині непрацюючий).

Після його зупинки населення міста скоротилося на третину.

У місті є стадіон «Труд», що вміщає близько глядачів 2500.

З лютого 2011 року в Тирниаузі діє режим КТО (контр. терористична операція). З 5 листопада режим КТО знятий в Ельбруському і Баксанському районах, але все ще діє в Черекському.

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення
193919591967[2]1970[3]1979[4]1989[5]1992[2]
350012 80017 00018 25321 05030 77831 100
1996[2]1998[2]2000[2]2001[2]2002[6]2003[2]2005[2]
27 40026 80026 10025 70021 09221 10020 500
2006[2]2007[2]2008[2]2009[7]2010[8]2011[2]2012[9]
20 40020 20020 10020 08521 00021 00020 781
2013[10]2014[11]2015[12]2016[13]2017[14]2018[15]2019[16]
20 70620 49220 54420 55120 57420 56620 513
2020[17]
20 568

Селеві потоки

[ред. | ред. код]

Час від часу місто потерпає від потужних селевих потоків. У ХХ ст їх було декілька. Останній руйнівний сель — у 2000 р.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Этнокавказ. Национальный состав КБР по переписям 1897—2002. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 11 березня 2012.
  2. а б в г д е ж и к л м н Народная энциклопедия «Мой город». Тырныауз
  3. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  4. Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  5. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  6. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  7. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
  8. Численность населения КБР в разрезе населённых пунктов по итогам Всероссийской переписи населения 2010 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 21 вересня 2014.
  9. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  10. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  11. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  12. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  13. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  14. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  15. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  16. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года (рос.). Процитовано 31 липня 2019.
  17. Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года (рос.). Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.

Інтернет-ресурси

[ред. | ред. код]