Троскунов Лев Ізраїльович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Троскунов Лев Ізраїльович
Троскунов Лев Ізраїльович.jpg
Народився 1903(1903)
місто Юзівка, тепер Донецьк
Помер 23 грудня 1968(1968-12-23)
місто Київ
Громадянство СРСР СРСР
Національність єврей
Діяльність журналіст, політик
Військове звання полковник
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоної Зірки

Лев Ізраїльович Троскунов (журналістський псевдонім — Андрій Василько) (1903(1903), місто Юзівка, тепер Донецьк Донецької області — 23 грудня 1968, місто Київ) — український радянський діяч, журналіст, директор інформагентства «РАТАУ» (1949—1950). Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання. Кандидат у члени ЦК КП(б)У у травні 1940 — серпні 1946 року і у січні 1949 — вересні 1952 р. Член ЦК КП(б)У у серпні 1946 — січні 1949 р.

Біографія[ред. | ред. код]

З 1921 року працював у пресі. Розпочав свій трудовий шлях літературним співробітником окружної газети «Диктатура труда» на Донбасі.

Член ВКП(б) з 1925 року.

У 1930—1932 р. — завідувач виробничого відділу газети ЦК ВКП(б) «Рабочая газета».

У 1932—1937 р. — завідувач металургійного відділу газети «За индустриализацию», завідувач відділу і заступник відповідального редактора газети ЦК ВКП(б) «Труд». У 1937—1938 р. — завідувач фотохроніки Союзфото у Москві.

У 1938 — червні 1941 р. — редактор республіканської газети «Советская Украина».

З червня 1941 р. — у Червоній армії. Учасник радянсько-німецької війни. У 1941 році очолював радіомовлення Південно-Західного фронту, працював відповідальним редактором фронтової газети «Красная Армия» Південно-Західного фронту. Потім був відповідальним редактором фронтової газети «Сталинское знамя» Сталінградського фронту, а у 1943 році — відповідальним редактором фронтової україномовної газети «За честь Батьківщини» Воронезького і 1-го Українського фронтів.

У 1943—1948 р. — відповідальний редактор республіканської газети «Правда Украины».

У 1949 — травні 1950 р. — директор Радіотелеграфного агентства України (РАТАУ). Потім працював заступником голови Українського республіканського радіокомітету.

У 1954 — грудні 1968 р. — заступник відповідального редактора республіканської газети «Правда Украины».

Звання[ред. | ред. код]

  • старший батальйонний комісар
  • підполковник
  • полковник

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]