Тіпання
.JPG)
Тіпа́ння[1][2][ком. 1], також тертя́[3][4] — процес у льонарстві і коноплярстві, один з етапів вироблення лляної і конопляної кужелі. У процесі тіпання виділяють м'яття[5] стебел і власне тіпання.
У традиційному господарстві[ред. | ред. код]
Після збирання льону чи конопель їх в'язали в снопи, звільняли від насіння, молотячи ціпом на току і відвозили у спеціальне місце — мочи́ло[6]. Воно являло собою неглибоке місце в ставку, озері, річці, чи яму-ковбаню з водою. Поклавши туди снопи, їх притискали гнітом і залишали на 2-3 тижні[7]. За цей час руйнувалися пектинові речовини, що зв'язують деревину і покривні тканини з волокнистими пучками, уможливлюючи легке відділення тонких волокон від грубіших тканин костриці. По закінченні строку вимочування сировину виймали з води, що було досить важким процесом: обробка льону і конопель проходила в осінні дні, і селянки мусили працювати у холодній воді. Вимочені стебла сушили на повітрі. Отримана сировина відома як треста.
Підготовану сировину м'яли і терли на спеціальному верстаті — терлиці. Вдаряючи мечиком по стеблах, ламали кострицю — здерев'янілі частини стебел (це називалося «м'яттям»). Потім звільняли від шматочків костриці — іноді за допомогою тієї ж терлиці, іноді за допомою тригранної палиці-тіпалки або простим шмаганням пучка волокон об твердий предмет. Це називалося власно «тіпанням»[8][7][9] або «тертям».
Після закінчення процесу тіпання волокно розчісували на чесалках, розділяючи його на ґатунки. Цей процес називався «чесанням»[8].
Сучасність[ред. | ред. код]
Зараз для відділення волокон від костриці застосовують тіпальні машини. Уперше процес був механизований на заводах Ірландії, на 1850 цей спосіб отримав там значне поширення. Машинне тіпання швидше і дешевше, але дає більше відходів, ніж ручне[10].
Тіпання бавовни[ред. | ред. код]
Тіпання також застосовується у процесі очищення бавовни від насіння та інших домішок. Машина для тіпання бавовни (коттон-джин) винайдена у 1797 році. Перший час не мала поширення, але знайшла застосування у Манчестері у 1808 чи 1809 році. На 1816 рік машинне тіпання бавовни узвичаюється[11].
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тіпання |
Див. також[ред. | ред. код]
Коментарі[ред. | ред. код]
- ↑ Наголошується другий склад. Існує також омографічне слово з наголосом на першому складі — «ті́пання», яке означає «трясіння», «смикання»[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Тіпання // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Тіпати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Тертя // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Терти // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ М'яти // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Мочило // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Ткацький верстат колись був майже в кожній буштинській родині. Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 16 березня 2017.
- ↑ а б Переріб льону конопель і вовни. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 16 березня 2017.
- ↑ Виготовлення білизни, одягу та взуття. Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 16 березня 2017.
- ↑ Nicholls, George (1848). The flax-grower. с. 45—48. Процитовано 24 серпня 2009.
- ↑ Fitton,, R. S.; Alfred P. Wadsworth (1968). Strutts and the Arkwrights, 1758-1830. Manchester University Press ND. с. 296. ISBN 0-678-06758-9. Процитовано 24 серпня 2009.