Тихвінка (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тихвінка
Плотина в д. Окулово. Dam, Okulovo. - panoramio.jpg
59°34′25″ пн. ш. 34°30′39″ сх. д. / 59.57375000002777199° пн. ш. 34.51088888891677442° сх. д. / 59.57375000002777199; 34.51088888891677442
Витік
• координати 59°34′25″ пн. ш. 34°30′39″ сх. д. / 59.57375000002777199° пн. ш. 34.51088888891677442° сх. д. / 59.57375000002777199; 34.51088888891677442
Гирло Сясь
• координати 0°00′00″ пн. ш. 0°00′00″ сх. д. / 0.00000° пн. ш. 0.00000° сх. д. / 0.00000; 0.00000
Басейн Neva basind
Країни: Flag of Russia.svg Росія[1]
Регіон Ленінградська область
Довжина 144 км
Площа басейну: 2140 км²
Притоки: Dymkad, Rybezhkad, Ryadand, Shomushkad і Ugnitsad
код ДВР Росії 01040300112102000018174
CMNS: Тихвінка у Вікісховищі
Будинок на річці у Тихвіні, де народився композитор Микола Римский Корсаков

Тихвінка (рос. Тихвинкафін. Tihvinä) — річка в Росії, територія Бокситогорського і Тихвінського районів Ленінградської області. Права притока річки Сясі (басейн Ладозького озера).

Гідрографічна характеристика[ред. | ред. код]

Довжина  річки — 144 км, площа басейну — 2140 км². Тихвінка бере початок з озера Єгліно і входить до складу Тихвінської водної системи. Річка має багато порогів, гряд і милин, внаслідок чого русло в деяких місцях було змінено та побудувано 48 шлюзів (на даний час багато зруйновано і не діячих).

Живлення змішане, переважно снігове.  У 16 км від гирла середній багаторічний обсяг стоку води складає 19,7 м³/с . Замерзає у середині листопада — на початку січня. Скресання відбувається у квітні - на початку травня[2].

Притоки Тихвінки:

Також у неї впадають струмки Табори і Любач.  

Дані водного реєстру[ред. | ред. код]

За даними Державного водного реєстру Росії річка відноситься до Балтійського басейнового округу, водогосподарської ділянка річки — Сясь, річковий підбасейн річки Нева і річок басейну Ладозького озера (без підбасейну Свір і Волхов, російська частина басейнів). Відноситься до річкового басейну річки Нева (включаючи басейни річок Онезького і Ладозького озера)[3].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978.
  3. Державний водний реєстр: Тихвінка. Архів оригіналу за 2012-02-12. 

Література[ред. | ред. код]

  • Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Т. 2. Карелия и Северо-Запад/ Под ред. Е. Н. Таракановой. — Л.: Гидрометеоиздат, 1965. — 700 с.

Посилання[ред. | ред. код]