Сель (паводок)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сель
Валуни, які залишив сель

Сель — раптовий короткочасний бурхливий паводок на гірських річках, потічках, ущелинах з величезною кількістю наносів, що надає йому характер бруднокамінного потоку.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Селі характеризуються високим вмістом твердого матеріалу, що виникають в гірських районах, де є великі запаси пухкого уламкового матеріалу, під час дощів, при інтенсивному таненні снігу і льоду, а також при прориві озер. Причинами виникнення селевих потоків майже завжди є сильні зливи, інтенсивне танення снігу та льоду, промив гребель водойм, а також землетруси та виверження вулканів. Виникненню їх сприяють і антропогенні фактори: вирубка лісів і деградація ґрунтів на гірських схилах, вибухи гірських порід при прокладанні доріг, роботи у кар'єрах, неправильна організація обвалів та підвищена загазованість повітря, що згубно діє на ґрунтово-рослинний покрив.

Класифікація[ред.ред. код]

  • За ґранулометричним складом уламкового матеріалу розрізняють С. грязьові (частинки 2 мм менше 10 %), жорствові (галька і валуни менше 10 %), галькові (галька і валуни понад 10 %, але валунів менше 10 %), валунні (валуни і брили понад 10 %). С. рухаються, як правило, валами висотою 3-10 м.
  • Залежно від висоти селевих потоків, басейни поділяються на високогірні (2,5 км і більше), середньогірні (1,0-2,5 км) та низькогірні (до 1 км).
  • За селеактивністю басейни поділяються на три групи: перша — сильноселеносні, що вирізняються інтенсивним створенням та наявністю рихлих уламків; їх селева здатність дорівнює 15-35 тис. м³ виносів з 1км2 активної площі за один сель; друга — середньоселеносні, що вирізняються інтенсивними процесами вивітрювання і ерозії; їх селева здатність значно нижча і має величину в межах 5-15 тис. м³; третя — слабоселеносні, що мають менш інтенсивне вивітрювання і недорозвинену гідрографічну сітку з деякою деформацією русла та схилів; їх селева здатність становить до 5 тис. м². С. можуть текти в турбулентному і ламінарному режимі, швидкість руху від 2 до 10-15 м/с. Тривалість проходження С. 1-3 год., іноді понад 12 год. Густина потоків 1,1-2,0 т/м³. Макс. витрати селевих потоків складають в осн. тисячі м³, об'єм сумарних виносів твердого матеріалу — десятки млн м3, крупність уламків до 3-4 м, маса 100—200 т. За потужністю (об'ємом) С. можуть бути катастрофічні, потужні, середньої та малої потужності. Катастрофічні характеризуються виносом матеріалу понад 1 млн мЗ і спостерігаються, як правило, на земній кулі один раз в 30-50 років. Потужні виносять матеріал об'ємом 100 тис. мЗ і виникають рідко. При селях малої потужності виноситься матеріалу близько 10 тис. мЗ, і виникають такі селі щорічно, іноді декілька разів на рік.

Методи боротьби[ред.ред. код]

Боротьба з С. ведеться шляхом закріплення ґрунтів (наприклад, холодоаґентом[1]), створенням рослинного покриву, будівництвом спеціальних гідротехнічних споруд (дамб). Оригінальним способом селезахисту є технічне рішення по різкому збільшенню в'язкості і, отже, зменшенню текучості рідкої фази селевого потоку шляхом флокуляції його тонкодисперсної фракції[2]

Селі в Україні[ред.ред. код]

В Україні селеві процеси спостерігаються у гірських районах Карпат та Криму, на правому березі Дніпра. Наприклад, з періодичністю 11-12 років проходять селі в долинах ярів, що розташовані на Південному березі Криму. До катастрофічних тут належать селі з об'ємом виносу 10-100 тис. м³ та періодичністю 1-5 років. Площа ураження селевими потоками становить від 3 до 25 % території України. В Криму вони поширюються на 9 % території, в Закарпатській області — на 40 %, в Чернівецькій — 15 %, в Івано-Франківській — 33 %.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. А. с. 1093747 СССР, МКИ3 Е02В3/02. Способ закрепления грунта [Текст] / В. С. Белецкий. — № 34592582/29–15; заявл. 20.09.82; опубл. 23.05.84, Бюл. № 19. — 2 с.
  2. А. с. 1592426 СССР, МКИ5Е02В3/02. Способ селезащиты [Текст] / В. С. Белецкий, П. С. Белецкий, Н. Н. Казимирова (СССР). – № 4488963/31–15; заявл. 03.10.88; опубл. 15.09.90, Бюл. № 34. – 2 с.