Тхієу Чі

Тхієу Чі
в'єт. Thiệu Trị
Ім'я при народженні	в'єт. Nguyễn Phúc Miên Tông
Народився	16 червня 1807(1807-06-16) Хюе, В'єтнам
Помер	4 листопада 1847(1847-11-04) (40 років) Хюе, В'єтнам
Поховання	Tomb of Emperor Thiệu Trịd
Країна	В'єтнам
Діяльність	монарх
Знання мов	в'єтнамська
Рід	Династія Нгуєн
Батько	Мінь Манг
Мати	Hồ Thị Hoad
Брати, сестри	Nguyễn Phúc Miên Bảod, Nguyễn Phúc Miên Trinhd, Nguyễn Phúc Miên Tíchd, Nguyễn Phúc Miên Kiềnd, Nguyễn Phúc Miên Lịchd, Nguyễn Phúc Miên Sạd, Nguyễn Phúc Miên Thẩmd, Nguyễn Phúc Miên Lâmd, Nguyễn Phúc Miên Triệnd, Nguyễn Phúc Miên Địnhd, Nguyễn Phúc Miên Tuấnd, Nguyễn Phúc Miên Bàngd, Nguyễn Phúc Miên Áod, Nguyễn Phúc Miên Thầnd, Nguyễn Phúc Miên Tểd, Nguyễn Phúc Miên Phongd, Nguyễn Phúc Miên Lươngd, Nguyễn Phúc Miên Giad, Nguyễn Phúc Miên Túcd, Nguyễn Phúc Miên Quand, Nguyễn Phúc Miên Cưd, Nguyễn Phúc Miên Tiệpd, Nguyễn Phúc Miên Uyểnd, Nguyễn Phúc Miên Bảod, Nguyễn Phúc Miên Kháchd, Nguyễn Phúc Miên Thând, Nguyễn Phúc Miên Điềud, Nguyễn Phúc Miên Kýd, Nguyễn Phúc Miên Thủd, Nguyễn Phúc Miên Phúd, Nguyễn Phúc Miên Hoànhd, Nguyễn Phúc Miên Nghid, Nguyễn Phúc Miên Trữd, Nguyễn Phúc Miên Quând, Nguyễn Phúc Miên Tằngd, Nguyễn Phúc Miên Ngungd, Nguyễn Phúc Miên Tỉnhd, Nguyễn Phúc Miên Tảd, Nguyễn Phúc Chínhd, Nguyễn Phúc Miên Hoand, Nguyễn Phúc Miên Ngụd, Nguyễn Phúc Miên Sáchd, Nguyễn Phúc Miên Thanhd, Nguyễn Phúc Miên Tốngd, Nguyễn Phúc Miên Vũd, Nguyễn Phúc Miên Cungd, Nguyễn Phúc Miên Liêud, Nguyễn Phúc Miên Khoand, Nguyễn Phúc Miên Khápd, Nguyễn Phúc Miên Thểd, Nguyễn Phúc Miên Dầnd, Nguyễn Phúc Miên Sủngd, Nguyễn Phúc Miên Ônd, Nguyễn Phúc Miên Chíd, Nguyễn Phúc Miên Hoangd, Nguyễn Phúc Miên Thíchd, Nguyễn Phúc Miên Vãnd, Nguyễn Phúc Miên Miêud, Nguyễn Phúc Miên Ngôd, Nguyễn Phúc Miên Mậtd, Nguyễn Phúc Tĩnh Hòad, Nguyễn Phúc Trinh Thuậnd, Nguyễn Phúc Vĩnh Trinhd, Nguyễn Phúc Lương Đứcd, Nguyễn Phúc Quang Tĩnhd, Nguyễn Phúc Ngọc Tôngd, Nguyễn Phúc Hòa Thậnd, Nguyễn Phúc Nhàn Thậnd, Nguyễn Phúc Đoan Thuậnd, Nguyễn Phúc Nhu Thụcd, Nguyễn Phúc Trang Tườngd, Nguyễn Phúc Khuê Giad, Nguyễn Phúc Vĩnh Thụyd, Nguyễn Phúc Tường Hòad, Nguyễn Phúc Thục Tưd, Nguyễn Phúc Phương Trinhd, Nguyễn Phúc Trinh Nhud, Nguyễn Phúc Nhu Hòad, Nguyễn Phúc Hòa Tườngd, Nguyễn Phúc Nhu Nghid, Nguyễn Phúc Thụy Thậnd, Nguyễn Phúc Thục Thậnd, Nguyễn Phúc Hòa Thụcd, Nguyễn Phúc Lương Nhànd, Nguyễn Phúc Phúc Tườngd, Nguyễn Phúc Hòa Trinhd, Nguyễn Phúc An Nhànd, Nguyễn Phúc Nhàn Tuệd, Nguyễn Phúc Tĩnh And, Nguyễn Phúc Nhàn And, Nguyễn Phúc Nhàn Tĩnhd, Nguyễn Phúc Thục Tuệd, Nguyễn Phúc Gia Tĩnhd, Nguyễn Phúc Nhàn Thụcd, Nguyễn Phúc Gia Thụyd, Nguyễn Phúc Trang Tĩnhd, Nguyễn Phúc Gia Tiếtd, Nguyễn Phúc Nhu Thuậnd, Nguyễn Phúc Đoan Thậnd, Nguyễn Phúc Vĩnh Giad, Nguyễn Phúc Trinh Đứcd, Nguyễn Phúc Uyển Diễmd, Nguyễn Phúc Đoan Trinhd, Nguyễn Phúc Gia Trinhd, Nguyễn Phúc Tường Tĩnhd, Nguyễn Phúc Lương Trinhd, Nguyễn Phúc Trang Nhànd, Nguyễn Phúc Gia Trangd, Nguyễn Phúc Trinh Nhànd, Nguyễn Phúc Hòa Nhànd, Nguyễn Phúc Trinh Tĩnhd і Nguyễn Phúc Thục Tĩnhd
У шлюбі з	Empress Dowager Từ Dụd, Trương Thị Vĩnhd, Nguyễn Thị Xuyênd і Trương Thị Thậnd
Діти	Ти Дик, Nguyễn Phúc Hồng Bảod, Nguyễn Phúc Hồng Yd, Nguyễn Phúc Hồng Caid, Nguyễn Phúc Hồng Phód, Nguyễn Phúc Hồng Tốd, Nguyễn Phúc Hồng Phid, Nguyễn Phúc Hồng Hưud, Nguyễn Phúc Hồng Khángd, Nguyễn Phúc Hồng Kiệnd, Nguyễn Phúc Hồng Truyềnd, Nguyễn Phúc Hồng Bàngd, Nguyễn Phúc Hồng Nghĩd, Nguyễn Phúc Hồng Tiệpd, Nguyễn Phúc Hồng Đĩnhd, Nguyễn Phúc Hồng Diêud, Хієп Хоа, Nguyễn Phúc Tĩnh Hảod, Nguyễn Phúc Gia Phúcd, Nguyễn Phúc Trinh Huyd, Nguyễn Phúc Thanh Đềd, Nguyễn Phúc Thanh Cátd, Nguyễn Phúc Huy Nhud, Nguyễn Phúc Đôn Trinhd, Nguyễn Phúc Nhàn Đứcd, Nguyễn Phúc Lương Huyd, Nguyễn Phúc Nhàn Yênd, Nguyễn Phúc Ý Phươngd, Nguyễn Phúc Đoan Cẩnd, Nguyễn Phúc Nhã Việnd, Nguyễn Phúc Lệ Nhànd, Nguyễn Ngọc Uyển Nhưd, Nguyễn Phúc Thận Huyd, Nguyễn Phúc Đoan Lươngd і Nguyễn Phúc Phúc Huyd
Медіафайли у Вікісховищі

Тхієу Чі (в'єт. Thiệu Trị tʰiəw˧˨ʔ t͡ɕi˧˨ʔ, хан ти 紹治, букв. "Спадкове процвітання"; 6 червня 1807 — 4 листопада 1847) — 3-й імператор династії Нгуєн в державі Дайнам, що володарював в 1841—1847 роках. Храмове ім'я Нгуєн Тхієн То.

Життєпис

Старший син принца Фук Дама від наложниці Хо Тхі Хоа. Народився 1807 року в м. Хюе, отримавши ім'я М'єн Тонг. У 1820 році, коли батько зайняв трон під девізом Мінь Манг став спадкоємцем трону. Здобув гарну конфуціанську освіту. З 1830-х років долучився до державних справ. Висловлював обурення поступливістю цінського уряду після поразки у Першій опіумній війні. Водночас цікавився західними технологіями.

У 1841 році після смерті батька успадкував трон, взявши девіх Тхієу Чі («Спадкове процвітання»). Продовжив політику ізоляціонізму, протидії католицьким місіонерам та посиленню конфуціанства в усіх сферах життя.

Напочатку також активно боровся проти китайських піратів, що знову почали завдавати чималої шкоди торгівлі. 1842 року в'єтнамський флот здобув перемогу над піратською флотилією в Тханьхоа.

Водночас з 1841 року почалася війна із Сіамом, викликана підтримкою останнього повстання кхмерів. Загалом виявилася невдалою для Дайнаму, оскільки Камбоджа відновила державність під спільним протекторатом Сіаму й Дайнаму. Причинами невдачі було те, що в'єтнамські війська вимушені були до 1842 року придушувати також повстання в Кохінхіні.

Видав наказав про арешт французьких місіонерів. У відповідь французький уряд 1843 року відправив на їх захист ескадру. Нові конфлікти з Францією та США щодо діяльності місіонерів виникали також у 1845 і 1847 роках. Проте до 1847 року ситуація з нападами на в'єтнамські судна знову погіршилася.

Протягом 1847 року французький флот завдав поразки в'єтнамцям, знищивши прибережні форти. У відповідь імператор наказав стратити усіх арештованих місіонерів. Втім його наказ не було виконано. Невдовзі Тхієу Чі помер. Трон успадкував його син Ти Дик.

Родина

Мав 29 синів і 35 доньок.

Творчість

Був талановитим поетом. З його доробку (128 віршів) найвідомішими є 2 поеми написані китайською мовою «Ву Чунг Шон Тхуї» («Сцена під дощем») та «Пхуок В'єн Ван хої лионг да ман нгам» («Поетична ніч у Пхуоку В'єн»).

Джерела

• Chapuis, Oscar (2000). The Last Emperors of Vietnam. Westport, Connecticut: Greenwood Press. ISBN 0-313-31170-6.