Тобілевич Карпо Адамович
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
| Тобілевич Карпо Адамович | |
|---|---|
| Народився | 1818 |
| Помер | 9 вересня 1904 |
| У шлюбі з | Садовська Євдокія Зіновіївнаd |
| Діти | Іван Карпенко-Карий, Садовська-Барілотті Марія Карпівна, Микола Садовський і Панас Саксаганський |
Тобілевич Карпо Адамович (1817 — 9 вересня 1904) — зубожілий український шляхтич герба Трживдар.
Працював управителем поміщицьких маєтків. Викупив з кріпацтва свою майбутню дружину Садовську Євдокію Зіновіївну, з якою мав шістьох дітей. Всім дав освіту, хоча сам ходив у старій шапці[1]. Четверо з них стали театральними діячами («женьшеньовий кущ Тобілевичів», як висловився одного разу Олесь Гончар[2]):
- Іван (сценічне псевдо Карпенко-Карий),
- Марія (Садовська-Барілотті),
- Микола (Садовський)
- Панас (Саксаганський).
Довгі роки Карпо Тобілевич добивався у Департаменті Герольдії Правлячого Сенату повернення їхньому роду дворянства, і майже виграв справу, але хтось з канцеляристів виявив, що у старовинних паперах значиться прізвище Тубілевич, а у нових Тобілевич, через що у дворянстві йому відмовили, і він ледь не занедужав від горя. Іван Карпенко-Карий написав на основі цієї родинної історії знамениту трагікомедію «Мартин Боруля».
У 1872 році Карпо Тобілевич придбав у місті Єлисаветграді (нині Кропивницький) будинок на вулиці Знам'янській (нині вулиця Тобілевича), з великою садибою, в якому нині розташований Кропивницький міський літературно-меморіальний музей І. К. Карпенка-Карого.
Відомий меценат Євген Чикаленко, який був однокласником та другом Панаса Тобілевича (Саксаганського) й часто бував у будинку Тобілевичів, стверджував, що у Карпа Адамовича «були в зачатку всі ті таланти, що так яскраво розвинулись у його дітей… Старий Тобілевич був великий гуморист і "штукар"»[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Віталій Жежера Поліцейський Іван Тобілевич не брав хабарів // Gazeta.ua. 13 вересня 2007.
- ↑ а б Володимир Панченко Він був одним із батьків українського театру… // «День». — № 110. — 2004. — 25 червня.
Посилання[ред. | ред. код]
- Наталя Вареник Будинок Тобілевичів // «Дзеркало тижня». 15.12.2006
|
