Томашпіль (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Томашпіль
Tomashpil gerb.png Tomashpil prapor.png
Герб Томашполя Прапор Томашполя
Tomash.jpg
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Томашпільський район
Рада Томашпільська селищна рада
Код КОАТУУ: 0523955100
Основні дані
Засноване Перша письмова згадка — 1616 р.
Статус від 1923 року
Площа 3.46 км²
Населення 5557 (01.01.2011)[1]
Густота 1606 осіб/км²
Поштовий індекс 24200
Телефонний код +380 4348
Географічні координати 48°33′01″ пн. ш. 28°31′17″ сх. д. / 48.55028° пн. ш. 28.52139° сх. д. / 48.55028; 28.52139Координати: 48°33′01″ пн. ш. 28°31′17″ сх. д. / 48.55028° пн. ш. 28.52139° сх. д. / 48.55028; 28.52139
Висота над рівнем моря 243 м
Водойма р. Томашпілька (притока Русави)
Відстань
Найближча залізнична станція: Вапнярка
До станції: 19 км
До обл. центру:
 - залізницею: 128 км
 - автошляхами: 98,1 км
Селищна влада
Адреса 24200, Вінницька обл., Томашпільський р-н, смт Томашпіль, пл. Тараса Шевченка, 8, 2-14-82
Голова селищної ради Немировський Валерій Федорович
Веб-сторінка Томашпільська селищна рада
Карта
Томашпіль is located in Україна
Томашпіль
Томашпіль
Томашпіль is located in Вінницька область
Томашпіль
Томашпіль

Томашпі́ль — селище міського типу на східному Поділлі, над річкою Томашпількою (притока Русави). Районий центр Томашпільського району Вінницької області, має 5944 мешканців (2005 р.). Тут функціонує цукровий завод, підприємства легкої та харчової промисловості. До обласного центру найкоротший автошлях — Т 0212.

Назва[ред.ред. код]

Назва Томашпіль походить від імені Томаш (пол. Tomasz — Томаш). Закінчення «-піль» («-поль») — від грецького поліс (місто), або слов'янського полюс (поле). Місто засноване сином великого гетьмана коронного Яна Замойського, подільським воєводою Томашем Замойським, і назване на його честь — Томашполь. Син Томаша Замойського — київський воєвода Ян Собіпан Замойський був одружений з Марією — майбутньою королевою Речі Посполитої.

Історія[ред.ред. код]

Як засвідчують історичні документи, землі, що розташовані по ріках Мурафі, Буші, Русаві, Яланці і Марківці 1580 році попадають у володіння польського магната Яна Замойського (1541—1605 рр.).

Коронного канцлера, який в наступні роки розпочав укріплювати край, будувати фортеці і замки у Шаргороді, Ямполі, Стіні(Янгород), Комаргороді.

У складі володінь Яна Замойського були Драгушовські землі і городище Драгушов.

В перші роки 17 століття Ян Замойський подарував своєму сину Томашу городище і землі по річці Русаві і її притоках. На пустирі селища Прокопінці, проти озера Біле 1616 році Томаш Замойський почав добудови, будівництво замку.

Томашпіль вперше згадується 1616 році. Польський вчений О. В. Яблоновський своїх працях «Історичні джерела «пише, що поляки, після унії 1569 року перейменували багато так званих «Пусток», або населених пунктів Браславщини. Про Томашпіль пише, що він раніше називався Драгушов.

1629 році в Томашполі було 419 дворів, у Брацлавському воєводстві Томашу Замойському належало 3986 сільських і міських дворів.

З кінця 16 початку 17 століття спостерігається швидке зростання кількості населення.

Було запрошено на поселення євреїв із Західної Європи для організації ремесла і торгівлі, дано привілегії. Швидко будуються єврейські будинки на правому боці річки Комаргородки. Було побудовано «Сінагогу». Розпочалося будівництво підземних ходів в єврейських будинків до центрального ходу. В підземелі було викопано криницю. Будівництво підземних ходів велось протягом XVII-XVIII століття до 1793 року.

Посилення соціального, національно-релігійного гніту з боку польської шляхти наштовхнулось на рішучий опір народних мас. 1648 році спалахнула визвольна війна українського народу проти гніту шляхетської Польщі, яку очолив видатний український діяч і полководець Б. Хмельницький.

В липні1648 року козаки і селяни під керівництвом Максима Кривоноса визволили Томашпіль від польської шляхти.

Після укладення 8 серпня 1648 року Зборівського договору, лінія розмежування козацької території була вказана загальною - від Вінниці до Ямполя. А фактично вона проходила трохи західніше.

Прикордонними стали міста Шаргород, Мурафа, Стіна, Ямпіль. Томашпіль увійшов до складу Ямпільської сотні Брацлавського полку. Запеклі бої точилися на межі краю, які велися між козакамиі поляками в1652 році

Після Переяславської ради 1654 року, за Андрусівським перемир’ям 1667 року, Томашпіль залишився у складі Польщі.

Великого лиха завдали краю турецько-татарські набіги. Для захисту від них в Томашполі козаки побудували фортецю.

1672 році турецька армія вдерлася на Поділля і зруйнувала багато міст та сіл. Пограбовано було і Томашпіль. В ньому вони розташували війська. Значну частину людей було забрано в неволю. Занепало ремесло, торгівля і сільське господарство.

В літку 1711 року російський цар Петро 1 проходив біля Томашполя на війну з Туреччиною. За Прутським трактатом 1711 року Томашпіль знову переходить під владу Польщі. Боротьба трудового народу проти польського гніту продовжувалась. Під час Коліївщини, 1768 року, в районі Томашполя діяли численні гайдамацькі загони які планували звільнити Гонту.

1793 році Поділля було приєднано до Росії. У липні 1796 року Томашполі було розквартировано війська ОВ. Суворова.  З 1797 року Томашпіль ввійшов до складу Ямпільського повіту Подільської губернії. Місто починає швидко заселятися, і в1849 році нараховувалось 1464 двори. Більшість земель належала графу Чеславу Потоцькому та поміщиці Томашпільського маєтку Розі Браницькій.

В 1803 році серед єврейських будинків було побудовано Успенську церкву, а в 1806 році Троїцьку церкву. За кошти графа Ч. Потоцького у 1812 році побудовано Костел в честь Присвятої Богородиці Шкаперної. При Успенській церкві 1836 році було відкрито церковно-приходську школу.

Значна частина населення займалася ремеслом і торгівлею.

У 1852 році у Томашполі було 77 ремісників, які давали продукції на 1140 крб. Діяв винокурний завод, який належав поміщиці Браницькій.

У 1861 році був виданий маніфест про звільнення селян. Під час реформи поміщиця забрала собі кращі землі а селяни отримали гірші. Тому селяни вели боротьбу за справжню волю. Жителі маєтку брали активну участь: вони рішуче відмовилися працювати 2 тяглових днів у неділю, перестали відбувати жіночу панщину. Для втихомирення селян в містечко було введено батальйон мінського піхотного полку.

1862 році в Томашпільський маєток, який складався з 5 поселень і нараховував 3000 душ, коли селяни вдруге відмовились прийняти грамоти, 24 квітня було направлено батальйон солдат. Селяни заявили, що грамоти не приймуть. І лише, коли 412 чоловік були підданні покаранню, вони погодились їх прийняти.

В той час на Поділлі переважав розвиток цукрової промисловості. 1857 році в Томашполі було побудовано цукровий завод, який 1866 році згорів.

1873 році було побудовано новий цукровий завод. Він переробляв цукрову сировину, яка постачалась з фільварків із навколишніх сіл. Директором цукрового заводу був французький підданий Вільямс. Нещасні випадки на заводі закінчувались не тільки каліцтвом, а й смертю, про що в січні 1866 року генерал Дрентель повідомляв Подільського губернатора.

11 липня 1875 року було затверджено статут товариства заводу.

1879 році на цукровому заводі працювало близько 400 робітників. В 1883 році почав діяти цегельний завод, з 1889 року - винокурний. Працювало 2 водяних млини, кожні 2 неділі збиралисьярмарки, розвивалось ремесло, росла кількість жителів. 1889 році було 600 дворів, населення до 5 тисяч чоловік. За національністю переважали євреї, вони складали 72 відсотки населення, що дорівнювало приблизно 3600 чоловік, тоді, як 1755 році в Томашполі проживало 537 євреїв. У культурному відношенні Томашпіль розвивався дуже повільно. Майже все населення було неписьменним. На все селище було 1 однокласне училище з 2 вчителями, які навчали 60 учнів.

Ще в гіршому стані перебувало медичне обслуговування населення. Так, 1856 році на весь Томашпіль був лише один лікар, який займався приватною практикою.

Наприкінці 19 століття, з розвитком капіталізму, у Томашполі сталися деякі зміни:1894 році при троїцькому приході відкрилась школа, єврейське початкове училище, пошто-телеграфна контора, нараховувалося 6 заїзджих дворів, було 5 сінагог, росла кількість жителів. 1908 році в Томашполі проживало 8059 чоловік.

Буремне 20-те століття принесло на землю нашого краю трагічні і героїчні події: революції, голодомор, колективізацію, Першу та Другу світові війни, побудову нової незалежної української держави.

1901 році, на початку століття, в Томашполі діяли цукровий завод з чисельністю робітників понад 400, які жили в деревяних бараках, цегельний, винокурний, 2 миловарних заводи, 2 водяних і 1 паровий млин.

1905 році застрайкували робітники Томашпільського цукрового заводу і добились підвищення заробітної плати на 10 копійок в день. Керівників страйку Квятковського, Корбу було звільнено з роботи.

Томашпільчани були учасниками російсько-японської війни 1904-1905 років.

Відсутність політичних прав яскраво знайшло своє відображення у виборах до земських зібрань. У них могли брати участь лише особи, які володіли не менш як 75 десятинами землі. Із Томашполя цим правом користувалися Обезянінова, яка володіла 2785 десятинами землі та Мордовцева.

Томашпіль у Першій Світовій війні[ред.ред. код]

На передодні Першої Свтової війни1914 року Томашпіль був центрм волості, в якому спалахнула епідемія холери. Було зареєстровано 20 хворих більшість з яких померла.

Протягом 1914-1916 років в селищі зростала дорожнеча, погіршилось становище трудящих, зросли революційні настрої.

У березні 1917 року наймити і робітники розброїли пристава і 25 стражників Томашполя. На цукровому заводі був створений завком, який прийняв рішення запровадити 8-годинний робочий день, збільшити оплату праці за понадурочний час подвійному розмірі.

В лютому 1918 року в селищі було встановлено радянську владу, було утворено Раду робітничих і солдатських депутатів.

Мирні плани трудящих були зірвані іноземною інтервенцією. В кінці лютого 1918 року Томашпіль окупували австро-угорські війська, окупанти грабували населення. З цукрового заводу вивезли 1208 мішків цукру.

Трудящі вели героїчну боротьбу проти окупантів. У травні 1918 року боротьба набуває великого розмаху. Партизанський загін Федора Криворучка двічі з боями визволяв Томашпіль.

В липні 1919 року 2-га кавалерійська бригада Г. І. Котовського перейшла в наступ і 15 липня визволила селище.

Весною 1920 року Томашпіль був окупований поляками, а 17 червня був визволений.

Зразу ж після визволення 27 червня, був організований волосний ревком.

Головою волосного ревкому було обрано Савуляка А. І. - жителя с. Ракови; членами: Роговського С. Б. - жителя с. Яришівки і Власишина Г. Л - жителя с. В. Русава. Було утворено містечковий ревком, головою якого був Тихонов С. О. -робітник економії.

В Ямпільському повіті було неспокійно. З 28 жовтня 1920 року Томашпіль став центром повіту. Всі повітові установи були розміщені в селищі.

В 1920 році було створено осередок комуністичної спілки молоді. В с. Бабчинцях загинуло 20 бійців продзагону та кілька комсомольців, які похоронені в Братській могилі на території цукрового загону.

В 1921 роуі було введено нову економічну політику (НЕП), яка сприяла економічному розвитку селища. В цьому році було утворено селищну раду.

7 жовтня 1922 року було утворено КНС. головою якого обрали Храновського Івана, заст. . Обертинського П. В організацію входило 20 чоловік.

Пізньої осені1922 року, в центрі Томашполя в перестрілці загинув секретар повіткому Дубчак.

Згодом утворюються сільськогосподарські артілі: 17 березня 1923 року артіль «Оратай», 26 березня артіль»Культура», 18 квітня артіль»Цвіт». 19 жовтня 1923 року вступив у дію цукровий завод. В цьому році створюється сільськогосподарське кредитне товариство «Самодопомога», а в 1924 році було організовано сільськогосподарське кредитне господарство «Трактор».

В той час в Томашполі проживало 2510 чоловік було 748 дворів.

Відповідно постанови ВУЦВК від7 березня 1923 року №311 «Про адміністративно-територіальну реформу Подільської губернії». Томашпіль став центром новоутвореного району. Партійна організація об’єднується в райком осередок, а з 1924 року став носити назву районний комітет КП (б)У.

28 січня бюро прийняло рішення про спорудження пам’ятника В. І. Леніну, який було встановлено на території цукрового заводу.

1924 році в селищі діяла поліклініка, 2 аптеки, зуболікарня ний кабінет. Район відносився до Тульчинського округу. 31 грудня 1924 року район відвідав Всеукраїнський староста Г. І. Петровський.

На 1жовтня 1926 року в селищі було 2 клуби, народний будинок, кінотеатр, відкрито 2 трудові семирічки, де працювало 20 вчителів, навчалося 539 учнів, лікнеп де навчалося грамоти 40 чоловік, 3 - радпартшколи де навчалося 93 чоловіки, виходила газета «Червоний край».

1929 роців селах Томашпілці було утворено колгосп «Оборона», а весною 1930 року в с. Квочківці колгосп ім. . 12_річчя Жовтня.

1929 ро ці 3 -Томашпільські сільгоспартілі і частина жителів с. Ракови, обєдналися і утворили «Колгосп» Гігант- головою було обранно Конюхова.

З 1931 року почала виходити районна газета «Колективіст Томашпільщини». Для успішної колективізації було створено 1932 році машино-тракторну станцію.

1932—1933 роках голод охопив селище і навколишні села: Квочківку Білу, Томашпілку. 25 червня 1932 року вийшли із колгоспу 55 осіб імені «Партконференції» села Томашпілки. Розпався колгосп внаслідок повної голодовки і безгосподарності.

У 1934 році було проведено повну реконструкцію Томашпільського цукрового заводу, його виробнича потужність зросла на третину.

У 1935 році 2 трудові семирічки було з’єднано в одну. Тракторист МТС Ситник Д. М. - був нагороджений орденом «Знак пошани».

 В липні 1936 року селище вдруге відвідав голова ВУЦВК Петровський Г. І. 6 -робітників цукрового заводу 1939 році були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки. В цьому році вступило в дію нове приміщення Томашпільської школи.

В 1940 році цукровий завод дав продукції країні на 2млн. 706 тис. крб. Відкрився новий клуб на 350 місць, відбувся перший випуск учнів з нової школи.

Томашпіль у Другій Світовій війні[ред.ред. код]

22 червня 1941 року мирне життя людей перервав напад Німеччини на Радянський Союз. 20 липня Німецько-фашистські війська захопили Томашпіль, а 22 липня був окупований район. Східна частина містечка була огороджена колючим дротом, утворено ГЕТО за межі якого євреї не мали права виходити.

4 серпня окупанти розстріляли понад 100 мирних жителів. Було ростріляно 20-євреїв, які прибули з Бесарабії, рятуючись від фашистів і 7 жителів –українців с. Ракови.

Всього за період окупації в селищі було розстріляно понад 150 мирних жителів, зруйновано 35 будинків. За час окупації було заподіяно збитків цукровому заводу на суму 136, 02 тис. крб. , МТС на суму 2388925 тис. крб. , колгоспу ім. . 12-річчя Жовтня на суму 11839 тис. крб, колгоспу «Оборона»-8012 тис. крб, колгоспу ім. . Молотова на суму -9 503тис. крьб (в цінах 1947 р). Зруйновано пам’ятник В. І. Леніну.

16 березня 1944 року Томашпіль було визволено від окупантів. Трудящі селища не скорились ворогові, не втратили віру в перемогу. На фронтах ВВВ брали участь 653 Томашпільчани(селище), загинули 313 чоловік, нагороджені урядовими нагородами 139 чоловік. Серед них: Хмельовський В. Ф. , Авербух А. Г. , Десятник Я. , Грушецький Г. К. , Акерман І. А. , Зальцман І. А. , Мячковський М. І. та інші.

Жителі селища гордяться своїми земляками, які вели боротьбу і в тилу і на фронтах війни: Зальцманом І. М. -Героєм СОЦ. Праці, генерал –майором танкових військ, директором танкограду. , Хуторянським А. М. , Сєльським С. П. - героями Радянського Союзу.

Зразу ж після визволення селища жителі приступили до відбудови. У березні 1944 року відновили роботу всі установи. Протягом літа було відбудовано цукровий завод МТС, електростанцію залізницю, промислові підприємства міста. Розпочала роботу селищна рада. Трудящі включились у виконання 4-го п’ятирічного плану.

Повоєнні часи[ред.ред. код]

Закінчилася війна. Багато воїнів поверталося додому. Але жителів селища знов спідкало лихо – голод 1946—1947 років. Урадгоспі цукрового заводу нараховувалось 618 робітників і службовців. Вони із жовтня 1946 року, тобто 5-місяців не одержували хлібних пайків. Багато зусиль докладали керівники підприємств, щоб покращити умови життя трудівників. В 1947 році, завдяки самовідданій праці робітників і інженерно – технічних працівників цукровий завод виробив 16 тис. 119 цент. цукру, а в 1949-1950 роках дав зверх плану 39тис. 209 пудів цукру виконавши річний план на 107, 2. відсотка. На заводі визначилися свої передовики: Хмельовський В. Ф. - змінний майстер, П. В. Кондратов, Г. С. Добровольський - перевиконували плани. Промартіль «Перемога» - план 1948 року виконала на 110 відсотків. Успішно працювала МТС-виконала план тракторних робіт на 22 тис. 865 га більше.

19 липня 1949 року рішенням Вінницької ОбласноЇ Ради депутатів трудящих було закрито Римо-Католицький костьол. Розпочалося його переобладнання під районний будинок культури.

Восени 1950 року колгосп імені 1-першої партконференції ім. . 12-річчя жовтня села Томашпілки обєдналися в один колгосп ім. . Хрущова, а в1958 році до них приєдналася Білянська сільгоспартіль ім. . Шевченка і утворився об’єднаний колгосп ім. . 40-річчя Жовтня.

За сумлінну, добросовісну працю багато робітників було відзначено урядовими нагородами. В 1950 році було побудовано 7 нових будинків.

В 1951 році механіка радгоспу цукрового комбінату Мойсеєва З. Д. - нагороджено орденом Леніна, а агронома Рябіновича І. З. - орденом Трудового Червоного Прапора. У центрі селища було споруджено пам’ятники Сталіну Й. В. та В. І. Леніну (другий). За успіхи в мобілізації трудящих на виконання заходів і поліпшенню культурно-побутових умов громадян селищна рада вийшла переможцем у змаганні сільських та селищних Рад області.

6 липня 1957 року село Квочківка було приєднано до селищної ради. В 1958 році МТС було реорганізовано в РТС. В 1960 році розпочалася реконструкція промислової кооперації»Перемога», яка перейшла в систему державної промисловості і стала меблевою фабрикою. Весною цього року колгосп ім. . 40-річчя Жовтня було реорганізовано у 2 відділки радгоспу-Білянський і Томашпільський. Виросли нові підприємства. 1962 році розпочав роботу цегельний завод, працювало 9 промислових підприємств.

30 грудня 1962 року згідно Указу Президії Верховної Ради УРСР район було об’єднано з Крижопільським.

Протягом 1960—1964 років було проведено генеральну реконструкцію цукрового заводу.

4 січня 1965 року селище Томашпіль було віднесено до Ямпільського р-ну.

Відновлення Томашпільського району[ред.ред. код]

3 грудня 1966 року згідно Указу Президії Верховної Ради УРСР було відновлено Томашпільський р-н.

В 1968 році у парку було відкрито пам’ятник комсомольцям 20-х років.

1970 році закінчено будівництво універмагу, будинку побуту, девятнадцятиквартирного житлового будинку, дитячого комбінату на території цукрового заводу, дитячої консультації, 8- кімнат середньої школи, насіннєвої лабораторії, кінотеатру і гуртожитку.

25 липня с. Біла та Томашпілка рішенням Вінницького обласного виконавчого комітету за №356 були приєднанні до виконкому Томашпільської селищної Ради.

У 1972 році директором цукрового заводу було призначено С. Ю. Лисого.

1973 році працівники цукрового заводу відзначали 100-річчя з дня його заснування.

1975 році було закінчено будівництво головного корпусу центральної районної лікарні.

 В 1978 році відбулось відкриття районного стадіону.

У квітні 1979 року виконком селищної ради своїм рішенням перейменував назву вулиць, так: від РБК вулицю Радянську і Коцюбинського назвали вулицею Леніна, Вулицю Ленінського-Комсомолу на Площу Ленінського-Комсомолу і так далі.

9 травня 1980 року, з нагоди 35-річчя Перемоги СРСР у Другій світовій війні у центрі Томашполя було відкрито Монумент Слави.

До 110 річниці з дня народження перед будинком районної ради було встановлено пам'ятник В. І. Леніну (третій).

 7 грудня 1982 року відбувся урочистий мітинг жителів селища і було відкрито Меморіал Слави 638 Томашпільчанам, що загинули в роки Другої світової.

В цьому році розпочав роботу краєзнавчий музей в приміщенні церкви. В 1986 році Томашпільчани були учасниками ліквідації аварії на Чорнобильсьській АЕС.

 В 1989 році було закрито краєзнавчий музей приміщення передано релігійній громаді. Розпочато будівництво нової школи на 1296 учнів.

Новітня історія[ред.ред. код]

19 вересня 1991 року до Томашпільської С/ради було приєднано селище Горишківське з земельною площею 399 га.

У жовтні над приміщенням селищної ради було піднято національний прапор України. Ршенням №246 від 17. 09. виконком у Вінницької обласної ради депутатів трудящих було повернуто Римо-Католицький костел вірянам.

В 1993 році розпочалося розпаювання землі, перестали працювати колгоспи і радгоспи.

Рішенням районної ради від 25. 10. 1994 року приміщення районного будинку культури було передано Римо-Католицькій громаді. В ніч з 9 на 10 грудня до Томашполя дійшов природний газ. Нова асфальтівка зєднала Томашпіль з новою автомобільною трасою на Вінницю. Головним інженером цукрового заводу було призначено Ніколаєвського В. І.

 У 1995 році Томашпільський рай вузол зв’язку було реорганізовано і створено 2 організації. РВЗ та районний вузол електрозв’язку. «Томашпіль Райтелеком. ». Директором було призначено Колесника В. В..

25 червня 1996 рокусесія селищної ради затвердила герб, прапор, та печатку Томашполя. 29 червня селище урочимто відзначиои380 річницю з часу свого першої згадки. Окрасою свята стали виступ на ньому заслужених артистів України, таїсії Повалій, Віталія та Світлани Білоножко та Василя Зінкевича.

15 червня 1998 року було демонтовано пам’ятник біля костьолу, САУ-100. який було побудовано на честь 35-річчя вигнання нацистів з Томашполя.

Урочисто було відзначено 8-му річнцю Незалежності України. В усіх колективах відбулися урочисті збори. На них з особливою теплотою називалися імена тих, хто сумлінною працею домагався утвердження Незалежності. Серед них: Механізатор САТ «Томашпільське» В. А. Гошкодер, токар ВАТ «Томашпіль –цукор» О. І Фільварковий, слюсар ВАТ «Райагрохімія» М. А Тимусяк, верстатник меблевої фабрики А. Ф Півень.

Томашпіль сьогодні[ред.ред. код]

 У 2000 році було проведено реорганізацію музичної школи, переведено районну бібліотеку і утворено єдиний культурно- дозвільний центр.

 В ніч з 26 на 27 листопада сталася велика природна стихія. Було виведено з дії лінії електропередач, телефонного зв’язку, припинилося опалення, критичним залишилося водопостачання. Завдяки напруженій праці бригад в середині грудня запрацювали телефон, вода і світло.

 В серпні 2001 року було зроблено капітальний ремонт 2-х поверхової споруди Томашпільської ЗОШ. Проведено ремонт дитячого відділення центральної районної лікарні.

 16 липня 2003 року 8 сесія ср розглядала питання соціально-економічного розвитку селища. На ній було відмічено, що в селищі зроблено багато: проведено капітальний ремонт дороги по вул Гагаріна, розчищено теплицю на Білій, зроблено капітальний ремонт Будинку дитячої творчості, відновила роботу меблева фабрика, повним ходом велась робота по газифікації селища. Газ було підведено до 1269 будинків.

 У вересні 2004 року було зареєстровано ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина».

У 2007 році було розпочато добудову Томашпільської ЗОШ 1-3 ступенів. На добудову було виділено 18 млн. гривень державних коштів.

 Станом на 15 грудня 2008 року в селищі проживало 299 чоловік, що пережили Голодомор 1932—1933 років.

У 2009 році проведено реконструкцію полового будинку та поліклінічного відділення, капітальний ремонт стоматологічного та відділення швидкої допомоги ЦРЛ.

В травні 2011 року жителі селища Іван Спринчак Олексій Боднар, Олег Бермес, Мирослава Журавська повернулися з чемпіонату Європи з нагородами привезли 4 золоті і 1 бронзову медаль.

У 2011 році реконструйовано 7 км. вуличного освітлення, встановлено 150 світлоточок, а всього освітлено 12, 6 км вулиць і встановлено 256 світлоточок.

26 листопада відбулась Всеукранська акція «Запали свічку» присвячену 78-й річниці Голодомору.

Районна газета «Томашпільський вісник» відзначила 80-річчя з часу свого заснування.

10 січня 2012 року в урочистій обстановці, при великій кількості присутніх жителів селища було відкрито нову загальноосвітню школу на яку витрачено понад 26 млн. гривень.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.