Томашпільський цукровий завод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Томашпільський цукровий завод
Тип ПАТ
Галузь цукрова промисловість
Спеціалізація цукроваріння
Засновано 1873
Штаб-квартира Вінницька область, смт Томашпіль
Холдингова компанія Агрокомплекс «Зелена долина»
Код ЄДРПОУ 00371825

Томашпільський цукровий завод — підприємство з виробництва цукру в смт. Томашпіль Вінницької області. Виробляє білий цукор, мелясу, жом, вапно[1]. Одна з шести компаній області, які займаються виробництвом цукру.

Історія[ред. | ред. код]

1873—1917[ред. | ред. код]

1873 року у волосному центрі Томашпіль Ямпольського повіту Подольської губернії Російської імперії було побудовано бурякоцукровий завод[2][3].

Під час першої російської революції 30 листопада 1905 року на стінах Томашпільського цукрового заводу були розклеєні листівки з закликом до працівників почати страйк і вимагати підвищення заробітної платні та скорочення робочого дня. Цього ж дня працівники почали страйк і досягли підвищення зарплатні на 10 копійок на день[3].

Після лютневої революції 1917 року на заводі був створений фабрично-заводський комітет, який у квітні 1917 року запропонував установити на підприємстві восьмигодинний робочий день і подвійний розмір оплати за надурочні роботи, у травні 1917 року 8-годинний робочий день було встановлено, а зарплатня — підвищена на 50 %[3].

1918—1991[ред. | ред. код]

У лютому 1918 року в Томашполі була створена повітова Рада працівників, селянських і солдатських депутатів, однак уже наприкінці лютого 1918 року селище окупували австро-німецькі війська[ru], які наклали на поселення контрибуцію, розграбували цукровий завод (звідки було вивезено понад 1200 мішків цукру) і лишалися тут до листопада 1918 року. В поадльшому, до липня 1920 року, Томашпіль лишався в зоні бойових дій громадянської війни[3].

19 жовтня 1923 року відновлений цукровий завод поновив роботу[3].

Відповідно до другого п'ятирічного плану розвитку народного господарства СРСР[ru], 1934 року почалася реконструкція заводу, після завершення якої 1936 року виробничі потужності заводу збільшилися на третину, 1940 року завод виробив цукру майже на 3 млн. рублів[3].

В ході Великої Вітчизняної війни з 20 липня 1941 до 16 березня 1944 року селище був окупований німецькими військами, під час відступу німецькі війська зруйнували цукровий завод, та вже до кінця 1944 року він був відновлений[3].

У наступні роки обсяги виробництва збільшилися, а в сезон цукроваріння 1949—1950 років завод перевиконав план виробництва на 107 %, додатково випустивши майже 40 тис. пудів цукру[3].

Відповідно до семирічним планом розвитку народного господарства (1959—1965), в 1960—1964 роки завод був реконструйований, внаслідок виробничі потужності були подвоєні порівняно з довоєнними[3].

У жовтні 1970 року завод переробляв 1,26 тис. тон буряка на добу[3].

В цілому, за радянських часів цукровий завод був найбільшим підприємством селища[3][4][5][6].

Після 1991[ред. | ред. код]

Після проголошення незалежності України завод перейшов у відання Державного комітету харчової промисловості України.

У липні 1995 року Кабінет Міністрів України затвердив рішення про приватизацію цукрового заводу, а також бурякорадгоспу та райсільгосптехнікі, які забезпечували його сировиною[7]. В подальшому, державне підприємство було перетворено на відкрите акціонерне товариство.

У червні 1999 року Кабінет Міністрів України передав завод у комунальну власність Вінницької області[8].

31 січня 2000 року Кабінет Міністрів України затвердив рішення про продаж останніх 25 % акцій заводу, які залишалися в державній власності[9].

2004 року завод перейшов у власність агрохолдингу «Зелена долина»[10].

У серпні 2017 року виробничі потужності заводу забезпечували можливість переробки до 2,4 тис. тон буряка на добу[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ціна росте, виробництво падає, екологія псується: стан цукрової галузі Вінниччини на кінець 2020 року. vlasno.info (ua) . 26 листопада 2020. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
  2. Томашпіль // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  3. а б в г д е ж и к л м Томашпіль, Томашпільський район, Вінницька область // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.
  4. Томашполь // Большая Советская Энциклопедия. / редколл., гл. ред. Б. А. Введенский. 2-е изд. том 42. М., Государственное научное издательство «Большая Советская энциклопедия», 1956. стр.603-604
  5. Томашполь // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 26. М., «Советская энциклопедия», 1977. стр.62
  6. Томашполь // Украинская Советская Энциклопедия. том 11 кн.1. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1984.
  7. Постанова Кабінету міністрів України № 538 від 20 липня 1995 р. «Про доповнення переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році». Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 11 серпня 2021.
  8. «371825 ВАТ „Томашпільський цукровий завод“»
    Постанова Кабінету міністрів України № 951 від 3 червня 1999 р. «Про передачу повноважень з управління державними корпоративними правами Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствам, іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади» [Архівовано 16 березня 2018 у Wayback Machine.]
  9. Постанова Кабінету міністрів України № 186 від 31 січня 2000 р. «Про перелік відкритих акціонерних товариств, пакети акцій яких підлягають продажу за кошти у 2000 році». Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 11 серпня 2021.
  10. Украина: на производство сахара квоты «А» в 2008/09 МГ претендуют 64 сахзавода [Архівовано 20 січня 2019 у Wayback Machine.] // «Про Агро.UA» от 14 декабря 2007
  11. Томашпольский сахарный завод приступил к переработке свеклы [Архівовано 22 лютого 2020 у Wayback Machine.] // «Про Агро.UA» от 31 августа 2017

Посилання[ред. | ред. код]