Панченко Володимир Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Володимир Панченко
Панченко Володимир Євгенович
Панченко Володимир Євгенович
Народився 2 вересня 1954(1954-09-02) (64 роки)
с. Демидівка, Любашівський район, Одеська область,
УРСР Українська РСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Галузь філологія
Заклад «Києво-Могилянська академія»
Посада Народний депутат України[1]
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філологічних наук

Володи́мир Євге́нович Па́нченко (2 вересня 1954, село Демидівка Любашівського району Одеської області) — український літературний критик, літературознавець, письменник, автор відомих статей, монографій, підручників на літературну та історичну тематику, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор філологічних наук, член Національної спілки письменників України. Член Українського ПЕН.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив філологічний факультет Одеського державного університету імені І. І. Мечникова у 1975 році.

З 1975 року — аспірант кафедри радянської літератури і літератури народів СРСР, асистент кафедри російської мови для іноземних студентів, старший викладач, доцент кафедри радянської літератури і літератури народів СРСР Одеського державного університету.

З 1984 року — доцент кафедри української літератури Кіровоградського державного педагогічного інституту ім. Пушкіна.

З 1985 року — відповідальний секретар Кіровоградської обласної організації Спілки письменників України.

Член КПРС 1983-1990; депутат Кіровоградської обласної Ради; член Спілки письменників СРСР.

Автор численних праць з історії української літератури, зокрема, «Юрій Яновський» (1988), «Володимир Винниченко: парадокси життя і творчості» (2004), «Неубієнна література» (2007). Його перу належить кілька літературно-критичних книг та сценаріїв документальних фільмів. Намагається дотримуватися трьох принципів: «Під лежачий камінь вода не тече», «Не тримай камінь за пазухою», «Крапля камінь точить»[2].

Народний депутат Верховної Ради України I скликання.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 1995 — лауреат премії імені Володимира Винниченка Українського фонду культури.
  • 1996 — лауреат літературної премії «Благовіст».
  • 1998 — лауреат літературної премії імені Олександра Білецького.
  • 2016 — лауреат літературної премії ім. Євгена Маланюка.

Публікації[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Академія наук вищої школи України. 1992—2010. Довідник
  • Письменники України: Довідник. — Дніпропетровськ: ВПОП «Дніпро», 1996. — С. 227.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]