Тілопо жовтоплечий
| Тілопо жовтоплечий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ptilinopus wallacii Gray, 1858 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тілопо жовтоплечий[2] (Ptilinopus wallacii) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Ендемік Індонезії. Вид названий на честь британського натураліста Альфреда Рассела Воллеса[4][5].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 26 см, довжина хвоста 6,5-7,2 см, довжина дзьоба 16-19 мм. Статевий диморфізм слоабо виражений, самиці відрізніються від самців зеленуватішим забарвлнням і менш вираженими оранжевими плямами на плечах.
Лоб і тім'я червоні, шия блакитнувато-сіра. На плечах рудувато-коричневі або оранжеві плями, крила зелені з металевим відблиском і жовтими краями. Голова, горло і груди білуваті. Груди відділені від живота білою смугою. На верхній частині живота оранжева смуга, решта живота жовта. Боки і стегна темно-оливкові. Нижні покривні пера хвоста жовтуваті, поцятковані зеленими плямками. Очі червоні з золотим або зеленим внутрішнім кільцем. Навколо очей вузьке блакитнувате кільце. Дзьоб жовтий, на кінці зеленуватий, восковиця частково покрита пір'ям. Лапи червоні або рожеві.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Жовтоплечі тілопо мешкають на сході Молуккських островів, на островах Ару, Бабар[en] Танімбар і Кай[en]. Іноді зустрічаються на південному заході Нової Гвінеї, однак, імовірно, там не гніздяться. Жовтоплечі тілопо живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, мангрових лісах, садах і саванах. Зустрічаються на висоті до 250 м над рівнем моря.
Поведінка[ред. | ред. код]
Жовтоплечі тілопо живуть поодинці, парами, іноді утворюють зграї до 25 птахів. Живляться ягодами і дрібними плодами.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Ptilinopus wallacii. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
- ↑ Beolens, Bo; Watkins, Michael (2003). Whose Bird? Men and Women Commemorated in the Common Names of Birds. London: Christopher Helm. с. 357–358.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 406. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Джерела[ред. | ред. код]
- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996, ISBN 3-7944-0184-0.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |