Панченко Володимир Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Панченко
Панченко Володимир Євгенович.jpg
Панченко Володимир Євгенович
Народився 2 вересня 1954(1954-09-02) (64 роки)
с. Демидівка, Любашівський район, Одеська область,
УРСР Українська РСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Відомий завдяки філологія
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Заклад «Києво-Могилянська академія»
Посада Народний депутат України[1]
Звання професор

Володи́мир Євге́нович Па́нченко (2 вересня 1954, село Демидівка Любашівського району Одеської області) — український літературний критик, літературознавець, письменник, автор відомих статей, монографій, підручників на літературну та історичну тематику, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор філологічних наук, член Національної спілки письменників України.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив філологічний факультет Одеського державного університету імені І. І. Мечникова у 1975 році.

З 1975 року — аспірант кафедри радянської літератури і літератури народів СРСР, асистент кафедри російської мови для іноземних студентів, старший викладач, доцент кафедри радянської літератури і літератури народів СРСР Одеського державного університету.

З 1984 року — доцент кафедри української літератури Кіровоградського державного педагогічного інституту ім. Пушкіна.

З 1985 року — відповідальний секретар Кіровоградської обласної організації Спілки письменників України.

Член КПРС 1983-1990; депутат Кіровоградської обласної Ради; член Спілки письменників СРСР.

Автор численних праць з історії української літератури, зокрема, «Юрій Яновський» (1988), «Володимир Винниченко: парадокси життя і творчості» (2004), «Неубієнна література» (2007). Його перу належить кілька літературно-критичних книг та сценаріїв документальних фільмів. Намагається дотримуватися трьох принципів: «Під лежачий камінь вода не тече», «Не тримай камінь за пазухою», «Крапля камінь точить»[2].

Народний депутат Верховної Ради України I скликання.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 1995 — лауреат премії імені Володимира Винниченка Українського фонду культури.
  • 1996 — лауреат літературної премії «Благовіст».
  • 1998 — лауреат літературної премії імені Олександра Білецького.
  • 2016 — лауреат літературної премії ім. Євгена Маланюка.

Публікації[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Академія наук вищої школи України. 1992—2010. Довідник
  • Письменники України: Довідник. — Дніпропетровськ: ВПОП «Дніпро», 1996. — С. 227.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]