Романченко Трохим Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трохим Романченко
Трохим Романченко.
Народився 4 серпня 1880(1880-08-04)
Полтава
Помер 10 квітня 1930(1930-04-10) (49 років)
Дніпро, Україна
·туберкульоз
Громадянство УНР
Національність українець
Діяльність письменник, поет, перекладач, етнограф, драматург

Трохим Романченко (псевдоніми: Т. Р., Т. P-ко, Т. Рома-н-ко, Микола Грищенко, Катеринославець, Р. Трохим, Роман Трохименко; 4 серпня 1880, Полтава10 квітня 1930, Дніпро, Україна) — український народний письменник, поет, перекладач, етнограф, автор п'єс, збирач фольклорних та етнографічних матеріалів. Друкуватися почав 1905 року в альманасі «Перша ластівка»; його вірші вміщувалися у дерев. ж., альманахах і антологіях, у сов. часи — у журналі «Зоря». Окремо вийшла збірка «Поезії» (1916). Трохим Романченко — автор оповідань, літературно-критичних (зокрема про Івана Манджуру) та публіцистичних статей. Жертва російського окупаційного терору.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походженням з катеринославських міщан. Освіту здобув самотужки. З 13 років працював гравером у друкарні, але в 1910 здобув тяжку хворобу легенів.

З 1910 по 1917 обіймає посаду головного хранителя Катеринославського історичного музею ім. Поля, потім працював губерніальним земським діловодом, завідувачем книгарнею «Каменяр», бібліотекарем товариства «Споживач».

Писати почав з 16 років.

Перші його вірші були надруковані в альманасі «Перша ластівка» в 1905. Окрім віршів та оповідань, писав літературно-критичні статті.

Діяльність у Катеринославській «Просвіті»[ред. | ред. код]

1902 організував артистичний гурток «Запорозька Січ», який влаштовував вистави, концерти та лекції в робітничих районах.

Діяч місцевого товариства «Просвіта» — організовував Шевченківські вечори, збирав книжки для б-ки товариства, обраний членом товариства 22 вересня 1913.

У 1915 спеціально для «Просвіти» підготував реферат про українські народні пісні.

1916 видав збірку «Поезії» (Катеринослав). Як фольклорист, видав «Збірник найкращих пісень».

25 вересня 1915 потрапив під нагляд губернського жандармського управління у зв’язку з підготовкою до арештів членів УСДРП і «Просвіти» в листопаді 1915.

Як і в інших місцевих діячів, обшук у Романченка було здійснено 27 листопада 1915.

Восени 1917 зі сторінок катеринославської газети «Селянська спілка» Романченко виступав зі статтями з державницьких самостійницьких позицій.

У голодних 19221923 у числі інших катеринославських українців ним опікувався, будучи на еміграції, Михайло Грушевський. Про це свідчить його лист, писаний в Бадені 17 березня 1923 до професора Кирила Студинського.

Адреса Романченка у січні 1924: Клубна вул., буд. № 4, вхід з двору ліворуч, другий поверх (з листа Д. Лисиченка до Романченка від 15 січня 1924).

У 1924 склав повний збірник своїх творів і кілька збірників типу декламаторів, написав казку віршами для дітей.

Перед смертю передав свій архів до Інституту літератури ім. Шевченка.

Передчасно помер через сухоти.

1980 у Києві видано «Народні пісні в записах Трохима Романченка».

Твори[ред. | ред. код]

  • Романченко Т. Ніч під Івана Купала//Рада. — 1914. — 25 червня. — № 142; Раманченко Т. Памяти Б. Д. Гринченко // Екатеринославская земская газета. — 1917. — 26,27 апреля;
  • Т P-ко. Ворожі заходи [початок: «Знову чути гадюче шепіння ворогів українського відродження...»] // Селянська спілка, Катеринослав. — 1917. — 28 жовтня. — №51;
  • Т P-ко. За віщо ж зневага? // Селянська спілка. — 1917. — 17 листопада. — № 67;
  • Романченко Трохим. Не зітхай (вірш) // Кам'янські вісті. — Дніпродзер-жинськ. — 1942. — 24 січня — Ч. 10 (60).

Література[ред. | ред. код]

  • Пчілка О. Наші поети з народу // Рідний край. — 1908. — № 21; Єфремов П. Трохим Миколаєвич Романченко (До 20-ліття літературної діяльносте) // Зоря. — Дніпропетровськ. — 1925. — Ч. 4. — С. 4 — 5;
  • Т. М. Романченко (некролог) // Зоря [газета]. — 1930. — 11 квітня;
  • Радій П. Старший брат перших хоробрих // Зоря [журнал]. — 1931. — № 4. — С. 16;
  • Василенко Н., Абросимова С. Сторінки із життя катеринославського письменника Трохима Романюка (1880 — 1930) [треба: Романченка] // Вільна Думка. — Дніпропетровськ., 1992. — грудень. — №10(11). — С. 12 — 13;
  • Чабан М. «І живем ми в цій неволі все життя своє» // «Борисфен». — 1993. — № 1. — Січень. — С.6;
  • Чабан М. Романченко Трохим Миколайович // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника. — Вип. 9. — Львів., 2002. — С. 257 — 258.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  • Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с.
  • Микола Чабан. Діячі Січеславської «Просвіти» (1905—1921) // Іма-прес. — Дніпропетровськ. — 2002.

Посилання[ред. | ред. код]