Свір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Свір
Свирь
Svir.jpg

Берега річки Свір
60°30′33″ пн. ш. 32°47′54″ сх. д. / 60.50916666666699939° пн. ш. 32.79861111111100058° сх. д. / 60.50916666666699939; 32.79861111111100058
Витік [[Онезьке озеро ]]
Гирло [[Ладозьке озеро ]]
Басейн 84 400 км²
[d]
Країни басейну Росія Росія
Площа басейну, км² 84 400
Довжина, км 224 км
Висота витоку, м 32 м
Середньорічний стік 790 м³/с
Притоки Oyat River[d] і Pasha River[d]
Водойми у руслі Ладозьке озеро і Онезьке озеро
ідентифікатори та зовнішні посилання
код ДВР Росії 01040100712102000011922
У проекті OpenStreetMap пошук у номінатім
CMNS: Свір на Вікісховищі

Свір (рос. Свирь, фін. Syväri, ест. Sviri) — річка на південному сході Ленінградської області, Росія. Вона витікає з Онезького озера і впадає в Ладозьке озеро, з'єднуючи тим самим два найбільших озера Європи.

Походження назви[ред.ред. код]

Є припущення. що назва річки має північногерманське походження (ср. др.-исл. svíri "шея" [1]).

Географічні відомості[ред.ред. код]

Довжина річки 224 км, загальне падіння 23 м, з них 13 м припадає на порожисту ділянку верхньої течії. Площа водозбору 84 400 км². У верхній і нижній течії Свір прорізає широкі приозерні ділянки, в середньому — смугу горбистого рельєфу і тече тут у вузькій і глибокій долині. Ширина річки в верхів'ях близько 700 м, в нижній течії кілька звужується, тільки-но має розширення до 10 ÷ 12 км в Івінському розливі. Глибина русла змінюється від 3,5 до 11 м, переважають глибини 5-7 м. Швидкість течії змінюється від 0,5 до 10,6 км/год. Рівень води в Свирі протягом року коливається мало внаслідок регулюючого впливу Онезького озера і гребель гідроелектростанцій. Замерзає річка в період з середини листопада до початку грудня, розкривається в середині — наприкінці квітня. Середня витрата води 610 м³/сек.

Річка тече в низинах, які в минулому були зайняті льодовиковими водоймами. Узбережжя Свірі здебільшого є заросла лісом горбиста місцевість. У середній течії Свірі існували пороги, але після побудови на річці каскаду електростанцій, греблі підняли рівень води, затопивши пороги і створивши глибоководний шлях на всьому протязі річки. На річці розташовуються Нижньосвірський (80 км від гирла) і Верхньосвірський (120 км від гирла) гідровузли. Водосховище Верхньосвірської ГЕС сформувало Івінський розлив або Верхньосвірське водосховище площею 183 км².

Історія[ред.ред. код]

До появи річки Свір стік з Онезького озера в Ладогу відбувався південніше - через річки Ошта - Тукша - Оять. Сучасна річка виникла близько 9500 років тому в результаті трансгресії південної частини Онезького озера, викликаної ізостатичним підняттям північної частини озерної улоговини. У міру врізання русла річки рівень Онезького озера впав з позначки 75 метрів над рівнем моря до сучасних 33[2]

Господарське використання[ред.ред. код]

Річка є частиною Волго-Балтійського водного шляху і що передувала йому Маріїнської водної системи. На річці розташовано дві гідроелектростанції: Нижньо- і Верхньосвірську ГЕС.

Річка прямує вздовж Александро-Свірського монастиря, який використовувався як Свірлаг (один з таборів мережі ГУЛАГу). Вздовж річки відбувались важкі бої за часів війни-продовження (1941–1944).

На правому березі, у гирлі річки Свір, розташовано Нижньосвірський заповідник..

Головні притоки[ред.ред. код]

Головні міста[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Северогерманская топонимика в Беларуси и Западной России
  2. http://earth.spbu.ru/ ↑ Севастьянов Д.В., Субетто Д.А., Сикацкая Е.Д., Степочкина О.Е. Особенности эволюции озерно-речной сети в бассейне Ладожского озера в голоцене // Вестник Санкт-Петербургского университета. Сер. 7. Геология. География. : Журнал. — СПб., 2001. — Вып. 1. — № 7. — С. 88-100. — ISSN 1029-7456.