Тобілевич Карпо Адамович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тобілевич Карпо Адамович (1817 — 9 вересня 1904) — зубожілий український шляхтич герба Трживдар.

Працював управителем поміщицьких маєтків. Викупив з кріпацтва свою майбутню дружину Садовську Євдокію Зіновіївну, з якою мав шістьох дітей. Всім дав освіту, хоча сам ходив у старій шапці.[1] Четверо з них стали театральними діячами («женьшеньовий кущ Тобілевичів», як висловився одного разу Олесь Гончар[2]):

Довгі роки Карпо Тобілевич добивався у Департаменті Герольдії Правлячого Сенату повернення їхньому роду дворянства, і майже виграв справу, але хтось з канцеляристів виявив, що у старовинних паперах значиться прізвище Тубілевич, а у нових Тобілевич, через що у дворянстві йому відмовили, і він ледь не занедужав від горя. Іван Карпенко-Карий написав на основі цієї родинної історії знамениту трагікомедію «Мартин Боруля».

У 1872 році Карпо Тобілевич придбав у місті Єлисаветграді (нині Кропивницький) будинок на вулиці Знам'янській (нині вулиця Тобілевича), з великою садибою, в якому нині розташований Кропивницький міський літературно-меморіальний музей І. К. Карпенка-Карого.

Відомий меценат Євген Чикаленко, який був однокласником та другом Панаса Тобілевича (Саксаганського) й часто бував у будинку Тобілевичів, стверджував, що у Карпа Адамовича «були в зачатку всі ті таланти, що так яскраво розвинулись у його дітей… Старий Тобілевич був великий гуморист і "штукар"».[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Поліцейський Іван Тобілевич не брав хабарів // Gazeta.ua. 13 вересня 2007
  2. а б [1]Володимир Панченко. «Він був одним із батьків українського театру…» // Газета «День», № 110, 25 червня 2004

Посилання[ред. | ред. код]