Тронько Руслан Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тронько Руслан Миколайович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 20 жовтня 1981(1981-10-20)
Велика Багачка
Смерть 26 жовтня 2015(2015-10-26) (34 роки)
(помер від поранень)
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014-2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Русла́н Микола́йович Тронько́ (20 жовтня 1981(19811020) — 26 жовтня 2015) — старший сержант 45-го окремого мотопіхотного батальйону Збройних сил України, загинув в ході російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1981 року в смт Велика Багачка Полтавської області. Закінчив Великобагачанську ЗОШ, пройшов строкову військову службу у лавах ЗСУ, по тому служив за контрактом.

Проживав у м. Полтава, працював в ПАТ «Полтавагаз».

Мобілізований 8 серпня 2014 року, ніс службу у військовій частині в м. Чугуєві. В серпні 2015 року був переведений до артилерійської бригади, подав рапорт на продовження служби. В жовтні 2015-го направлений до зони бойових дій. Старший сержант, військовослужбовець 43-ї окремої артилерійської бригади, головний сержант взводу 45-го батальйону.

13 жовтня 2015 року, під час патрулювання місцевості поблизу Златоустівки Волноваського району внаслідок підриву на «розтяжці» з міною, зазнав важких поранень.

26 жовтня 2015 року помер у реанімаційному відділенні Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І. І. Мечникова.

Похований в селищі Велика Багачка.

Без Руслана лишилися батько і мама, Людмила Тронько.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • 15 березня 2016 року був занесений до Книги Пошани Полтавської обласної ради[1].
  • 17 травня 2019 року, відповідно до Указу Президента України № 270/2019 «Про відзначення державними нагородами України», за значні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Занесені до Книги Пошани. oblrada-pl.gov.ua. Полтавська обласна рада. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
  2. Указ Президента України від 17 травня 2019 року № 270/2019 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]