Кабардинці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кабардинці
Адыге
Kabardins-postcard.jpg
Кабардинська родина, 1905
Загальна кількість понад 550 000
Найбільші розселення Росія Росія:
Кабардино-Балкарія
Близькі етнічні групи черкеси
адизькі народи
Мова кабардинська мова
Релігія мусульмани-суніти,
частково православні

Кабарди́нці (самоназва адыге, рос. кабарди́нцы) — один з корінних адизьких народів Північного Кавказу.

Територія проживання[ред.ред. код]

Традиційне кабардинське житло

Кабардинці живуть в історичній області Кабарда́, що розташована в центральному Передкавказ'ї; за сучасним адміністративним поділом це переважно Кабардино-Балкарія, крім сходу республіки, а також частково південь Ставропольського краю й північно-західний окрай Північної Осетії. Кабардинці в РФ також живуть в інших суб'єктах Північного Кавказу, а за межами Росії — нащадки мухаджирів XIX й поч. ХХ століть, які іменують себе черкесами, в країнах Близького Сходу (Йорданія, Сирія) та Турчеччині.


Наслення[ред.ред. код]

Чисельність карачаївців у Росії за даними перепису населення 2002 року — 192 182 особи[1], з них 169 тис. чоловік — у Карачаєво-Черкесіі, де вони становлять 38,5 % населення, бувши чисельно найбільшим народом республіки. Карачаївські общини є також у Казахстані, Узбекистані та країнах, куди карачаївці у різний час емігрували — США, Туреччині тощо.

Перепис населення в Україні 2001 року зафіксував проживання в країні 190 представників карачаївського етносу, з них 1/6 (35 осіб) в якості рідної вказали мову своєї національності, майже кожний восьмий (22 особи) рідною вважали українську, решта — переважно російську[2].

Персоналії[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Исторические сведения о кабардинском народе: К 300-летию дома Романовых. — Киев: Типо-Литография «С. В. Кульженко», 1913. — XVI, 284 с.

Посилання[ред.ред. код]