Трайдук Микола Федорович
| Трайдук Микола Федорович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
6 серпня 1951 Челябінськ, РРФСР, СРСР |
| Помер |
20 жовтня 2016 (65 років) Київ, Україна |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут (1974) і Академія суспільних наук при ЦК КПРС[d] (1988) |
| Знання мов | російська і українська |
| Посада | народний депутат України[1] |
| Партія | Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» і Народна партія |
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 6-го скликання | |||
| ВО «Батьківщина» (БЮТ) | 23 листопада 2007 | — | 12 грудня 2012 |
Трайду́к Мико́ла Фе́дорович; ВР України, член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (листопад 2007 — вересень 2010), член Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (з грудня 2007); Дзержинська районна у місті Кривому Розі, голова.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 6 серпня 1951 (місто Челябінськ, Росія), помер 20 жовтня 2016 (місто Київ, Україна).
Освіта: Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут (1974), «Виробництво будівельних виробів»; Академія суспільних наук при ЦК КПРС (1988), «Партійне та радянське будівництво».
- 1975–1980 — майстер, начальник цеху об'єднання «Криворіжзалізобетон», Дніпропетровська область.
- 1980–1991 — на партійній роботі.
- 1991–2000 — генеральний директор ТОВ «Промпобуткомфорт», м. Кривий Ріг.
- 2000 — заступник Криворізького міського голови.
- 2000–2002 — голова Дзержинського районного виконавчого комітету Криворізької міської ради.
- 2002–2007 — голова Дзержинської районної у м. Кривому Розі ради.
Парламентська діяльність[ред. | ред. код]
Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 від Блоку Юлії Тимошенко, № 152 в списку. На час виборів: голова Дзержинської районної у місті Кривому Розі ради, член ВО «Батьківщина».
Березень 2006 — кандидат в народні депутати України від Народного блоку Литвина, № 311 в списку. На час виборів: голова Дзержинської районної у місті Кривому Розі ради, член НП.
10 серпня 2012 року після голосування у другому читанні Закону України «Про засади державної мовної політики», який суперечить Конституції України, не має фінансово-економічного обґрунтування і спрямований на знищення української мови[2][3], попросив зарахувати його голос «за». Закон було прийнято із порушеннями регламенту[4][5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
- ↑ 67 інституцій громадянського суспільства аргументовано закликали депутатів не голосувати за прийняття законопроєкту «Про засади державної мовної політики» — Сайт «Майдан»
- ↑ Висновок Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності 23.05.2012[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Більшість зі штовханиною просунула мовний закон Колесніченка — 1+1. ТСН
- ↑ ЗАКОН ПРО МОВИ УХВАЛИЛИ — Українська Правда