Тір Костянтин Вадимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тір Костянтин Вадимович
Народився25 листопада 1904(1904-11-25)
Миколаїв, Російська імперія
Помер8 березня 1985(1985-03-08) (80 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
ПохованняЛичаківський цвинтар
Діяльністьвикладач університету
Alma materНТУ «ХПІ»
ЗакладУкраїнська академія друкарства
Науковий ступіньдоктор технічних наук
Аспіранти, докторантиЧехман Ярослав Іванович
Полюдов Олександр Миколайович

Костянтин Вадимович Тір (25 листопада 1904 р., Миколаїв — 8 березня 1985 р., Львів) — доктор технічних наук, професор кафедри поліграфічних машин Українського поліграфічного інституту імені Федорова (сьогодні Українська академія друкарства).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у родині професора Харківського технологічного інституту Вадима Ерастовича Тіра, який разом з 23 іншими професорами на знак протесту проти звільнення студентів за участь у революційних сходинах подав у відставку і переїхав до Миколаїва, де народився другий син у сім'ї — Костянтин. 1905 року батька поновили на попередній посаді, і сім'я повернулася до Харкова.

Після закінчення гімназії у 1922 р. вступив на механічний факультет Харківського технологічного інституту. Восени 1926 р. помер його батько, і сім'я залишилася без засобів для існування. Заробляв на життя, виконуючи конструкторсько-креслярські роботи, підпрацьовував у харківських газетах. У цей час одружився, дружина — Лідія Григорівна.

Закінчивши 1930 року інститут, отримав спеціальність інженера-технолога з холодної обробки металів. Працював на Харківському авіаційному заводі — спочатку конструктором, пізніше начальником бюро пристроїв і сектору технологічного планування.

У 1932—1934 роках працював на посаді в.о. доцента у Харківському авіаційному інституті, проводив заняття з деталей машин і вантажопідйомних машин. Ще студентом (1929 р.), виконував конструкторські роботи за завданням книжкової друкарні ім. Петровського. Це й стало причиною запрошення його на роботу за сумісництвом (наприкінці 1952 р.) у Всеукраїнський науково-дослідний інститут поліграфії керівником створюваної групи машинознавства. З травня 1933 р. по жовтень 1941 р. очолював сектор машинобудування — керував науково-дослідною роботою і проектуванням поліграфічних машин, які планувалися для випуску на заводах у Полтаві, Харкові, Ромнах. Паралельно з основною роботою займався викладацькою діяльністю — звільнившись з Харківського авіаційного інституту, працював до осені 1941 року старшим викладачем Харківського механіко-будівельного інституту.

Після початку німецько-радянської війни, у жовтні 1941 р. дружина Тіра з доньками (1936 і 1940 рр. народження) були евакуйовані до Казахстану. Тір був направлений у пересувну артилерійську майстерню № 12 Південно-Західного фронту, де його призначили техніком-нормувальником, а згодом начальником планово-виробничого відділення.

У 1946 році у Львові відновив роботу Український поліграфічний інститут. Тір викладав студентам УПІ основи поліграфічних машин, висвітлюючи й свій науковий доробок, чого не передбачала діюча програма курсу. Через незгоду частини керівництва вишу з таким підходом перейшов на роботу у Львівський лісотехнічний інститут — спочатку на посаду старшого викладача, а згодом — завідувача кафедри деталей машин і теорії механізмів машин.

Після утворення в УПІ у 1948 р. механічного факультету Тіра запросили туди на роботу. У серпні 1952 р. Тір захистив кандидатську дисертацію «К вопросу о рациональном проектировании кулачков полиграфических машин», працювати над якою розпочав ще до війни, а у вересні приступив до роботи в УПІ.

З 1953 р. — завідувач кафедри поліграфічних машин.

У 50-ті роки опублікував низку праць з аналітичних досліджень друкарських апаратів; критеріальних розрахунків циклових механізмів; ремонту та експлуатації поліграфічних машин.

У лютому 1964 р. Тір захистив докторську дисертацію «Метод инвариантов подобия в механике машин».

Після V всесоюзної наради з ТММ (1967 р.), де було прочитано колективом авторів УПІ низку доповідей, з ініціативи Тіра і при підтримці академіка І. І. Артоболевського наукова рада з теорії машин і механізмів відділення механіки АН СРСР ухвалила рішення про організацію на базі УПІ періодичних (раз у чотири роки) нарад з методів розрахунку машин-автоматів. У першій нараді, що відбулась у 1968 році, взяло участь 298 науковців.

У 1968 р. Тіру було присвоєно почесне звання заслуженого діяча науки і техніки Української РСР..

Похований професор Тір на 62 полі Личаківського цвинтаря.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Тір Костянтин Вадимович [Текст]: Спогади учнів, бібліографія праць / уклад.: О. М. Полюдов, П. В. Топольницький, Я. І. Чехман, О. В. Мельников, О. М. Василишин. — Львів: Укр. акад. друкарства, 2009. — 70 с. — ISBN 978-966-322-174-8. — (Серія: Вчені Української академії друкарства).

Див. також

[ред. | ред. код]